Школи Сластіона на Полтавщині: унікальний спадок українського модерну

Понад сто років тому на території Лохвицького повіту збудували низку шкіл, які відіграли чималу роль у впровадженні початкової освіти на теренах Полтавщини. Це унікальні архітектурні пам’ятки, притаманні виключно для Лохвицького повіту.

У 1908 році, коли початкова освіта на теренах Полтавської губернії стала обовʼязковою, у Лохвицькому повітовому земстві почали будувати мережу шкіл. Проєкти для них розробляв архітектор, етнограф і художник Опанас Сластіон.

Школи Сластіона – архітектурна спадщина Полтавщини, яку можна знайти виключно на лівому березі річки Удай.

Ці споруди вирізняються елементами українського модерну: високі стелі, які створюють відчуття простору; заломи на дахах і декоративний орнамент кладки; цегляний декор на фасаді, що повторює візерунок українських вишиванок; велика кількість шестикутних вікон, що забезпечують природне освітлення; характерні вежі, які символізують значущість цих будівель.

Проєкт «‎Школи Лохвицького земства» добився присвоєння більшості шкіл статусу історичних пам’яток місцевого значення. Деякі з них відновили силами місцевих жителів і волонтерів, окремі перейшли у приватну власність, а інші отримали охоронний статус.

Щонайменше десять шкіл уже зруйновані, ще частина – у занедбаному стані. Водночас інші школи функціонують як сільські школи, культурні центри або музеї.

На території України знайшли 59 таких шкіл:

• 46 у Лубенському районі Полтавської області;
• сім на Чернігівщині;
• шість на Сумщині.

Через Другу світову та радянську політику проти селянства, сказати скільки шкіл збудували та знищили, — неможливо. Сьогодні науковці говорять, що таких шкіл було 93 або 98. Вважають, що деякі з цих будівель можуть досі залишатися незнайденими у віддалених куточках Полтавщини, чекаючи на своє відкриття.

Ігор Воробйов для «Полтавської хвилі»