В Україні з'явиться Бюро економічної безпеки: що за орган і чого від нього чекати

Президент Володимир Зеленський підписав закон, згідно якого в Україні з'явиться Бюро економічної безпеки.

Чим займатиметься ця ще одна правоохоронна структура та навіщо її створили саме зараз - повідомили у виданні DW

В Україні злочини в економіці розслідувало багато структур: податкова міліція, яка входить в структуру Державної фіскальної служби (ДФС), відділ боротьби з економічною злочинністю Служби безпеки України (СБУ), відповідний відділ Нацполіції. Але їх ефективність і досі лишається сумнівною.

"Податкова міліція, яка була створена ще при Миколі Азарові, - це репресивний орган, який влаштовував "маски-шоу" для бізнесу, збирав хабарі та відкати з підприємців", - нагадує директор Інституту соціально-економічної  трансформації Ілля Несходовський. Він критикує, що після припинення повноважень податкової міліції все це перебрала на себе СБУ й почала так само тиснути на бізнес, займаючись питаннями контрабанди, дозволами ввезення в країну.

Тепер же, за рішенням президента, виявлятиме і розслідуватиме кримільні економічні правопрушення Бюро економічної безпеки. При цьому податкова міліція ліквідовується. Саме цього вимагав від України Міжнародний валютний фонд (МВФ) для отримання чергового кредитного траншу.

У вересні минулого року законопроєкт про створення Бюро економічної безпеки ухвалили у першому читанні, а 28 січня проголосували в другому читанні та в цілому. Документ підтримало 242 депутати. Фракції "Європейська солідарність", "Опозиційна платформа - За життя", "Батьківщина" не стали голосувати за законопроєкт.

Як працюватиме Бюро економічної безпеки

Бюро економічної безпеки розслідуватиме ухилення від сплати податків, а також займатиметься злочинами у сфері економіки та фінансів.

У Бюро працюватимуть детективи, які збиратимуть аналітичну інформацію про правопорушення та вестимуть оперативно-розшукову діяльність на рівні з іншими силовими структурами. Директора Бюро обиратиме на відкритому конкурсі конкурсна комісія, яка складатиметься з представників, делегованих від Верховної Ради, уряд та президента - по троє від кожної гілки влади.

Кандидат на посаду директора Бюро економічної безпеки повинен:

• мати вищу юридичну освіту,

• бути не молодшим за 35 років,
• мати стаж роботи за спеціальністю не менше 10 років та не менше п'яти років досвіду роботи на керівних посадах.

Посадовий оклад - не менше 20 прожиткових мінімумів. Нині це приблизно 44 тисячі гривні.

Для забезпечення прозорості та контролю при Бюро економічної безпеки має бути створена Рада громадського контролю в складі 15 осіб. Нагляд за додержанням Бюро законодавства здійснюватиме генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів.

Законом України про Держбюджет на 2021 рік Бюро передбачено 587 мільйонів. Однак у пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що реалізація закону не потребуватиме фінансових витрат з держбюджету, оскільки кошти, які передбачені в держбюджеті на податкову міліцію Державної фіскальної служби після звільнення працівників будуть використанні на Бюро економічної безпеки.

"Ви створили ще гірший орган, аніж податкова міліція"

Створення Бюро економічної безпеки критикують опозиційні депутати і представники бізнесу.

"Я вас вітаю, ви створили ще гірший орган, аніж податкова міліція, - розкритикувала дії своїх колег по парламенту депутатка фракції "Європейська солідарність", членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна. - Для податкової міліції  хоч функції були чітко виписані в Податковому кодексі. А тут нічого. Тому ніякої боротьби зі злочинами в економічній сфері, ніякої допомоги бізнесу не буде. Все як було, так і залишається".

Як повідомляє DW, уфракції "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ) наполягали, аби новоствореному органу надали статус національного, замість того, як записано в законопроєкті, що Бюро економічної безпеки - це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого координується кабміном.

"Цей орган буде новий, йому відкривають процесуальну незалежність правоохоронного органу, він наділений функцією міжнародних відносин, тому повинен мати статус "національного", а так забирають у нього крила", - заявив депутат від ОПЗЖ Григорій Мамка. На його думку, Бюро економічної безпеки разом з таким статусом отримало б більше незалежності - на кшталт НАБУ. А так, вважає опозиційний депутат, ця структура буде підпорядковуватися уряду й виконувати його замовлення.

Окрім цього, проти бюро виявилася і Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА). Асоціація хвилюється щодо того, що новий орган може посилити недовіру бізнесу та інвесторів до правоохоронних органів. Представники бізнесу вказують на те, що в законопроєкті не визначено чітко, які саме категорії економічних злочинів має розслідувати бюро. Натомість застосовуються доволі широкі формулювання, які можуть по-різному трактуватися, критикують у ЄБА. Окрім цого, лякає й гранична чисельність співробітників бюро у чотири тисячі осіб є доволі високою та необґрунтованою. У Європейській Бізнес Асоціації критикують і  принципи відбору керівника Бюро економічної безпеки.

"Створюється ризик вибору недостатньо професійного чи доброчесного кандидата на цю посаду, а також звужується можливість громадськості, зокрема бізнесу, контролювати таке призначення", - наголошується в заяві ЄБА, яку оприлюднили ще після розгляду законопроєкту в першому читанні.