«Найбільш небезпечні тварини — це коти»
Допоможе знайти, що болить у вашого кота. Вилікує вашого собаку та порадить найкращий корм для улюбленця. Знає, чому може нявчати ваш кіт або чому пищить ваша морська свинка.
8 серпня в Україні відзначають День ветеринара. Саме тому кореспондентка «Полтавської Хвилі» поспілкувалася із 22-річною ветеринаркою Анастасією Бридихіною і дізналася: наскільки важко працювати лікарем для тварин.
«Я вирішила працювати ветеринаром спонтанно. Спочатку я думала вступати на звичайного лікаря. Але потім, за півроку до здачі ЗНО, мені родич каже, мовляв, ти ж так любиш тварин, не хочеш спробувати себе у ветеринарії? І тоді мене так захопила ця думка! Я все життя обожнювала тварин, приносила багатьох додому, завжди мріяла про власну собаку чи кота. Але у мене завжди були тільки папуги та хом’яки. І, як-то кажуть, щури та хом’яки приходять в життя дитини, аби показати смерть», — каже Анастасія.
За її словами, дівчина подавала документи тільки в аграрні університети, де навчали ветеринарів. Успішно пройшла і почала навчатися.
«На четвертому курсі ми мали б шукати місце для проходження практики, але я шукала так, аби продовжити працювати і після практики. Так, я знайшла клініку, де працювала і під час навчання на магістратурі. І зараз вже працюю у клініці «Ветеринарний Сервіс», асистую лікаря», — розповідає Анастасія.
На думку дівчини, бути ветеринаром цікаво і водночас дуже відповідально. І за роки її роботи траплялося все: як щасливе, так і драматичне. Кількома історіями з клініки дівчина поділилася із «Полтавською Хвилею».
Обгорілі коти
Одного разу ми з лікарем оперували німецьку вівчарку. Це була планова операція.
І раптом, посеред процесу, в клініку забігає чоловік. Видно, що переляканий та стурбований. Каже, мовляв, у мене тут коти погоріли.
Як виявилося, у його квартирі виникла пожежа. Чоловік про це дізнався, і перше, що зробив, побіг рятувати котів. Тваринок вдалося витягнути із приміщення, але вони були без тями.
Ми з лікарем прийняли рішення: лікар оперує далі, я паралельно реанімую двох котів. На щастя, все виявилося вдалим, ми вчасно розпочали реанімацію, тож котики отямилися. І з часом повністю видужали після такого інциденту.
Пам’ятаю, що після такого випадку у нас клініка пахла димом ще дня два.
«Пес в склянці»
Бувають випадки, коли до нас звертаються люди, які сприймають все занадто буквально.
До нас звернувся чоловік, у якого вдома жили два маленькі цуценята німецької вівчарки. І в них завелися блохи. Так як їхній вік був недостатнім для повноцінної обробки проти шкідників, чоловік звернувся за порадою до нас.
Ми розповіли про те, що є препарат, який треба розводити на склянку води і потім змочувати тварину.
Після слів про змочення чоловік на нас подивився нерозуміючим поглядом і каже: «А як собаку в стакан води засуну?»
Різні випадки бувають.
«А шо, вони хворіють?»
Часто до нас приносять безпородних тварин. Ми обстежуємо тварину і ставимо діагноз. Наприклад, був у нас кіт з інфекційним захворюванням. То його господарка, після того, як почула діагноз, дуже дивувалася. Каже: «А шо, вони хворіють?»
У таких випадках проводимо аналогію: що хворіють і бідні, і багаті. Просто у тих, хто живе на вулиці, немає змоги звернутися до лікаря.
Найважче працювати з людьми
Коли тварина поводить себе агресивно, ми розуміємо: це характер. Або страх. А от з людьми дуже складно працювати. Ми, наприклад, щось запитуємо по харчуванню, а у відповідь чуємо «Та ми не знаємо», «та ми не слідкували», «та ми такого не давали».
А багато буває моментів, коли якраз треба відслідковувати.
Були такі випадки, коли привозять тварину, якій дійсно погано. ми питаємо, чи давали жирну їжу. Кажуть, що ні. А потім виявляється, що нагодували чистим жиром.
І такого буває багато.
Складне у професії - це працювати із маленькими породами собак.
Часто вони дуже розбалувані власниками, їх не навчають, як поводитися, думають, що нічого не буде. І коли на прийом приводять таку тваринку - наприклад, почистити залози чи підстригти кігті - вони стають дуже агресивні, кидаються. Може доходити до шокових станів. І таких тварин важко зафіксувати, бо боїшся щось надто сильно стиснути або ж випадково зламати.
Бувають ситуації, що тварини вибігають в істериці. І з ними нічого не можуть зробити ні ми, ні власники.
Також складно працювати з тими тваринами, яких підібрали на вулиці. Вони здичавілі і часто не можуть вгамуватися.
Але найнебезпечніші тварини, з якими стикається ветеринар, це коти. Собака що? Вона менш поворотка і може тільки клацнути зубами. А кіт і дряпається, гризеться, к вода, витікає із рук. Тому з котами (як і з щурами чи хом’яками) не дуже із задоволенням працюють лікарі. Зазвичай для них ще і необхідна спеціальна лабораторія для дослідження. Та і коли ти лікуєш - а тебе кусають, мало приємного.
Найчастіше звертаються із стерилізацією
Найбільш часто до нас звертаються з тим, аби ми простерилізували чи кастрували улюбленця. Багато хто із господарів ще і з міфами в голові про те, що кішкам чи собакам слід народити перед стерилізацією - бо це, начебто, корисно для здоров’я. Але це не так. Насправді, тварину ліпше стерилізувати в віці 5-7 місяців. Оскільки вагітність може принести дуже багато ускладнень. Також можуть виникнути запалення матки, новоутворення. І ліпше запобігти цьому, аніж потім звертатися із твариною в критичному стані.
Звісно, стерилізувати чи каструвати можна тварину будь-якого віку. У нас був випадок, коли принесли кота, який 11 років жив спокійно, не мітив, іноді гуляв з кішками. Але от у такому віці вирішив, що йому треба відстояти свою територію. і почав все мітити. Тому його кастрували в 11 років.