У ВР проголосували три законопроєкти з соцзахисту військових — Кулініч

Днями Верховна Рада ухвалила низку ініціатив щодо соціальної підтримки військовослужбовців. Про це написав на особистій сторінці у фейсбуці народний депутат України Олег Кулініч. Розберемо три ключові зміни та коли вони запрацюють.

poltavska-khvilia_xcwi/dcrXQxRVR.jpeg

Військовослужбовці отримуватимуть більшу грошову допомогу і в тому разі, якщо здоров’я погіршилося пізніше ніж через два роки після встановлення первинного діагнозу

Передісторія

30 травня Народна депутатка Анастасія Ляшенко зареєструвала проєкт, яким запропонувала внести зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі погіршення стану здоров’я.

Раніше діяло обмеження у два роки. Тобто військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, що мають інвалідність або втратили працездатність, могли розраховувати на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі лише у тому разі, якщо вища група інвалідності або вищий ступінь втрати працездатності були встановлені протягом двох років з часу встановлення первинного діагнозу.

poltavska-khvilia_xcwi/fu-VsbRVg.jpeg
Анастасія Ляшенко

6 квітня 2022 року Конституційний Суд України визнав, що обмеження у два роки є неконституційними. Адже, згідно з досвідом медичних закладів, погіршення стану здоров'я цілком може настати й після спливу цього терміну. Тож, це позбавляє тих, хто захищає Батьківщину, заслужених соціальних гарантій.

Коли ж запрацюють запропоновані Анастасією Ляшенко зміни, виплати будуть здійснюватися незалежно від строку. На своїй сторінці у фейсбуці депутатка так прокоментувала ініціативу:

«Неможливо і несправедливо встановлювати однаковий для всіх строк, протягом якого може погіршитись стан здоров’я. Оскільки кожний випадок індивідуальний, і віддалені наслідки хвороби у кожного проявляються по-різному: у когось — через рік, а в когось, можливо, і через п’ять».

Голова комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич також позитивно оцінив законопроєкт:

«Наші громадяни, які захищають незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тому держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії соціального захисту як під час проходження служби, так і після її закінчення».
poltavska-khvilia_xcwi/ZcY1sxR4g.jpeg
Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки ВУ під головуванням Завітневича
poltavska-khvilia_xcwi/n8KIQ-g4R.webp
Тарас Лелюх

Ветеран АТО, очільник ветеранського руху в Полтаві Тарас Лелюх, до якого ми звернулися за оцінкою цього законопроєкту, акцентував на формулюванні «якщо причиною погіршення стану здоров'я було поранення (контузія, травма або каліцтво), отримане під час перебування на навчальних (або перевірочних) чи спеціальних зборах».

«Вилучення з закону норми про термін у два роки абсолютно підтримую, але друга частина — підстава. Під цей термін можна підсунути що завгодно. Навіть, наприклад, стрільби, які ми свого часу проводили. Тобто хтось приходить до сімейного лікаря, скаржиться на головні болі, погіршення стану здоров'я чи ще щось, лікар вносить це до бази, призначає ліки. Цей хтось бере виписку, фото чи відео зі стрільб, і за причинно-наслідковими, через суд оформляє інвалідність».

Тобто, за словами Тараса Лелюха, цей законопроєкт має підводні камені, якими цілком можуть недобросовісно скористатися у майбутньому.

Законопроєкт, ініційований Анастасією Ляшенко, Верховна Рада ухвалила у першому читанні 18 липня. «За» проголосували 294 народні депутати. Народні обранці Полтавщини у своїй більшості підтримали зміни:

poltavska-khvilia_xcwi/pHMayxRVg.jpeg

Про перехід ветеранів війни від військової служби до цивільного життя

Троє народних депутатів — Ігор Герасименко, Федір Веніславський та Ігор Копитін — ініціювали законопроєкт, що стосується переходу ветеранів війни від військової служби до цивільного життя і передбачає заходи з їх соціальної та професійної адаптації.

Одну зі статей закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнили новим абзацом, у якому визначається право на соціальну та професійну адаптацію для:

  • звільнених з військової служби ветеранів;
  • людей, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною та членів їх сімей;
  • сімей загиблих (померлих) ветеранів війни;
  • сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.

Заходами адаптації займатиметься центральний орган виконавчої влади.

В обґрунтуванні йдеться про те, що більшість ветеранів, які зараз захищають нашу країну в російсько-українській війні, — молодь. Після закінчення бойових дій їм як нікому потрібна буде допомога з соціальною та професійною адаптацією. А нині відповідальність за ці сфери розпорошена. Тож фактично мета законопроєкту — визначити відповідальних за адаптацію ветеранів.

Законопроєкт у першому читанні підтримали 299 депутатів. Обранці та обраниці від Полтавщини голосували так:

poltavska-khvilia_xcwi/czoKXbR4g.jpeg

Чоловіки-військовослужбовці матимуть право на декретну відпустку нарівні з жінками

18 липня Верховна Рада також підтримала законопроєкт, який передбачає надання декретних відпусток не лише жінкам, але й чоловікам, якщо обоє служать у Збройних Силах України.

Його ініціювали депутати та депутатки від «Європейської Солідарності» — Софія Федина, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Ірина Геращенко, Олексій Гончаренко, від «ГОЛОСу» — Соломія Бобровська, Наталія Піпа, «За майбутнє» — Ірина Констанкевич та позафракційна Оксана Савчук.

Згідно з проєктом, скористатися відпусткою можуть батьки дитини, що не досягла трирічного віку. Якщо ж дитина потребує домашнього догляду, і це підтверджено медичним висновком, — до шести років.

Нагадаємо, що у травні 2021 року почав працювати закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною», що мав усунути усі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною. Але норми закону не розповсюджувалася на військових.

«Військовослужбовці-чоловіки повинні обирати між вихованням дитини та військовою кар’єрою. Водночас військовослужбовці-жінки не постають перед таким вибором, адже мають можливість скористатися декретною відпусткою. Батьки дитини повинні самостійно вирішувати, хто з них піде у відпустку для догляду за дитиною, зважаючи на їхні особливі сімейні обставини та фінансовий дохід кожного», — йдеться в обґрунтуванні.

Крім того, більшість країн НАТО надають декретні відпустки військовослужбовцям-чоловікам на рівних умовах із жінками. Також є можливість використовувати її частинами по черзі батькові та матері.

В Україні, коли законопроєкт ухвалять остаточно, чоловіки зможуть отримати відпустку не пізніше, ніж через три місяці після народження дитини. При цьому взяти відпустку грошима або розділити на кілька частин не можна буде.

Законопроєкт підтримав 301 депутат, а народні обранці Полтавщини голосували так:

poltavska-khvilia_xcwi/E0RcuxR4g.jpeg

Але коли ж Україна перейде до практичного застосування цих законопроєктів? З цим питанням ми звернулися до народного депутата України Олега Кулініча, адже він підтримав усі три згадані ініціативи.

poltavska-khvilia_xcwi/m9mxUbg4R.jpeg
Олег Кулініч, керівник депгрупи "Довіра"

Олег Кулініч пояснив, що нині мова йде лише про перше читання. Тобто законопроєкти ще мають бути проголосовані в цілому й отримати підпис президента. Лише після цього вони запрацюють.

«Крім того, у соціальних законопроєктах важливе в першу чергу фінансування. Тобто щоб їх виконання було забезпечене реальними коштами. І це вже буде питання до уряду», — пояснив Олег Кулініч.

Тож, про терміни практичного застосування покращень говорити зарано. Але Україна впевнено рухається до надання захисникам та захисницям усіх необхідних соціальних гарантій.

Анастасія Мацько

Ще з рубрики: "Соціум"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар