Чому Резерв+ відсутній в законодавстві і які наслідки це може мати

До 16 липня цього року громадяни України, які перебувають на військовому обліку, мали оновити свої дані, згідно з новим законом про мобілізацію №3633. Як говорить цей же закон, це варто було зробити одним з трьох способів: ЦНАП, ТЦК та СП або «через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста». Що це за кабінет? Будемо розбиратися.

«Полтавська хвиля» продовжує цикл блогів, які для нас готує помічниця адвоката, спеціалістка у сфері адміністративного права Ксенія Надтока.

Увага! Цей текст є лише аналізом чинного законодавства з юридичного погляду. Він не має на меті нав’язування жодних думок чи схиляння до порушення закону у вигляді не оновлення даних. Кожен, хто перебуває на військовому обліку, має оновити дані. Мова йтиме лише про один з трьох пропонованих державою способів це зробити.

Міноборони на сайті застосунку Резерв+ стверджує:

«Резерв+ — це електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів; можливість отримання інформації про статус призовника, військовозобов'язаного та резервіста».

Тобто електронний кабінет, через який можна оновити дані — це застосунок Резерв+. Які нормативно-правові акти регулюють функціонування цього застосунку та визначають, що саме він є електронним кабінетом?

• Наприклад, статус Дії, мету цього застосунку, можливості, його власників, користувачів програмного забезпечення визначено в постанові КМУ від 4 грудня 2019 року №1137. У тому ж документі вказано, що відповідальність за зберігання даних та захист інформації на Порталі Дія несе Мінцифри.
• За таким же принципом приймали й постанову для освітнього мобільного додатка Мрія №177 від 16 лютого 2024 р.

А що з Резервом?

На офіційному сайті Міністерства оборони України зазначено, що постанову, яка врегульовує функціонування застосунку Резерв+, прийняли 10 травня 2024 року. Наразі текст постанови має обмежений доступ, тому його не можна проглянути публічно. Також функціонування застосунку регулюється наказом Міністра оборони від 29 квітня 2024 року про створення інформаційно-комунікаційної системи для доступу до електронного кабінету військовозобов’язаного.

Інформація з обмеженим доступом – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Інформація може бути обмежена в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності.

Загалом можемо припустити, що такі документи можуть мати інформацію з обмеженим доступом. Однак саме визначення Резерв+ в законодавстві відсутнє. Відповідно до частини 2 статті 57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

В оновленій статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено таке: «Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста».

Проте, розуміння того, що для того, щоб зареєструвати такий кабінет необхідно звантажити додаток Резерв+ та ідентифікуватись в ньому в нас є лише із заяв та коментарів осіб, які мають те чи інше відношення до Міноборони. Жодним НПА цього не визначено.

Ризики

Новий закон «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» надає визначення електронного кабінету — це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов’язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Можемо припустити, що під «доступом до інформації про персональні дані» мається на увазі саме дані Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Проте, напряму цього чомусь не вказано, що надає простір і можливості для неправильного трактування норм закону. А у такій серйозній справі як виконання громадянами військового обов'язку це неприпустимо.

В цьому ж законі вказано про обов'язок призовника, військовозобов’язаного та резервіста подавати до органу ведення Реєстру (тобто ТЦК) достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Знову ж таки, мова йде про Реєстр та дані, які ви надаєте ТЦК. Водночас вимоги про достовірну інформацію, яку ви зазначаєте в застосунку Резерв+ ніде немає, адже немає загалом законодавства про нього. За таких обставин, «діряве» законодавство надає можливість недобросовісним громадянам, наприклад, ввести в Резерв+ неправдиву інформацію. Дані будуть вважатись оновленими, обов'язок — виконаним, а відповідальності — ніякої.

Крім того, ми можемо лише здогадуватися про гарантії захисту персональних даних, адже наразі у відкритому доступі немає інформації про те, хто зобов'язаний захищати дані й хто несе за них відповідальність.

Судова практика

Проблематика відсутності правового регулювання «Оберегу» та Резерв+ вже почала «вилазити» і в судовій практиці. 11 червня 2024 року суд вперше скасував штраф «ухилянта» саме через посилання ТЦК на нереальні в рамках закону «Оберіг» та Резерв+:

«Суд звертає увагу на те, що відповідно до Закону "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", в Україні функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є зокрема ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Посилань на інформаційну систему "Оберіг" вказаний закон не містить», — зазначив суд.

Цю ж тему підіймали один з найбільших телеграм каналів юридичного спрямування «Адвокат Права» та Судово-юридична газета (електронне видання, що видається за підтримки Всеукраїнської громадської асоціації суддів і працівників судів України).

Загалом ініціатива створення такого застосунку — це великий крок до цифровізації надання публічних послуг та безумовно покращення системи військового обліку. Проте, правове регулювання відсутнє. Які наслідки це може потягнути за собою — ніхто не знає. Але очевидно, що краще запобігти загорянню, ніж гасити пожежу.

Нагадаємо, раніше ми розбирали тему заочних штрафів для ухилянтів.