«Повністю визнаю провину, оскаржувати не збираюсь»: останнє слово засудженого на Полтавщині росіянина

31 травня суд оголосить вирок щодо протиправних дій солдатів рф, які з градів обстрілювали територію України, свідомо розуміючи, що можуть влучити в цивільні об'єкти.

Після судових дебатів обвинуваченим надали останнє слово.

Підсудний Олександр Бобикін заявив, що шкодує про свої дії.

«Я шкодую за ті дії, що ми здійснили. Я вірю в те, що найближчим часом війна закінчиться і настане мир, якого ми всі так довго чекаємо».

Підсудний Олександр Іванов від останнього слова відмовився.

«Полтавській хвилі» після судових дебатів вдалося поспілкуватися з адвокатами російських солдатів.

Володимир Ковальчук, адвокат Олександра Іванова розповів як затримали його підзахисного.

Як затримали обвинуваченого?

Бойові машини, якими вони (росіяни - ред.) керували були на території Харківської області. ЗСУ шість машин БМ-21 зруйнували, 3 машини зі снарядами також зруйнували, як і заряджальну машину.

Військовослужбовці зсрф розбіглися хто куди, трохи відсиділися і потім намагалися потрапити до території російської федерації, однак були затримані на блокпості.

ЗСУ затримали їх, далі була процедура розслідування досудового, експертизи, допити, зібрання матеріалів, які передали до суду.

Ви спілкуєтеся з підзахисними, що вони говорять?

Вони вповні визнають себе винними. На них не було ніякого тиску. Це перше, про що я в них запитував.

Вони сказали, що розуміли, що біля кордону України. Що заїжджають на територію України.

А хтось із родичів намагався знайти шляхи щоб потрапити на суд?

Я не готовий сказати. Як захисник з родичами я не спілкувався.

Мій підзахисний єдине що хоче, щоб ця справа якнайшвидше закінчилася.

До речі, щодо родичів, один з наших обвинувачених (Олександр Бабикін - ред.) родичів не має. Його виховували бабуся та дідусь. Коли ще ходив до школи — не стало дідуся. І ось, коли він закінчив школу вже не стало і бабусі.

Вони не від доброго життя пішли до лав збройних сил. Це єдина можливість отримати гідну заробітну плату і соціальні гарантії. Цього не кажуть на російських каналах, але там (у росії - ред.) величезна криза. І як вони говорять, у глибинці чи провінції інших можливостей немає — або йти в поліцію, або в армію.

Адвокатка Іванова Валерія, яка виступала захисником Олександра Бабикіна зауважує, що одним із факторів вчинків підзахисного є те, що він сирота.

Як вдалося затримати обвинуваченого?

Він був затриманий і поранений. Як прийшов у себе, то здався ЗСУ.

Як настрій підзахисного, коли він розуміє, що покарання невідворотне?

Він розуміє свою провину. Я неодноразово з ним спілкувалася. З'ясовувала чи немає на нього примусу чи визнає провину.

Чи є якась юридична можливість після оголошення вироку обміняти їх на наших полонених?

Це нині передчасно обговорювати. Бо це можливо лише коли вирок набирає законної сили. Але я на це сподіваюся. У нас Україна гуманна держава. Я чула, що здійснюються обміни. Я вважаю, що мій підзахисний втрапив в таку ситуацію, бо є сиротою і виконував накази.

Чи плануєте апеляцію?

Він зазначив (Бобикін - ред.), що оскаржувати нічого не хоче. Але я вважаю, що рішення варто приймати, коли буде оголошено вирок. Мої правові дії як адвоката залежать від бажання підзахисного.

Зауважимо, що вирок суду буде відомий 31 травня.