Зеленський vs Ахметов: як зміни у Податковому кодексі можуть вплинути на бізнес українських олігархів

Володимир Зеленський ініціював податкову реформу, яка може негативно відбитися на діяльності деяких українських олігархів.

Про це повідомили в Економічній правді.

«Ми готуємо пакет змін до Податкового кодексу. Найближчим часом будемо подавати. Я не буду поки розкривати деталі, але ми хочемо зробити так, щоб ті, хто був «дуже хитро зроблений», платили податки в нашій країні», – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

Розробником змін є Мінфін, але ініціатива розширити базу та адміністрування податків належить Офісу президента. За наповнення нової податкової концепції відповідав голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Президентську ініціативу офіційно називають податковою реформою, але серед розробників чути й інший варіант – «антиахметівський законопроєкт».

Про один із останніх варіантів законопроєкту розповіли в «Економічній правді». А вже після травневих свят документ можуть винести на розгляд парламенту.

Загалом, як розраховують ініціатори реформи, зміни дозволять отримати додаткові 50 млрд грн лише за рік.

Рента на руду

Одна з найбільш помітних ініціатив, яка завдасть відчутного удару по імперії Ахметова, – збільшення ренти за видобуток залізної руди.

Очікуваний додатковий ресурс для бюджету – 3 млрд грн.

На сьогодні компанії-видобувачі руди, з кожної тонни сплачують 11-12% від собівартості продукту. База оподаткування формується з витрат на видобуток руди та оплати праці робітників – 20-30 дол за тонну. За чинними правилами держава отримує з кожної тонни видобутої з надр залізної руди близько 3 дол.

Ставки 11% чи 12% залежать від вартості продукції з 58-ти відсотковим вмістом заліза на світовому ринку. Точніше – від значення індексу FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts. Якщо у звітному податковому періоді ціна перевищувала 70 дол за тонну, то ставка була 12%, якщо ні – 11%.

Якщо парламент підтримає ініціативу Мінфіну, то з 1 липня 2021 року компанії платитимуть ренту не від собівартості, а від ринкової ціни. При цьому застосовуватиметься ціна на руду з більшим вмістом заліза – 62%.

Пропонується встановити таку градацію розміру рентної плати:

• якщо ціна менша 65 дол за тонну – 0,1%;
• якщо ціна становить 65-85 дол за тонну – 3%;
• якщо ціна становить 85-120 дол за тонну – 8%;
• якщо ціна становить 120-150 дол за тонну – 12%;
• якщо ціна становить 150-180 дол за тонну – 14%;
• якщо ціна перевищує 180 дол за тонну – 16%.

20 квітня вартість тонни залізної руди зросла на 3,82 дол до 178,54 дол. Якби нові правила вже діяли, то застосовувалася б ставка 14%. У такому разі бюджет отримав би майже 25 дол з кожної тонни замість 3 дол. Отримані кошти в пропорції 60% на 40% отримали б державний і місцеві бюджети відповідно.

За оцінками інвестиційної компанії Concorde Capital, у 2020 році в Україні видобули 72 млн тонн залізорудної сировини. З них 46,2 млн тонн були експортовані, повідомили дані «Укрметалургпрому».

В Україні залізну руду видобувають з десяток підприємств. Майже всі вони належать олігархам. Найбільше, понад 50%, – Рінату Ахметову.

Акциз для «зелених»

Питання запровадження акцизного податку на продаж електроенергії з відновлюваних джерел енергетики вже обговорювали у минулому році.

Тоді Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) пропонувала ставку в розмірі 3,2%. Це дозволило б погасити борг перед виробниками електроенергії. На той момент необхідно було компенсувати їм 20 млрд грн.

Тепер влада уже хоче запровадити акциз для «зелених», шляхом внесення змін до податкового Кодексу.

Діапазон можливої ставки дуже широкий: від 3,2% до 40%.

За розрахунками НКРЕКП, мінімальний рівень акцизу в 3,2% може принести понад 1,5 млрд гривень додаткових надходжень на рік.

Найбільше це рішення вдарить по енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова, який є найбільшим виробником «зеленої» електроенергії в Україні із 25% часткою ринку.

Скасування пільги на земельний податок для гірників

Ще одна норма законопроєкту, яка б’є по бізнесу олігархів країни – це скасування пільги зі сплати земельного податку для гірничодобувних підприємств. Йдеться, зокрема, про компанії, які видобувають корисні копалини та розробляють родовища.

Сьогодні підприємства цього сектору сплачують до бюджетів місцевих громад лише 25% від ставки, яку встановлюють місцеві ради.

Автори «антиахметівського» законопроєкту пропонують прибрати відповідну пільгу з Податкового кодексу.

В Мінфіні підрахували, що це дозволить додатково залучити близько 4-5 млрд грн. В Асоціації міст України скромніші оцінки – 2-3 млрд грн.

Найбільше від цього потерпає саме Ахметов, у якого вдосталь шахт та рудників. За даними ЕП, більше 50% земельного податку, який сплачує гірничодобувний сектор, приходиться саме на підприємства олігарха.

Тютюновий збір

Ще одна законодавча ініціатива з документу пов'язана зі сплатою акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів.

5% відповідного податку, що також йде до місцевих бюджетів, наразі сплачують роздрібні торговці – усі ті кіоски і магазини, які продають сигарети.

Законопроєт планує перекласти це на виробників та імпортерів, таких як Philip Morris або Japan Tobacco International (JTI).

За інформацією джерел ЕП, «тютюнова» норма з’явилась у ньому в останню мить. З подачі голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева.

На думку авторів, перекладення обов’язку сплати тютюнового роздрібного акцизу на великих гравців, які працюють в прозорому полі, дозволить додатково залучити до бюджету 1,9 млрд грн.

Проте місцеві громади не схвалюють такі зміни.

«Усі пропозиції в частині місцевих бюджетів ми з Мінфіном відпрацювали і їх підтримуємо – це призведе до збільшення надходжень громад. Ми навіть звернулися до Офісу президента, щоб їх було розглянуто як невідкладні. Проте на фініші окремі лобісти, прикриваючись іменем президента, заклали в концепцію вилучення з бюджетів громад 5% роздрібного акцизу з тютюну. Через це муніципалітети втратять 2,4 млрд грн, а справедливих компенсаторів для кожної громади Мінфін не може запровадити», – зазначає виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Справа у тім, що перерозподіл акцизу на місцеві громади, як передбачається в документі, буде відбуватись через державний бюджет. Запропонований механізм, вважають в Асоціації міст, не може забезпечити справедливе зарахування податку до місцевих бюджетів.

За словами Слобожана, такі норми вигідні власникам роздрібних мереж, які не хочуть адмініструвати місцевий акциз з тютюну.

Плата за землю

Взялися автори «податкової» реформи і за фермерів.

По-перше, пропонується скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки земель, від якої залежить розмір податків сільгоспвиробників та орендна плата за користування землею.

Завдяки цьому в уряді розраховують додатково отримати 3,4 млрд грн.

По-друге, підвищується в два рази ставка єдиного податку для платників четвертої групи – сільгоспвиробників. Крім виробників, які працюють на землях закритого грунту (теплиці) та земель водного фонду.

Довідково. Сьогодні для четвертої групи об'єкт оподаткування – земельні площі, база оподаткування – нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнта індексації. Розмір ставки з одного 1 га землі залежить від категорії та розташування земель. Для ріллі, сіножатей, пасовищ – 0,95% Для ріллі, сіножатей, пасовищ, розташованих у гірських та на поліських територіях – 0,57%. Для багаторічних насаджень – 0,57% Для багаторічних насаджень у гірських та на поліських територіях – 0,19%. Для землі закритого грунту (теплиці) – 6,33%. Для землі водного фонду –  2,33%

Тобто, фермери платитимуть вдвічі більше. Пропорційно збільшенню зростуть і надходження в місцеві бюджети. На думку авторів, це дозволить акумулювати ще 5,3 млрд грн.

Загалом в документі багато інших важливих змін, які стосуються й інших секторів та оподаткування фізосіб. Наприклад, передбачається також знизити поріг оподаткування для розкішних авто в два рази. Очікувано, що документ ще неодмінно зазнає змін, тож треба дивитись в якому вигляді він вийде з уряду.