Чи потрібно робити щеплення від вітрянки дитині?
Вітряна віспа (вітрянка) вважається дитячим захворюванням, оскільки здебільшого розповсюджується серед малюків дошкільного і молодшого шкільного віку. Воно має вірусну природу, вражає нервову систему і верхні шари шкіри. У більшості дітей вітрянка минає без особливих ускладнень, а відповідне щеплення не є обов’язковим в Україні. Через це багато батьків сумнівається: варто вакцинувати дитину чи простіше дати їй перехворіти. Давайте розбиратися!
Чим небезпечна вітрянка?
Вітряна віспа належить до захворювань, від яких хоч і не обов’язково, але бажано вакцинуватися. З цим вам охоче допоможе сімейний лікар в клініці «Веселка»! Такі рекомендації пов’язані з певними особливостями вітрянки.
- Ризик важкого перебігу. Якщо дитина знаходиться в імунодефіцитному стані чи переживає загострення інших хвороб, вітрянка може викликати бактеріальну пневмонію, лімфаденіт, артрит, міокардит, запалення спинного чи головного мозку, гепатит і навіть сепсис. Це пов’язано з проникненням вірусу в тканини внутрішніх органів. Наслідки таких ускладнень можуть супроводжувати людину до кінця життя.
- Висока заразність (контагіозність). Дитина, яка заразилася вітряною віспою, становить небезпеку для інших малюків і навіть дорослих без відповідного імунітету. Вірус розповсюджується повітряно-крапельним шляхом, тому підчепити його можна навіть просто проходячи повз кімнату хворого. Особливо небезпечна вітрянка для вагітних жінок і людей з вродженим чи набутим імунодефіцитом.
- Вірогідність відкладених ускладнень. Збудники цього захворювання здатні багато років зберігатися в нервових тканинах у «сплячому» стані і активуватися в періоди зниження імунітету, сильного стресу. При цьому людина стає джерелом розповсюдження вітряної віспи, а сама страждає від оперізуючого лишаю.
Що треба знати про щеплення?
Щеплення проводиться у два етапи. Першу дозу можна вводити малюку з 12 місяців, друге у 4–6 років. Якщо в цей період щеплення не проводилося і дитина не хворіла на вітряну віспу, препарат вводять з інтервалом 3 місяці (до 13 років) або 4 тижні (після 13 років). Таку вакцинацію можна проводити одночасно з імунізацією будь-якими іншими препаратами, якщо вони не містять живих збудників захворювань.
Якщо дитина раніше не хворіла на вітрянку і не має щеплення, проте контактувала з заразною людиною, можна провести екстрену профілактику. Для цього першу дозу вакцини вводять протягом 3–4 днів (інкубаційний період) після потенційного інфікування. Друге щеплення проводиться за графіком, відповідно до віку дитини. Екстрена імунізація дозволяє запобігти розвитку хвороби чи суттєво полегшити її перебіг. Повторювати вакцинацію рекомендується кожні 10 років, щоб підтримувати стійкий імунітет до вітрянки.
