Багнюка, прокльони від рідних і розбита дорога: як триває будівництво військового кладовища у Полтаві

Ховати бійців на Затурино почали навесні 2022 року, коли сектор почесних поховань на центральному кладовищі вичерпав свій ресурс. Відповідне рішення ухвалили на виконкомі міської ради, ще за головування Олександра Мамая. До початку будівництва меморіалу у вересні 2023 року поховання відбувалися хаотично, що спричинило низку проблем. Це своєю чергою стало однієї з причин невдоволення громадськості. Ми вирішили розібратися чому так сталося.

Будівництвом військового меморіалу опікується депутат Вадим Ямщиков. У своїх соцмережах він активно висвітлює етапи роботи, за що йому регулярно «прилітає» в коментарях. Людей обурює вибір місця, спроєктований вигляд могил, стан дороги до меморіалу. Про все це ми напряму запитали у депутата.

Вибір місця

За словами Ямщикова, на момент ухвалення рішення про розміщення військового кладовища саме на Затурино він перебував у лавах ЗСУ. Депутат неодноразово публічно критикував це місце, однак, на його думку, логіка у такому розміщенні є.

«Люди, які закидають нам, що це не достойне місце, не розуміють всіх обставин. Триває повномасштабна війна, кількість полеглих героїв постійно збільшується. На Боженка вже фізично не вистачає місця для такої кількості поховань, кладовище на Розсошенцях теж заповнене. Тому шукали вільну земельну ділянку, де можна було б увіковічити пам'ять героїв російсько-української війни», — каже депутат.

Головною перевагою Затурино є велика територія, яка може вмістити багато поховань, якби цинічно це не звучало. Варто розуміти, що наразі там вже понад 180 могил і їхня кількість зростає щодня. Загалом цієї території вистачить приблизно на 400 могил. При такому темпі захоронень це ще рік. Висновок простий — знайти ділянку на таку кількість загиблих було дуже важко, та й обирати не було з чого.

Проєкт

З самого початку влада зробила чимало помилок, які тепер впливають на будівництво меморіалу. Оскільки рішення було ухвалене пізно і без розуміння проєкту, поховання відбувалися хаотично. Сектор ще не був розподілений і ніхто не стежив за розміщенням могил. Тому нині вхід до меморіалу спроєктували збоку, тоді як логічно було б зробити його спереду.

Та й сама розробка проєкту була недолугою, оскільки доручили це спеціалістам з промислових об'єктів, яким довелося створювати план меморіалу наосліп, не маючи на руках архітектурного рішення чи бодай мінімальної візуалізації, пояснює Вадим Ямщиков.

«Доречно було провести щонайменше всеукраїнський конкурс серед архітекторів, які розуміються на меморіалізації. Як наслідок, у першому проєкті не було таких сакральних важливих елементів, як лавки біля кожної могили, місце для встановлення державного або бригадного прапора», — додає депутат.

Перший проєкт містив також концептуальні архітектурні проблеми, наприклад був скопійований хрест з Алеї героїв на Боженка. Враховуючи масштаби поховань на Затурино, цей хрест не є домінантою.

«Я вважаю його проявом неповаги до військових з архітектурної точки зору, адже центральна скульптура або споруда має бути масштабною» — говорить Ямщиков.

Порадившись із рідними героїв вирішили, що центральним елементом меморіалу буде дзвін пам'яті, вилитий з гільз. Кількість ударів у пам'ятні моменти дорівнюватиме кількості могил. Дзвін передбачать під час проєктування другої черги.

Наразі вже втретє замовили коригування проєкту меморіалу за 550 тисяч, під час якого мають врахувати побажання рідних та збільшення кількості могил. До цього на коригування витратили ще понад 300 тисяч. Вадим Ямщиков говорить, оскільки поховання тривають, це не останнє коригування проєкту.

Інфраструктура

Чимало нарікань від рідних на інфраструктуру, зокрема дорогу. Наразі до меморіалу зробили висипку, однак проблему це не вирішує. Секретар міської ради Катерина Ямщикова пообіцяла внести пропозицію щодо ремонту цієї дороги під час планування бюджету на наступний рік.

«Важливість цієї дороги й необхідність адекватного її стану очевидна. Однозначно пропозиція буде внесена та представлена в розрізі програми ЖКГ під час обговорення бюджету на наступний рік. Важливо, щоб все було в комплексі, достойно, як воно має бути. Не тільки сам меморіал, а й під'їзд до нього», — говорить очільниця міста.

Зазначимо, що будівництво першої черги меморіалу триватиме ще як мінімум до літа наступного року. Тож питання як у цей час ремонтуватимуть дорогу залишається відкритим.

Дістатися до Затурино людям з власною автівкою, незважаючи на погану дорогу, цілком реально. Чого не скажеш про тих, хто користується громадським транспортом. Хоч поблизу меморіалу і встановили зупинку, та маршрутки тут явище нечасте.

Наприклад маршрут №32 (Центр-Вакуленці) не доїжджає до кладовища. Рідним чи побратимам, які хочуть вшанувати честь воїнів, доведеться подолати ще близько півтора кілометра пішки. Така ж ситуація з маршрутами №61 та №62.

На зупинці розміщено розклад руху двох маршруток, які мають доїжджати безпосередньо до кладовища. Чи можуть вони задовольнити потреби родичів загиблих — питання риторичне.

Більш оптимістично виглядає перспектива облаштування інфраструктури на самій Алеї героїв. Наразі триває обговорення з «Полтаваобленерго» та «Полтававодоканал» щодо можливості проведення на кладовище лінії освітлення та водогону. Крім цього проєкт додатково передбачає встановлення стовпів вуличного освітлення на сонячних батареях. Планується також охорона кладовища та камери відеонагляду.

Поки ж біля кладовища немає навіть пристойної парковки — лише висипка щебенем, якої заледве вистачає на десяток машин. Решту автівок під час прощань доводиться ставити у глині.

Поблизу меморіалу також немає жодного сміттєвого бака, тож гори побутових і будівельних відходів вперемішку з листям валяються обабіч дороги. Що й говорити про так звану громадську вбиральню, у якій навіть двері повністю не зачиняються.

Хід будівництва

Будівництво стартувало у вересні цього року. На швидкість робіт впливає багато факторів, наприклад нестача робітників. За прогнозами Вадима Ямщикова, перша черга буде готова влітку 2024 року.

«Чому перша черга, бо зважаючи на темпи поховань не всі могили є в проєкті. На жаль, стовідсотково будуть черги», — пояснює депутат.

Родини загиблих і представники військкомату просили не зупиняти це будівництво. В сезони дощів на кладовищі багнюка і не вистачає банального благоустрою. Для людей, які приходять туди віддати честь і вшанувати героїв, це важливо.

Варто зазначити, що під час будівництва зіткнулися зі значною проблемою. Оскільки роботи почалися майже через півтора року від перших поховань, деякі рідні вже поставили пам'ятники. Тоді як за проєктом вигляд надгробних плит має бути уніфікованим. За словами Вадима Ямщикова, кожна розмова з родичами й намагання їх переконати закінчується прокльонами. Тож поки ця ситуація залишається невирішеною.

Вартість меморіалу

Наразі на будівництво заклали понад 19 мільйонів, але цього не вистачить, бо кількість могил постійно зростає. Ці кошти передбачають обкладання території плиткою, встановлення могильних плит, освітлення, камери спостереження, бетонування території та інші роботи з благоустрою. Встановлення Дзвону пам'яті закладуть під час проєктування другої черги.

Як бачимо, хоч рішення про розміщення військового меморіалу на Затурино і приймалося поспіхом, це все ж чи не єдиний можливий варіант для Полтави. Зважаючи на низку обставин і вимог до військового кладовища, знайти інше підходяще місце було б складно, якщо взагалі можливо. Наразі при проєктуванні та будівництві вже зробили чимало помилок, які тепер намагаються виправити. Наш моральний обов'язок — слідкувати за виконанням обіцянок чиновників, аби пам'ять воїнів була вшанована гідно.