Багатодітний тато-одинак самостійно будує дім для шістьох дітей

В'ячеслав батько восьми дітей. Кілька років тому родина придбала новий будинок у Михайлівці. Утім все змінилося після того, як його дружина покохала іншого чоловіка. Відтепер батько-одинак залишився сам на сам із шістьома дітьми та недобудованим будинком.

Спершу родина жила у Диканьці. Згодом сім'я вирішила покращити своє життя і придбала невеликий будинок у Михайлівці. Дім купували для літнього відпочинку, адже будинок розташований неподалік річки. Утім з часом родина почала руйнуватися.

Дружина В'ячеслава сказала йому, що закохалася в іншого, з яким вирішила будувати нове життя. Мати залишила дітей батьку, який тільки-но почав ремонтувати новопридбаний дім.

Деякий час діти В'ячеслава жили із рідною мамою та вітчимом. Проте, як говорить дочка В'ячеслава Вероніка, вітчим не дуже цікавився їхнім життям. Тому діти самі хотіли залишитися із батьком.

«З мамою не було комфортно. Але я не кажу, що через це мама жахлива. Вона хороша. Я розумію її, що вона зробила такий вибір», — каже дочка В'ячеслава Вероніка.

Тож нині на утриманні В'ячеслава 18-річний Дмитро, 15-річна Вероніка, 13-річна Кіра, 10-річні Михайло та Антон. Найменшому сину шість років. Найстарший син живе окремо, а найстарша дочка переїхала жити за кордон.

В'ячеслав розповідає, що коли до нього переїхали діти, мати не спілкувалася із синами та дочками:

«Спілкувалися з колишньою дружиною лише про дітей, але після того, як вони переїхали до мене, то взагалі не спілкуємося. Вона з дітьми не спілкується. Нещодавно я просив старшого сина, щоб він звозив дітей до їхньої мами. Ми подзвонили до неї. Сказали, що є можливість приїхати, щоб вона побачила дітей. Утім вона сказала, що не треба їхати».

Родині доводиться жити у недобудованому двокімнатному будинку. У середині дому є лише невеличка спальна кімната та кухня. Дітям доводиться вчитися та гратися на кухні, адже нещодавно в ній В'ячеслав зробив ремонт. У спальні майже немає вільного місця, бо більшість простору займають ліжка.

«Ми найчастіше на кухні. Міша і Антон гуляють на дворі. Йдуть на гойдалки. Тоді не так тісно. Уночі дуже не зручно, адже місця мало. Постійно спотикаєшся. Але якось вміщаємося», — говорить 15-річна Вероніка.

Діти постійно підтримують і допомагають батьку: інколи готують їжу, прибирають, роблять хатні справи. Навіть усі родинні складнощі не заважають дітям самостійно навчатися. Не зважаючи на відсутність інтернету Вероніка почала вчитися малювати та вивчати японську мову.

«Я дивилася відео про малювання і багато чого дізналася. Іноді сиджу на кухні і малюю», — каже Вероніка.

За професією В'ячеслав будівельник. Він каже, що завершити ремонт та будівництво може самостійно, потрібні лише будівельні матеріали. Батько планує звести ще кілька дитячих кімнат та мріє про другий поверх, на якому можна зробити кімнату для гостей.

«Планувався другий поверх зі спальнею і одна кімната для гостей. Але хоч би перший поверх добудувати. Роботи дуже багато. Там, де зараз коридор, була б котельня. Збудувати «коробку з дахом» — це лише 30% робіт. Інші 70% — це внутрішні роботи».

Хоч батько і докладає усіх зусиль, грошей на будівництво постійно бракує. Тому родина сподівається на допомогу небайдужих полтавців.

Реквізити для допомоги: 4149499140671726 — Гребіник В'ячеслав Борисович (+380961541943).

Нагадаємо, що «Бабусині сироти»: хто й навіщо намагається розлучити трьох рідних братів.