Чи існує секс після війни? Розмова з психологом про відновлення сексуального життя

Зміни, які відбуваються з військовими під час служби, впливають на особистість ветерана і надалі можуть відображатися на сексуальних стосунках. Від переоцінки цінностей до фізичних травм – усе це потребує особливої уваги та підтримки з боку партнерів. Артем Чернов, психолог сайту «План Б» та Центру допомоги врятованим, поділився порадами щодо того, як адаптуватися до нових реалій та встановити здорові інтимні стосунки після повернення з фронту.

Як ветерану прийняти нового себе?

Потрібно віднайти себе в новому житті: «От я був військовим, а тепер я хто?». При цьому, потрібно заново знайомитись зі своїм партнером чи партнеркою. Зазвичай, ветеран відкладає свої почуття. Тому наповнюється певними очікуваннями: «Коли я повернусь, в мене будуть такі то стосунки». Але життя динамічне і це все змінюється через призму реальності. Тобто, він займав певну роль в сім’ї, робив чоловічу роботу. Коли його не було, жінка, наприклад, навчилася робити цю чоловічу роботу самотужки. Часто через це стаються непорозуміння.

Що впливає на сексуальне життя ветеранів?

По-перше, сама криза звільнення. Зміна ролі – то ти був захисник, а тепер себе треба віднайти в цивільному житті. Часто це супроводжується переоцінкою цінностей. Тобто, людина, перебуваючи в армії, не обов’язково учасник бойових дій, змінюється. Це стається через середовище, в якому вона перебуває. Характер цих змін індивідуальний. Хтось стає відкритіший, хтось авторитарніший. Є одна закономірність — загострення попередніх рис характеру.

Які розлади сексуальності можуть виникати у ветеранів? Чи можна на них вплинути?

При контузії, ураженні головного мозку виникає гіперчутливість, що призводить до передчасної полюції, або, наприклад, послаблення чутливості. Іноді міняється поведінка, але це не пов’язано зі звільненням з фронту. Тобто, секс стає засобом зняття нервового напруження.

Чи є поранення ключовим фактором ускладнення повернення до стосунків?

В симптоматиці ураження голови, а це поширена травма, є гнів і роздратованість, іноді надмірна агресія. При цьому знижується емпатія. Але це не робить людину поганою, це просто адаптивні механізми, які вмикаються автоматично, не залежно хоче цього людина чи ні. Особливо, якщо ветеран не пройшов процедуру декомпресії — це процедура, яка застосовується в усіх арміях світу, для нормалізації психологічного стану військовослужбовців, для зниження агресії.

Взагалі є ритуали прийняття ветерана до цивільного суспільства і в сім’ю. Перед звільненням військовий психолог говорить з дружиною, знижує рівень її очікувань і дає детальну інструкцію з урахуванням індивідуальних рис ветерана, як його зустрічати. Щоб він відчував себе потрібним і змінив роль захисника на роль чоловіка і батька.

Що ветерану потрібно зробити перед першим сексом після повернення з війни?

Якщо людину це бентежить, значить є якась проблема, яку треба вирішувати індивідуально, тому я б порадив звернутись до психолога чи сексолога. Проблеми бувають різні: ПТСР, депресія, контузія чи просто погані стосунки.

Повертаючись додому, ветеран вдячний за те, що його чекала дружина і цю вдячність віддає сексом, але це не любов, наче у банку взяв борг і повертаєш його. Загальна рекомендація — звертати увагу на партнерку і не думати лише про себе. Особисті стосунки можуть бути відновлюючою силою, завдяки якій можна подолати депресію. Проте, все залежить від ураження. Удвох легше долати труднощі. Складніше, коли ветеран з психічним захворюванням, ампутацією чи іншими травмами залишається на самоті. Сам-один, нікому не потрібен і відчуває до себе жалість або гнів: «От я пішов воювать, а про мене всі забули».Тому людина поряд якраз і може бути опорою. До цієї теми логічно підходить секс: є хороші стосунки — буде хороший секс.

Чи можуть психологічні травми впливати на сексуальне бажання чи спроможність займатись сексом?

Депресія це пригнічення життєвих функцій, сексуальних в тому числі. Виникає відсутність сексуального бажання і страждання через те, що цього бажання немає. З часом, під дією препаратів статевий потяг можна відновити.

З ПТСР немає загальної картини, все індивідуально. Це залежить від того, як людина використовує секс, адже він може бути засобом зняття нервового напруження, способом боротьби з надмірним стресом тощо.

Про що варто повідомити потенційного партнера/партнерку?

В нашій культурі секс соціально обумовлений. Частіше за все, ми розмовляємо про секс, який передбачає якісь стосунки до цього. Якщо сформувати довірливі стосунки, можна зрозуміти, чи приймає тебе людина таким, який ти є. Тут виникає питання: чи приймає ветеран нового себе. Якщо людина приймає себе, то й інша людина зможе це зробити. Тоді можна повідомляти все що завгодно. Адже і до війни була велика кількість сексуальних вподобань: деякі люди люблять більш лагідний секс, інші більш агресивний, але вони знаходять собі партнера.

Як ветерану відновити інтерес до партнера чи партнерки й встановити довірливі стосунки?

Треба заново знайомитись. Є момент де пара попрощалась, коли чоловік пішов на війну. Коли він повертається — це новий момент зустрічі, потрібно дізнатися, як людина змінилася. Тому що в уяві залишився образ: «Моя дружина мене проводжає у 2022 році. Зараз 2024, як вона змінилась?».

Має бути цікавість і повага до особистих кордонів. Погане питання: «Все розповідай як ти там», бо ніхто нічого розповідати не буде.

Яка роль партнера чи партнерки в процесі повернення ветерана до сексуального життя. Наскільки важлива ця підтримка і якою вона повинна бути?

Партнер — це перша людина в цивільному суспільстві, яка є опорою для ветерана. Тут секс має вторинне значення.

Первинне значення має психологія прийняття: «Я з тобою говорю про що ти хочеш і не лізу розпитувати про те, чим ти не хочеш ділитися».

Певний період це може бути просто мовчання і тут немає вибору, приймати це чи ні. Людина мовчить, бо виснажена і не осмислила всіх процесів, які відбуваються. Тим паче не було офіційної демобілізації й ветеран може бути звільнений через поранення чи кризу. Це все відбувається швидко, а психіка не встигає. Коли ми ліземо з розпитуваннями, людина починає агресивно реагувати, на цьому стосунки можуть закінчитись. Але людину не потрібно ігнорувати, має бути розумний баланс.

Процес звикання до нового життя має бути двостороннім. Партнерка в тилу теж мала свої переживання, чи залишиться чоловік живим – це теж болючий досвід. Треба встановити між собою місточок, щоб дозовано, потроху ділитися одне з одним своїми переживаннями, але лише тими, про які наразі готові розповісти.

Якщо ветеран звертається до психолога, чи завжди потрібно залучати до терапії партнера чи партнерку?

Бажано проходити терапію удвох, адже є те, що людину тримає: інтимний зв'язок, любов, кохання, довірливі стосунки, симпатія. Тобто речі, заради яких хочеться жити. Якщо залучити партнерку, вона розуміє, що чоловік повернеться, але інший, і вона готова ці зміни прийняти — сім’я відновиться. Якщо кожен кричатиме, що його потреби важливіші — стосунки руйнуються. На жаль, так буває.

Також не всі ветерани готові звертатись до психолога, вони краще дружині розкажуть про свої переживання, ніж підуть до спеціаліста. Тому до цього ще треба дійти.

Як партнеру чи партнерці не нашкодити під час відновлення сексуального життя?

Це індивідуально, але є універсальна порада — орієнтуватися на людину, а не на свої думки. Тобто, якщо людина не хоче сексу, вона просто не готова, це зовсім не означає, що вона не любить вас. Це не повинна бути гра в одні ворота. Секс, подружнє життя і розмови – це партнерство. Якщо один важливіший за іншого, це домінування, хоча воно можливе, в тому числі й у сексі, але за взаємною згодою.

Чи можливо подолати суспільні стереотипи про секс після поранень або ампутацій кінцівок?

Втрачена кінцівка не відросте, потрібно жити далі й пристосовуватись до нових умов: гуляти, мати друзів, кохану людину, займатися сексом. Дев’ять партнерок можуть не погодитися, тож треба знайти десяту, яка погодиться. Це буде, вибачте за маскулінність, приз і бонус на все життя. Чи коштує це ризику бути відторгнутим – кожен обирає сам.

***

Шлях до відновлення нелегкий і потребує підтримки партнерів та професіоналів. Військова служба змінює людину, і ці зміни можуть вплинути на інтимні стосунки. Відкритість, повага до особистих кордонів і поступове відновлення довіри допоможуть побудувати здорові інтимні стосунки.

Кожен випадок індивідуальний, тож важливо орієнтуватися на потреби та стан одне одного. Головне – бути готовими до змін і підтримувати партнера чи партнерку у процесі відновлення.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.