«А ось цей до Канади передадуть»: хто і навіщо роздає безплатні прапори у Полтаві

17 лютого у Полтаві поблизу зупинки Краєзнавчий музей дві жінки почали роздавати національну символіку: синьо-жовті стрічки та прапори. Сьогодні вони знову вийшли у сквер пам'яті Героїв України. Кажуть, стоятимуть там і завтра. Навіщо вони це роблять і як реагують містяни — у матеріалі.

Нас з усмішкою зустрічає Катерина Павлівна. Не встигаємо привітатись, як до намету підходить молода жінка з дитиною:

- Ви якась організація?

- Ні, це в рамках програми «Ми єдині».

- Це президентська програма?

- Ну президент же оголосив День єднання.

- Це наказ з Києва давать флажки?

- Нє, це самі полтавці, волонтери.

Жінка наче б то заспокоюється і бере кілька прапорців.

Так ми дізналися, хто є ініціатором акції. Катерина Павлівна разом зі своєю знайомою вже другий день розгортають палатку й безплатно роздають національну символіку.

Головна мета — показати ворогу, що ми не боїмося, ми єдині, говорить Катерина Павлівна. Ці слова вона затято повторює кожному, хто підходить за стрічкою чи прапором. А підходить чимало полтавців, від старого до малого. Дехто вітається і чемно просить, інші беруть мовчки, є й такі, що байдуже проходять повз.

«Вчора всі роздали, навіть не вистачило. А сьогодні спеціально до нас приїжджають зі шкіл, училищ. Кажуть, побачили в інтернеті», — задоволено розповідає жінка.

Люди здебільшого реагують позитивно. Хоча були вже різні випадки.

«Учора прийшов молодий чоловік і сказав, що краще б ми хліб роздавали. Кажу йому, я пенсіонерка та мені на хліб вистачає, ще й іншим роздаю. Це вам, кажу, треба думати де заробити», — з гумором говорить Катерина Павлівна.

За вчорашній день роздали понад тисячу прапорів, ще приблизно стільки ж планують роздати сьогодні й завтра.

Розговорившись, Катерина Павлівна показує на своєму телефоні фото людей, які закутавшись у прапори позують на фоні найвищого в області синьо-жовтого красеня:

«Ось це із Нових Санжар чоловік, а цей з Макухівки, обіцяв повісити стяг на водонапірній башті у своєму селі. А ця жінка казала, що передасть прапор українській діаспорі в Канаду».

Розмову постійно доводиться переривати через потік людей, які підходять до намету.

— Дайте три штучки, — говорить усміхнена молода жінка.

— Як настроєніє? — протягуючи символіку запитує Катерина Павлівна.

— Бойове.

Слідом за нею підходить ще одна жінка:

— У мене шестеро внуків.

— Тоді дам вам сім.

Не бажаючи більше заважати, прощаємось із Катериною Павлівною. Ще деякий час спостерігаємо за потоком людей з синьо-жовтими прапорцями у руках, які йдуть у своїх справах.

Ця акція не пробудить патріотизм у серцях тих, які його ніколи не мали. Але комусь може й підніме «бойовий дух». Під час акції «Ми разом. Ми єдині», про яку ми писали раніше, де також роздавали безплатні прапори, ведучий закликав вивісити стяги на вікнах і балконах по зовнішніх фасадах своїх будинків і квартир, аби місто якомога більше майоріло національною символікою, а полтавці не почувалися самотніми в інформаційній навалі новин, які породжують паніку.

А щоб не обмежуватися лише моральним піднесенням, а реально бути готовим до різних ситуацій, можна пройти військові вишколи для цивільних. Раніше ми розповідали, як відбуваються навчання для цивільних під Полтавою. Подібні заняття проводять і у місті. За анонсами можна слідкувати за посиланням.