Ремонтують ліфти «по совісті»: хто цьогоріч отримав підряди у Полтаві

На 2023 рік депутати заклали у Програму розвитку житлово-комунального господарства 10 мільйонів гривень на ремонт та технічне обслуговування ліфтів. Сума не є кінцевою — корпус може вносити корективи: додавати адреси та збільшувати фінансування.

Управління житлово-комунального господарства уже оприлюднило у Prozorro звіти про укладені договори з підрядниками. Подивімося, із ким місто працюватиме цьогоріч. Упевнена, ви побачите багато знайомих прізвищ.

Наприклад, 199 993 гривень із бюджету отримає ФОП Шейко Олександр Григорович. Це допорогова закупівля, тож торгів не проводили. Цікаво, що Олександр Шейко у минулому — технічний директор телеканалу «Лтава», що раптово і кардинально змінив сферу діяльності.

Цей підприємець пов'язаний із ТОВ «Будкомплект», до якого дотичний колишній однопартієць Олександра Мамая по «Совісті України» Володимир Левченко. Але про роль ТОВ «Будкомплект» у долі полтавських ліфтів ми поговоримо трохи згодом.

Олександр Шейко від початку роботи отримував підряди виключно від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради. Загалом із міського бюджету йому заплатили 10,7 мільйона гривень. Усі закупівлі — неконкурентні. Тобто замовник сам вирішував, хто краще впорається із ремонтом чи обслуговуванням ліфтів.

А тепер — щодо Володимира Левченка. До появи орбіті Володимира Левченка обслуговуванням та ремонтом ліфтів займався комунальний «Ремліфт». Після — ліфтами опікуються виключно приватники.

ТОВ «Будкомплект», засноване в 2000 році, спеціалізувалося на будівництві. Але, як і згаданий вище ФОП, компанія своєчасно зрозуміла, що ремонтувати ліфти у Полтаві — золота жила. Тим паче коли міська влада настільки підтримує приватний бізнес, що навіть віддає в оренду приміщення та техніку комунального підприємства.

То як же зник комунальний «Ремліфт» і до чого тут Левченко?

У квітні 2018 року «ЖЕО № 2», яке раніше замовляло послуги у «Ремліфту», оголосило тендер на 10,3 мільйона гривень. На ці торги зайшла і компанія «Будкомплект». Тендерний комітет, розглянувши заявки, викинув із торгів «Ремліфт». Обґрунтували це неправильно складеною пропозицією. Відповідно, залишився лише «Будкомплект». Тому тендер скасували взагалі.

Згодом 10,3 мільйона розбили на дві закупівлі: 7,7 мільйона та 2,6. Тендерний комітет підписав договір на 2,6 мільйона з «Ремліфтом», бо потрібно було обслуговувати ліфти негайно. Тоді як 7,7 мільйона ще грали на торгах. Але коли перемогу у другому тендері здобула компанія «Будкомплект», угоду з «Ремліфтом» розірвали. Рішення оприлюднили 31 липня 2018 року, а 1 серпня 2018 року Олександр Мамай підписав розпорядження, яким передав приміщення і техніку КП «Ремліфт» в оренду ТОВ «Будкомплект». З того часу саме воно почало отримувати всі підряди. Так фактично й загинуло комунальне підприємство «Ремліфт».

Але місто все ж не залишило КП напризволяще: третього січня 2023 року з ним підписали договір про надання у користування туалету, що розташований у будівлі «Ремліфту».

Історія стара, але показова: Служба безпеки України свого часу перевіряла «Будкомплект». Адже, згідно з наданими документами, у Левченка працювали лише семеро людей. Тож незрозуміло, як підрядник виконував такі обсяги замовлень.

Ремонт ліфтів — справа сімейна. Так, певно, подумав Володимир Левченко. Тому залучив і свого зятя Олександра Олепіра. Раніше той працював оператором «Нової Пошти». Але раптом вирішив, що його покликання — ліфти. Тож 17 квітня 2017 року звільнився, а 18 квітня уже відкрив ФОП. За місяць отримав перше замовлення від міста.

Зараз Олександр Олепір має пул підрядників, із якими місто підписує договори. Тоді як роботи виконуються силами «батьківської» компанії.

Цікаво, що цьогоріч місто уклало угоду і з ТОВ «ПОЛТАВАЛІФТКОМПЛЕКТ», підписантом якого є Валерій Андрійович Колеснік. Він раніше був директором комунального «Ремліфта». Ну, цей, принаймні, із досвідом.

Виходить, цьогоріч список підрядників, у яких місто замовляє послуги, не змінився. Попри те, що Олександр Мамай більше не є головою, дотичні до нього підрядники продовжують отримувати кошти з міського бюджету.

Можливо, вони надають якісні послуги, тож така співпраця влаштовує місто. Але закупівлі проводяться без торгів. Тож фактично жоден інший підрядник, що міг би потенційно запропонувати вигіднішу ціну чи вищу якість послуг, не пройде.