Спеціаліст розповідає: як обрати потримане авто і не «влетіти» у дорогий ремонт

Олег з Полтави придбав у Херсоні автівку Cherry Amulet 2007 року випуску, двигун 1,6. При придбанні він не перевірив стан мотору, мастила і вихлопної. За сто кілометрів від Полтави мотор почав раптово стукати. Виявилося, що недобросовісний продавець залив так звані «присадки» — домішки, які на деякий час виправляють стан агрегатів. Через кілька хвилин стукоту, мотор зовсім перестав працювати. Довелося викликати буксир і добиратися до СТО, де вже потім виявилося, що з мотором серйозні проблеми і необхідно здійснювати капітальний ремонт.

Владислав — полтавець, який зараз проживає у Харкові, працює спеціалістом по автопідбору і допомагає клієнтам уникати ситуацій накшталт вищезгаданої. Владислав розповів кореспондентці «Полтавської Хвилі» про те, як обрати потримане авто і на що слід звертати увагу.

Перше, що треба зробити — це пробити всі можливі пошкодження авто по VIN-коду.

Особливо важливо це для американських машин. Але і в нас через Сервісний центр МВС України у Полтавській області можна по VIN-коду дізнатися, чи була автівка в зареєстрованих ДТП. Але тут є нюанс: в Україні бувають і незареєстровані аварії. У випадку з США такі історії теж трапляються, але значно рідше. Там найчастіше купують вже «битки» (автомобілі, які побували у ДТП – авт.) на аукціонах. Зараз в інтернеті можна знайти американські сайти аукціонів авто, де по VIN-коду можна знайти всю історію машини.

Де дізнатися VIN-код: він записаний у техпаспорті, також вибитий на моторному щитку під капотом, або на стаканах над колесами. У деяких авто код є і під сидіннями, на стійках, в багажнику – у кожного виробника по-різному.

Після того, як ми дізналися про пошкодження авто, дивимося, у якому місця машина бита. Якщо це переднє крило – дрібниці. У більшості сучасних автівок можна замінити його дуже швидко. От якщо були биті двері – це вже серйозніше. По-перше, там може бути багато електроніки всередині. По-друге, заміна дверей – це дорого. Саме тому дуже часто їх просто шпаклюють.

А от якщо авто бите в передню чи задню частину, чи в бік – це гірше. Особливо, якщо в бік: там знаходяться стійки або каркас жорсткості – дуже важлива частина машини. У більшості країн після сильних бокових ударів авто взагалі відправляють на смітник. Ну а наші що ж – ремонтують і намагаються продати.

Чому треба бути особливо уважним щодо бокових стійок: у деяких випадках втрачається жорсткість кузову – а це взагалі може бути смертельно при аваріях. Буває й таке, що в авто після ДТП з боковим ударом замість подушок безпеки ставлять дешевий аналог чи-то взагалі «обманку». І при аварії вона або спрацює не так, як треба, або взагалі не спрацює.

Наступний крок – перевіряємо лакофарбове покриття авто

Беремо товщиномір (вартість нормального прибору близько 1000 гривень), калібруємо його за допомогою пластинок, які йдуть в комплекті. Тобто на алюміній, залізо. Можна ще поставити режим «авто», але краще знати про те, з якого матеріалу зроблений автомобіль.

За допомогою прибору перевірямо всю машину, у тому числі і її дах. Оскільки з останнім може бути все, що завгодно. Могло бути не тільки ДТП типу перевороту авта на дах, а і, наприклад, побиття градом, падіння гілки, тощо.

Зазвичай, у таких випадках авто шпаклюють і фарбують. А потім на ямках, при вібрації, при якихось мінімальних викривленнях, вся та штукатурка буде репатися. Тому найкраще брати авто без пошкоджень та виправлень. Оскільки, зекономивши 300 доларів, можна потім витратити тисячі.

Наступний крок – перевіряємо реальність пробігу

Оскільки будь-який продавець може «скрутити» пробіг за десять хвилин, ви ризикуєте придбати авто, яке, наприклад, наїздило вже 300 000 км і якому скоро знадобиться капремонт. І це, звісно, призведе до нових витрат.

Якщо ззовні авто виглядає нормально і пробіг показує невеликий, то тоді треба придивлятися з особливою увагою. Перше, на що дивимося, це кермо, педалі та важіль перемикання передач. Дуже часто продавці їх не змінюють, а по них видно рівень зносу. Але тут теж бувають нюанси. Наприклад, деталі салону авто корейського виробництва зношуються набагато швидше, аніж європейського. Також, майже у кожної марки є «проблемні» роки випуску. Тому треба обов’язково перед переглядом авто прочитати про нього якнайбільше, дізнатися про його «хвороби» тощо.

Якщо ж кермо та важіль перемикання передач у більш-менш нормальному стані, або ж кермо не вдалося подивитися через те, що на нього наділи спеціальне плетіння, то треба звернути увагу на педалі. Якщо авто на механіці, дивимося на зчеплення, якщо «автомат», то перевіряємо гальма та газ. У тому випадку, коли авто дуже зношене, педалі матимуть стерті краї.

Потім перевіряємо водійське сидіння. Якщо автівку не використовували як таксі, то вона має бути у нормальному стані.

Як перевірити: відкриваємо задні пасажирські двері. Якщо машина була в таксі, то праві дверцята будуть дуже розхитані, а праве сидіння – потерте та зношене більше, ніж ліве.

Окрім цього, розхитуємо кожні дверцята окремо. Це робимо для того, аби перевірити петлі. Бо іноді замінити самі петлі виходить дорожче, аніж поставити нові двері.

Після того, як ми перевірили «зовнішність», дивимося під капот

Обов’язково перевіряємо рівень мастила. Це треба робити при вимкненому моторі. Якщо ж машину перед вами вмикали, то це буде видно по теплому мотору. Щодо масла, то дивимося на його рівень, колір і консистенцію. Якщо авто на газу, то мастило буде гарне, прозоре, майже без запаху. Якщо авто на бензині, то воно матиме темнуватий колір і пахнутиме бензином. На дизелі – мастило чорне, як смола, міняй його чи не міняй.

Потім піднімаємо заливну горловину двигуна, світимо туди ліхтариком і перевіряємо, чи немає там покладів сажі, глазурі чи емульсії. Якщо є – це означає, що господар заливав дешеве мінеральне мастило, або замінював мастило невчасно. Це свідчить про те, що власник авто погано слідкував за ним, і є велика ймовірність зношеності двигуна.

Далі дивимося ємність для охолоджуючої рідини. Аби там нічого не плавало, не було емульсії, білої пінки. Якщо є – це свідчить про серйозні проблеми з мотором, як, наприклад, тріщини блоку або пробиту прокладку головки блоку.

Далі – вихлопна труба. Дивимося, яка сажа всередині. Якщо сажі майже немає, і машина їздить на газу, то це нормально. Якщо на бензині і всередині оксамитова сажа, то у моторі, найвірогідніше, багата суміш, що свідчить про великі витрати палива та, можливо, несправні системи запалювання або подачі пального. Якщо сажа жирна – це погано. Означає, що «вмерли» мастильноз’ємні кільця, тому машина буде «жерти» багато мастила і потребуватиме капітального ремонту двигуна. Якщо авто на дизелі – то сажа може бути. І тут треба дивитися вже на рік випуску авто. Автомобілі 90-х років будуть давати аж чорну сажу, яка осідатиме на трубах, і по ним нічого не буде видно.

Наступний крок – просимо продавця завести автомобіль

Перший раз ми стоїмо ззаду авто і дивимося на вихлоп, другий – спереду слухаємо мотор і гідрокомпенсатори. Якщо авто заводиться із цокотінням, то тут або треба регулювати клапани, або ж проблеми із гідрокомпенсаторами, або ж господар «вбив» сідла клапанів в головці. Так, наприклад, на стареньких Hyundai Accent немає гідрокомпенсадорів. Тому якщо людина їздить на газу, то обов’язково прогорять сідла клапанів. А ремонтувати їх буде дуже дорого.

Раджу перед переглядом авта подивитися, який саме мотор стоїть в обраній машині. І чи є там гідрокомпенсатори, чи тільки клапани.

Щодо вихлопу, то сизий вихлоп на бензиновій машині говорить про те, що вона «жере» мастило. Білий – те, що пускає антифриз. При цьому сам вихлоп пахнутиме солодкувато, наче горілою карамеллю. Легкий чорний дим на дизельній машині іноді є нормою. А от темний чорний, наче щільний дим говорить про проблеми із сумішшю, а також про погані форсунки, проблеми з насосом тощо.

Звертаємо увагу на панель приладів і перевіряємо усі чеки

Можна ще придбати пристрій комп’ютерної діагностики, який зчитує всі помилки, про які йому говорить авто. Це допоможе передбачити майбутні ремонти та знизити ціну при покупці.

Перевіряємо коробку передач

По механіці, думаю, все зрозуміло. Вона має нормально вмикатися, переключати передачі, не вимикатися самостійно. Не має прослизати зчеплення і не повинні «плавати» обороти. По автомату складніше. Бувають різні варіанти «автоматів». Тому треба дивитися нюанси по кожній. Стандартне: коробка передач не має видавати дивні звуки, штовхатися при переключенні передач, при початку руху та гальмуванні. Машина має рухатися плавно, не сіпатися, не скидати та змінювати постійно передачі.

І останнє, про що не слід забувати, це ходова

Заглянути під авто все ж доведеться. Оскільки бувають дуже неприємні моменти, пов’язані, наприклад, із ланжеронами. Вони можуть бути гнилі, що одразу не завжди помітно при русі. А так як це силові елементи автомобіля, усе рано чи пізно закінчиться дорогим ремонтом.

Якщо ми заглянули під машину, і там все ціле, то їдемо на погану дорогу. Там слухаємо авто. Не має нічого стукати та цокотіти. Якщо ж такі звуки є, то зупиняємося і підходимо до автівки. Для наступної маніпуляції потрібно двоє: один має розкачувати перед машини, а інший – тримати руку на стаканах. Якщо стукає зверху – то проблеми із опорним підшипником, а якщо знизу – зі стійкою.

Ще одна порада щодо вибору авто: ніколи не слід дивитися на «низ» ринку.

Зазвичай, серед дуже дешевих авто немає нічого нормального. Треба обирати середній сегмент і там вже дивитися. Для авто з Китаю – це близько 3500-6000 доларів. Для Європи – від 6 і до 9 тисяч доларів. (беруться до уваги авто від 2007 до 2014 року).

Слід звернутися до криміналіста, аби той перевірив, чи не була машина викрадена, чи не перебиті або переварені її номери, чи не зварена вона із різних шматків

Є у мене знайомий, який кілька років тому потрапив у неприємну історію, пов’язану із вибором авто. Кілька років тому він придбав авто в Києві. Переоформити на себе не встиг – взяв доручення у господаря. Київські працівники тодішньої ДАІ перевірили авто і сказали, що все нормально. Проте у Полтаві спеціалісти виявили, що придбаний Fiat DOBLO був переварений і «зліплений» з двох автівок. Так, це було професійно, але незаконно. Автівку довелося повернути колишньому господарю, який вже розбирався з нею далі, а знайомий так і залишився без машини.