«Полтаваавтотранс»: чому зачиняються автостації

ТДВ «Полтаваавтотранс» – транспортне підприємство в Полтаві, яке кожного дня обслуговує не тільки мешканців міста та області. «Полтавська хвиля» поговорила з директором «Полтаваавтотрансу» Сергієм Бутком про закриття автостанцій, впливу карантину на бізнес і популярні рейси.

Як працює «Полтаваавтотранс»?

Сергій Бутко, директор ТДВ «Полтаваавтотранс» працює на посаді з 2017 року. Роботу автовокзалу він коментує так:

«Автовокзал є інфраструктурним об’єктом, послугами якого користуються перевізники. Наше підприємство – це автостанції й касири, які продають квитки. Ми ж посередники між перевізником і пасажиром, які беруть комісію. Вартість квитка встановлює перевізник».

Чому зачиняють автостанції?

Ще 4 роки тому почали закривати перші автостанції області. Тоді закрили 2–3 автостанції. Торік, з початком пандемії та введенням карантинних обмежень, в області кількість автостанцій почала поступово зменшуватись. Тож із початку карантину «Полтаваавтотранс» закрив 13 автостанцій.

«У зв’язку з карантинними введеннями довелося ухвалювати радикальні рішення стосовно закриття станцій. Більшість областей невеличкі станції позакривали ще 10–15 років тому. Ми намагалися їх утримувати, але це дорого коштує. Карантин нам показав, що треба було це робити раніше».

Головна причина закриття автостанцій – збитковість. Також на деяких автостанціях залишалося мало працівників, які були вимушені працювали позмінно.

«Намагалися утримати станції в робочому стані, щоби була мережа, а пасажир міг поїхати в різних напрямках. Але ситуація призвела до того, що доходи зменшились утричі, а затрати залишилися. Деякі об’єкти не було куди скорочувати, наприклад, 2 працівники, які працювали позмінно».

Ще одна причина закриття автостанцій – це нелегальні перевізники.

«Люди не користувалися послугами автостанцій, а сідали десь за поворотом, або користувалися послугами нелегальних перевізників. Нелегальний ринок зараз дуже великий і за деякими підрахункам перевищує навіть легальний. Майже в кожному населеному пункті є якийсь «бусік», який вранці вивозить, а ввечері забирає людей. Є і структурні нелегальні перевізники, які здійснюють регулярні рейси».

Після закриття автостанцій приміщення здають в оренду або продають. За словами Бутка, оренда – це додаткові надходження для утримання підприємства.

«Автобуси їздять, рейси не припиняються, але немає чітко визначеної зупинки. Автобуси заїжджають на територію, чекають на платформах, або визначають зупинку, але немає чіткого дотримання графіку, немає місця де сховатися або купити квиток».

Вплив карантину на підприємство

Перед початком карантину послугами «Полтаваавтотрансу» користувалися від 3 до 5 тис. пасажирів у день. Нині кількість пасажирів зменшилася на третину.

«Є станції, які особливо в передкарантинний або післякарантинний період, мали потужність в 1 проданий квиток у день. Підприємство утримувати важко, тому що основним напрямком є продаж квитків. Зараз частина доходів зменшилась утричі, а затрати залишилися ті самі».

Також на підприємстві зменшився пасажиропотік. Наразі в день пасажиропотік становить 35–40 %.

«Після першої хвилі карантину ми вийшли на рівень близько 20 %. Потім, за літо, пасажиропотік повернувся до рівня 50–55 %, але остання хвиля зменшилася у зв’язку з тим, що були введені жорсткі карантинні обмеження».

У 2020 році, з початку карантину на підприємстві звільнили 110–120 працівників.

«Усі працівники повністю працевлаштовані. Тому певний час витрачали на те, щоб попереджувати працівників, виплачувати їм компенсацію. Зараз трішки адаптувалися, закрили велику кількість збиткових станцій».

Також під час карантину перевізники скасували деякі рейси. Наприклад, спершу до населеного пункту курсували 10 рейсів, але згодом залишили 6–7 рейсів.

«Якщо не буде виконуватись рейс, то пасажир шукатиме альтернативу. Тому всі перевізники намагалися максимально утримати свої маршрути. До віддалених населених пунктів або з малою кількістю населення рейси були припинені, адже протягом дня не продавали жодного квитка. У зв’язку з цим перевізник скасовував рейси».

Під час посиленого карантину деяких водіїв штрафували, адже діяли часові обмеження для громадського транспорту. Тому деякі перевізники відмовлялися виїжджати на рейси.

«Я розумію вводити часові обмеження на міському маршруті, коли на виконання одного кільця витрачається 30 хвилин. Тобто в будь-який час транспорт може з’їхати з кільця і в будь-який час повернутися. Але що робити, якщо водій на рейсі Лохвиця-Полтава виїжджає о 6 ранку та об 11 вечора повертається до Полтави? Я знаю, що деяких водіїв штрафували, особливо в перші дні. Враховуючи це, багато хто відмовлявся їхати».

З Полтави до моря й Варшави

Бутко розповів, що в кожному сезоні є різні популярні рейси. Наприклад, влітку користуються популярністю рейси до Одеси, Кирилівки, Генічеська, Бердянська. Взимку часто їдуть до Західної України. Також великий попит на рейси до обласних центрів як Дніпро, Харків, Київ. Але окремою «гілкою» є міжнародні рейси.

«Коли люди поїхали на заробітки, то були дуже сильно завантажені міжнародні рейси. На цей час до деяких населених пунктів менша кількість рейсів, аніж до Варшави. Наприклад, у п’ятницю було більш як 10 рейсів до Варшави. Найбільш популярною є Польща. Досить велика кількість людей їздить до Чехії, Німеччини. Багато людей їдуть до Лодзя, а потім пересідають на місцеві автобуси».

Але міжнародні рейси можуть бути як прибутковими, так і збитковими. Хоча для здійснення міжнародних рейсів перевізник повинен отримати відповідну ліцензію та дозволи.

«Приміські маршрути стабільні, а міжнародні рейси – питання дуже тонкої межі. На деяких рейсах люди їздять протягом 2 місяців, а потім припиняють. Навіть полтавські перевізники, які їдуть за кордон, намагаються розпочати рейс трохи далі, бо Полтава не дуже велике місто і звідси не така велика кількість пасажирів їде за кордон. Полтава як додаткова точка, де можна підібрати додаткових пасажирів».

Нагадаємо, що можна переглянути інфографіку з вартістю поїздки до моря.

Диджиталізація

Кілька місяців тому «Полтаваавтотранс» запустив мобільний застосунок. Директор підприємства розповів, що нині третину квитків продають через застосунок, а кількість завантажень поступово збільшується.

«У нас уже дуже велика кількість пасажирів, які користуються мобільним застосунком. Наразі намагаємося налаштувати програмне забезпечення. Зараз деякі функції не працюють, адже наше програмне забезпечення не відповідає деяким критеріям. “Укрзалізниця” продає 70 % квитків онлайн і я сподіваюся, що ми перейдемо до такої ж цифри».