Володимир Губар, Олексій Ягольник, Дмитро Поляцький та Максим Сернюк загинули на Сході, захищаючи Україну.
Володимир Губар
4 лютого 2023 року загинув Губар Володимир Вікторович, виконуючи бойове завдання поблизу Залізнянського на Донеччині.
Володимира призвали на військову службу під час мобілізації 21 листопада 2022 року. Він був солдатом, стрільцем-помічником гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
У захисника залишились донька та мати.
Поховання Володимира Губара відбудеться 13 лютого 2023 року:
- об 11:00 відбудеться прощання у Кременчуцькому Міському Палаці Культури;
- 12:00 прощання у Свято-Миколаївському соборі;
- 13:00 виїзд до Свіштовського кладовища, прощання на Алеї Пам‘яті.
Олексій Ягольник
На фронті 7 лютого загинув Олексій Ягольник під час несення бойового чергування у наслідок артобстрілу спостережного пункту з боку противника у районі міста Бахмут на Донеччині.
Олексій був головним сержантом взводу управління командира самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини.
Народився Герой 25 жовтня 1976 року, проживав в селі Світлогірське. Вдовою залишилась дружина, сиротами двоє синів і донька. Мати втратила сина.
Прощання відбудеться завтра, 10 лютого 2023 року о 13:00 від будинку по вул. Солошинська, 7 у Світлогірському
З 2015 по 2016 роки був призваний по мобілізації Кобеляцьким РВК, учасник бойових дій. Має державні нагороди.
З 2017 по 2018 роки проходив військову службу в ЗСУ по контракту.
Дмитро Поляцький
7 лютого 2023 року поблизу Бахмута Донецької області поліг за незалежність України старший лейтенант Поляцький Дмитро Олегович з Нових Санжар.
Народився військовий 1 березня 1976 року в Калузі в сім’ї військового. Після переїзду в Україну закінчив Пирятинську школу, а далі – Київський інститут сухопутних військ.
11 лютого, об 11:45 в центрі селища Нові Санжари відбудеться церемонія прощання із вірним сином України, воїном-захисником, командиром розвідувального взводу І стрілецького батальйону в/ч А 1302.
Після звільнення зі служби займався виробництвом меблів спочатку в Алчевську, а після його окупації у 2014 році, улюблену справу продовжив у Києві. В столиці одружився з дружиною Мариною.
Після народження доньки у 2018 році родина переїхала до Нових Санжар.
24 лютого, у перший же день війни, військовий пішов добровольцем на фронт. Брав участь в обороні Києва потім були Ізюм, Бахмут, Соледар.
Поховання Героя відбудеться на центральному кладовищі селища.
Максим Сернюк
На війні росії проти України загинув мешканець Кременчуцького району Максим Сернюк.
За інформацією Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, поховання Героя пройде в колишньому Козельщинському районі.
Відомо, що Максим Сернюк шкільні роки провів у селі Гайове (тоді Козельщинського району), а останні роки жив у Дмитрівській громаді.
Залишились два сини, дружина, батьки, брат.
Подякуй автору!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати автору гривнею.