Жарти, народжені війною. Підбірка кращих українських стендап-концертів

Українці – унікальна нація, бо навіть під час найбільшої війни в Європі з часів Другої світової, здатні сміятися та смішити інших. Чи не найкраще це виходить у людей, які зробили жарти своїм ремеслом. І хоч професійний стендап з’явився у нашій країні не так давно, нам вже є ким пишатися. «Полтавська хвиля» підготувала підбірку кращих сольних стендап-концертів, які вийшли впродовж року.

«Водій НомерОбслуги»

Після початку повномасштабного наступу комік і сценарист Сергій Ліпко відчайдушно намагався потрапити до військкомату, аби записатися до тероборони. Однак це виявилося не так просто, як він собі уявляв.

Зрештою ця історія стала основою його сольного концерту, невдовзі після випуску якого Сергій розпочав службу в Збройних Силах України. Його підрозділ перевели на Донеччину, де він і нині знаходиться.

Через вісім місяців під час короткочасного відрядження до Києва, тепер уже військовий Сергій Ліпко записав ще один сольник. По своїй суті це абсолютно унікальний концерт, аналогів якому у світі немає.

Про побратимів, роботу з вибухівкою, вміння розрізняти «прильоти» і «виходи», зміну світосприйняття та багато інших інсайтів – у другому воєнному стендапі Сергія.

«Рафінована лють»

Дружина Сергія Ліпка комікеса Настя Зухвала з початком вторгнення стала амбасадоркою нового девізу всіх українців: «Йобана блять русня!» У її сольному концерті ця легендарна фраза прозвучить не один раз, тож вже хоча б задля цього його варто подивитися. Що це, як не мед для вух?

Не важко здогадатися, що на вас чекає година нещадного збиткування над істотами, яких чемно називають російськими окупантами.

«Жартую»

«Навіщо рятувати планету, на якій є росія?» або «якщо вам сумно на День закоханих, пам’ятайте, що російському солдату найважче знайти свою другу половинку» – це жарти стендап-коміка Антона Тимошенка, які так полюбилися українцям, що вже потроху перетворюються на народні приказки.

Концерт «Жартую» комік почав писати ще до вторгнення і планував зробити легшим, ніж попередній сольник про політику (до речі, теж радимо глянути). Однак війна внесла свої корективи у матеріал. Що з цього вийшло – можна побачити у безкоштовній 30-хвилинній версії на YouTube.

Ще годину матеріалу можна переглянути на Patreon за посиланням під відео. 20% від продажу повної версії піде на потреби ЗСУ.

Варто додати, що з цим концертом Антон був у турі Україною та Європою. Йому вдалося зібрати майже два з половиною мільйони гривень, які він витратив на потреби фронту: мавіки, тепловізори, рефрижератор, автівки, парамедичні рюкзаки та інше. Детальні звіти можна знайти на сторінці коміка в Instagram.

«Онук мародера»

Сергій Чирков народився в росії та в дитинстві навіть виступав на новорічному ранку в костюмі ветерана Другої світової війни. Інтригує чи не так? Та на щастя, в один момент його батьки вирішили переїхати до України.

Порахувати чого в матеріалі більше – жартів чи відсилок – майже неможливо, і в цьому весь шарм. Це один з небагатьох концертів, де є справжні, а не притягнуті за вуха, сюжетні повороти. Комік намагається передати публіці свої переживання, а не розказати набір скетчів за повісткою дня.

Подивитися концерт можна за посиланням.

«Росія вкрала в мене абсурд»

Комік Василь Байдак виступає у жанрі «комедії абсурду». Цей стендап він записав улітку минулого року й зібрав завдяки йому 478 тисяч гривень на ЗСУ. Сам він описав свій сольник так:

«Довбана росія вкрала в мене абсурд. Як би вичурно я не жартував, а росія існує абсурдніше. Тому тут на вас чекає комедія спостереження за абсурдом, який відбувається навколо нас чи всередині нас».

У цьому концерті є жарти на всі злободенні теми – повітряна тривога, волонтерство, збори, пукін в домовині, фаршировані перці, кримський міст і багато іншого.

«Ящір Пандори»

«Навіщо Порошенко сідає російським строковикам на обличчя? Тому що вони ще пороху не нюхали» – з цього жарту розпочинається сольник Олександра Качури. А далі все як у тумані: матюки, абсурд і добірна акторська гра в перемішку з флегматичною манерою виступу.

Важко знайти ще одного коміка, якому вдавалося б так майстерно перевтілюватися у різних персонажів. Чого лише коштує монолог від імені жінки, яка ледь не одяг на собі готова порвати, аби лише не розмовляти українською (дивитися з 36:30).

Загалом сольник вийшов концентрованим і самобутнім, без зайвих балачок. Достойний представник Харківської школи комедії.

«Стендап в театрі»

Комікеса із Закарпаття Лєра Мандзюк зазначила, що це перший сольний концерт, який вона сама захотіла зняти й показати глядачам.

«У мене получилося, прикинь. Стендап про любов. Гумору і любові має бути більше, я щитаю», – написала комікеса в описі під відео.

Не боїться говорити зухвало на тригерні для багатьох теми. Стендап із закарпатським акцентом про ставлення до традицій, автостоп, гуманітарку та дитячий алкоголізм не може залишити байдужим. Хоча в порівнянні з попередніми сольними виступами даної підбірки дещо поступається гостротою сюжету.

«Триста, тридцять, три»

Магістр української філології Сергій Степанисько записав перший сольний стендап-концерт, який можна назвати достойною рефлексією на нову реальність, у якій ми всі опинились. Мабуть, освіта таки зіграла не останню роль в написанні жартів, адже матеріал виглядає доволі професійно, хоч це і перший великий концерт коміка.

У 40 хвилин Сергій вмістив чимало філологічних приколів, від уже народного мему про паляницю до роздумів на тему «рускоязичної щелепи» та багато іншого.

***

Гумор – чудовий спосіб примирення з реальністю. До 24 лютого чимало українців, які полюбляли стендап, орієнтувалися на російських коміків. Однак беззуба позиція останніх остаточно відштовхнула прихильників цього жанру. Українці зрозуміли – час дивитися своє. Тим паче, що нам є ким пишатися.

Редакція «Полтавської хвилі» зібралася, щоб писати не лише швидкі новини, але й хороші та корисні тексти для розумних людей. Підготовка деяких текстів займає тижні або й місяці. А матеріали з фронту завжди супроводжуються ризиком для життя. Але ми віримо, що наша робота допомагає змінювати країну та суспільство на краще. Погані тексти — це швидко й дешево. Хороші — довго й дорого.

Щоб робити хороші, нам потрібна ваша допомога.