Де мої сили? П'ять неочевидних причин, які викликають хронічну втому
Ти ледь доповз до ліжка, втомлений і геть невдоволений своєю продуктивністю клянешся-виправдовуєшся: «Гаразд, сьогодні я псяка зморена, але завтра, як встану о шостій ранку, як вийду на пробіжку, а потім, сповнений енергії, зроблю і перше, й друге і десяте».
Але завтра ситуація повторюється: ти знову прокидаєшся без сил, марно намагаєшся знайти їх на денці п'ятого горнятка кави і десь з дванадцятої години дня активно поглядаєш на годинник, чекаючи тієї благословенної години, коли законно можна влягтися спати.
Ця ситуація продовжується вже не перший день, енергії не більшає, чого не скажеш про список запланованих і незроблених справ. Разом із ними накопичується невдоволення і ти нарешті задаєш собі питання: «Де мої сили?»
Є багато причин, які заважають нашим внутрішнім батарейкам підзаряджатися: нестача певних вітамінів, неякісний сон, абияке харчування. Дуже, дуже багато сил у нас відбирає постійна фонова тривога, і я зараз не про повітряну, якщо що. Багато хто її вже навіть не помічає, настільки сильно вона закріпилася в нашому житті за останній рік.
Та і взагалі, війна мало сприяє енергійності, є навіть така закономірність: гострий стрес дає підйом енергетичного тонусу, а по мірі того, як він перетворюється на хронічний, наші сили падають і падають, і падають.
Тому якщо не турбуватися про власне відновлення, то в якийсь момент може настати точка неповернення, після якої без спеціаліста вже не обійтися. Але, окрім всім зрозумілих причин нестачі сил, є і такі речі, які з першого погляду складно запідозрити у крадіжці життєвої енергії, але вони реально виснажують: непомітно і неспішно. Пропоную познайомитися з деякими з них.
Незавершені цикли
Це недороблені справи, дзвінки, які треба зробити, невиконані обіцянки, початі та закинуті навчальні курси. Тобто виходить, що ми поставили собі завдання, яке не виконали. Це немов відкрив вкладку в браузері та не закрив. А потім відкрив нову і так ще дуже багато разів. Мозок, який не поставив перед справою галочку "Виконано", змушений постійно постійно тримати цю "вкладку" відкритою.
Це достатньо енерговитратно і "браузер" навіть може почати "підвисати". І чим більше таких задач, тим частіше виникає відчуття "каші" в голові та виснаження змішаного з бажанням прокрастинувати.
Що може допомогти? Поступове закриття циклів. Кожному, мабуть, відоме відчуття, коли зробиш щось таке, що довго відкладав, і немов з якогось відкритого шлюзу тебе наповнює відчуття чистої, свіжої енергії, а від втоми не залишається й сліду.
Я періодично користуюся технікою, яка називається "Матриця Ейзенхауера", вона допомагає швидко систематизувати свої задачі. В чому її суть? Спершу потрібно скласти список всіх справ, які треба зробити, але вони відкладаються. На це можна витратити кілька днів, щоб напевно. Далі кожну віднести до однієї з наступних категорій: "Терміново і важливо" (наприклад, підти до стоматолога, бо болить зуб), "Терміново і неважливо" (полити нарешті квіти, бо вони скоро почнуть просити пити вголос), "Не терміново, але важливо" (здати аналіз крові щоб проконтролювати гемоглобін), "Не терміно і не важливо" (дочитати оту нуднезну книжку). Далі, завдання з першої категорії зробити максимально швидко на скільки це можливо; другу категорію делегувати; все, що в третій запланувати (з конкретними термінами), а від справ з четвертої відмовитися без самоїдства і критики. Подібних технік на кшталт "З'їж жабу" достатньо багато, і серед них цілком реально знайти найбільш підходящу.
Хронічні захворювання
Звісно, наш організм у певній мірі здатний до самовідновлення, але є речі, які самі не пройдуть. Ми все відкладаємо та відкладаємо похід до лікаря в надії на диво.
Але дива не стається, болячки виснажуть, з одного боку ментально, бо це і є вищезгадана незавершена справа, а з іншого соматично, адже наш організм розумний і прагне до того, щоб всі його складові працювали максимально коректно і ефективно. А якщо якась структура в тілі працює неправильно, то це обов'язково впливає на інші, порушуючи гомеостаз. Організм перенаправляє ресурси на те, щоб зберегти себе як систему, і йому глибоко по барабану, що через це може не вистачати енергії на, припустимо, хоббі.
Що може допомогти? Віднести своє тільце до кваліфікованого лікаря. З лікаря, взагалі, було б добре починати всі справи, які стосуються фізичного неблагополуччя, але ж будемо реалістами)
Хронічний безлад
Вдома, в сумці, в телефоні, в голові. Наш мозок лінивий, любить, коли все в порядку і структуровано, "по поличках". Хаос, візуальний шум змушує психіку орієнтуватися на значну кількість об'єктів, тримати їх у полі зору, що однозначно виснажує і знижує продуктивність.
Хоча, порядок це теж доволі відносне поняття, бо дехто не може спокійно спати, якщо в раковині є одна брудна тарілка, а хтось прекрасно себе почуває, бездоганно орієнтуючись у своєму впорядкованому хаосі.
Що може допомогти? Організація свого простору до найбільш оптимального стану. Часом, навіть саме прибирання може підвищити енергетичний тонус, особливо, якщо мова йде про розхламуваня. Навіть дихати стає легше:)
Порожні бесіди
Ті, що не приносять ні задоволення, ні користі (грошей, корисних контактів, потрібної інформації). Часом нам незручно зупинити співрозмовника, і ми годинами слухаємо скарги про негідника-чоловіка, брак грошей і зрадників в офісі Президента. А поклавши трубку відчуваємо себе спущеною кулькою, яка єдине чого хоче — так це прийняти душ, щоб змити весь "позитив", який щойно дозволив на себе повісити.
Що може допомогти? Коректна відмова від подібного діалогу, який часто змахує на монолог.
Умови життя
Коли перше про що думаєш з ранку: "Знову я прокинувся в цій халупі"; коли дратують шпалери, відсутність ремонту, вид з вікна і так далі по списку. Дім, це місце, де ми маємо відновлювати свій ресурс, а виходить навпаки, адже невдоволення — це стан який дуууууже сильно виснажує.
Що може допомогти? Не завжди є можливість і ресурси (фінансові, в першу чергу), які дозволять просто взяти та змінити житло. А це не завжди і потрібно. Деколи буває достатньо добренько розхаращити простір, переставити меблі, змінити шпалери чи поставити букет квітів. Одного маленького, але милого серцю акценту буває достатньо, щоб на секунду сфокусувавши на ньому свій погляд, миттєво покращити собі настрій.
У грецькій міфології є історія про данаїдів, які в потойбіччі покарані тим, що вимушені вічно носити воду в глек, у якого на денці пробита величезна діромаха. Можна літрами пити шипучі вітамінки в надії, що вони додадуть енергії, а потім бездумно її зливати і йти в аптеку купляти нові, бо старі не діють. А можна знайти свою "діромаху", полагодити свій "глек" і спостерігати зовсім іншу якість життя.
Нехай енергії вистачає на все, що треба і хочеться! Давайте насолоджуватись весною!