Дев'ять символів «духовної столиці»
"..Багата культурна спадщина Полтавщини є вагомою частиною всесвітнього культурного надбання. Її належне збереження та використання – це не тільки один із ключових напрямків державної політики, але й показник, за яким оцінюється..." (із сайту Департаменту культури й туризму Полтавської ОДА).
Наприкінці року давайте трохи відволічемося від чиновницьких формалізмів і подивимося на власне місто очима тих полтавців, якими найбільше пишаємося.
Екскурсія сучасними пам'ятниками Полтави
![poltavska-khvilia_xcwi/QMOXW4AnR.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/QMOXW4AnR.jpeg)
Уявімо — суто теоретично — що до нашого міста прибула туристична група із дев'яти людей. Людей доволі непересічних і, прямо кажучи — нетипових для сучасної Полтави, хоч і дуже нам знайомих.
Їхали вони з Києва, прибули на вокзал і рушили Каштановою алеєю в бік центру. Вочевидь, їм схотілося би зробити фото на згадку поруч з наявними міськими пам'ятками. Що б вони тут побачили і як би виглядали поруч з ними?
Ми "пройшлись" разом з цією "екскурсійною групою" та подивились на місто їхніми очима.
Зупинка перша: пам’ятник Зигіну
![poltavska-khvilia_xcwi/hlLecH07R.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/hlLecH07R.jpeg)
Саме Зигіна вважають «офіційним» визволителем Полтави від німецько-нацистських загарбників. Зигін — росіянин, похований у Полтаві. Парадокс у тому, що командувачем Зигіна призначили уже після визволення міста — 26 вересня. А станом на 23 вересня командував 4-ю гвардійською армією Григорій Кулик, полтавець, якого під час післявоєнної чистки зняли з посади, заарештували та засудили до смертної кари.
На фото Іван Котляревський. Полтавець. Написав перший твір народною мовою. Був директором Полтавського вільного театру. Все життя працював і жив у Полтаві. Вважається одним із найкрутіших письменників України.
Зупинка друга: Кадетський корпус
![poltavska-khvilia_xcwi/mj4RpHA7R.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/mj4RpHA7R.jpeg)
Пам’ятка архітектури національного значення. Це найбільша будівля ансамблю комплексу Круглої площі в Полтаві. А ще Кадетський вважається одним із найстаріших навчальних закладів. Попри всі позитивні якості споруди, сьогодні Петровський (названий на честь "царя-батюшки" Петра), Полтавський кадетський корпус нині занедбаний. Будівлю консервують, але коли почнуть остаточну реставрацію досі не відомо.
На фото Василь Симоненко. Полтавець. Один із найвідоміших письменників-шістдесятників. Помер у 28 років через хворобу нирок, яка загострилася після того, як його побили працівники поліції на вокзалі у Черкасах.
Зупинка третя: Кругла Площа. Корпусний сад. Пам’ятник орлу
![poltavska-khvilia_xcwi/AwyRpN0nR.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/AwyRpN0nR.jpeg)
Свою назву Корпусний сад отримав завдяки побудованим навколо нього корпусам адміністративних будівель. Історики стверджують, що саме на місці Круглої площі (так кажуть місцеві) відбувся вирішальний бій у Полтавській битві. Так-так, саме на цьому місці військо російського царя Петра I розбило об'єднані сили шведів і українських козаків під керівництвом гетьмана Івана Мазепи. До речі, на честь 100-річчя з дня перемоги Російської імперії у битві встановлено обеліск Слави в центрі Корпусного саду.
Фактично центральний монумент Полтави — це пам'ятник російській зброї.
На фото Симон Петлюра. Полтавець. Боровся за незалежність України у ХХ столітті. Петлюру застрелили у Франції. Найвірогідніше, це одне з перших замовних убивств українських політичних діячів, організоване за кордоном московськими спецслужбами.
Зупинка четверта: будинок дворянського зібрання
![poltavska-khvilia_xcwi/XFymtN0nR.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/XFymtN0nR.jpeg)
Пам’ятка архітектури національного значення, відома як Кінотеатр імені Котляревського (або Котлярик), розташований між вулицями 1100-річчя Полтави й Соборності.
Будинок споруджено у 1810 році. Раніше Котлярик був одним із культурних центрів міста. Згодом там організували кілька нічних розважальних закладів. А в грудні 2020 року в приміщенні сталася пожежа. Наразі від історичної пам'ятки лишилися тільки стіни.
На фото Михайль Семенко. Полтавець. Основоположник українського футуризму. Знищений совєтами у 1937 році (у віці 40 років).
Зупинка п'ята: будинок Бахмутського
![poltavska-khvilia_xcwi/JxIZtHA7R.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/JxIZtHA7R.jpeg)
Пам'ятка архітектури місцевого значення. Сам будинок звели у 1906-1909 роках. Належав він Науму Бахмутському, який з часом емігрував до Франції. А радянська влада переобладнала його для комунальних квартир.
З часом будинком цікавилися родичі Бахмутського. Навіть приїздили до Полтави з Франції. Але коли побачили у якому стані споруда — вирішили залишити її місцевим. Не так давно будівлю викупив полтавський підприємець. Жителям будинку він придбав нові квартири. Відтоді унікальна історична споруда стоїть порожня і поступово руйнується.
На фото Микола Лисенко. Полтавець. Засновник української національної музики. А ще композитор, піаніст, диригент, збирач фольклору, громадський діяч. Все життя Лисенко прожив на орендованих квартирах. Кошти, зібрані друзями в 1903 році для купівлі житла під час святкування 35-річчя його творчої діяльності, витратив на відкриття школи. Помер за чотири дні по тому, як був звинувачений в "антиурядовій діяльності".
Зупинка шоста: алея гоголівських героїв (або "Алкопарк")
![poltavska-khvilia_xcwi/QsYZtHAng.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/QsYZtHAng.jpeg)
Одразу за пам'ятником Гоголю розташована Алея Гоголівських героїв, більш відома полтавцям як "алкопарк". Свою народну назву алея отримала через те, що стала "офіційним" місцем збору п'яних компаній. Самі скульптури з'явилися у Полтаві 1 квітня 2009 року. Їх спорудили на честь 200-річчя з дня народження Миколи Гоголя.
На фото Микола Гоголь. Полтавець. Всесвітньо відомий письменник. Класик літератури. Він один із перших доводив росіянам ще в першій половині XIX століття, що російська та українські мови, культура, менталітет, звичаї — абсолютно різні.
Зупинка сьома: пам'ятник на місці відпочинку Петра І
![poltavska-khvilia_xcwi/T2mMtHA7g.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/T2mMtHA7g.jpeg)
Наступного дня після поразки шведів і Мазепи у Полтавській битві, тодішній очільник Російської імперії зупинився відпочити у будинку, де також перебував полководець Алєксєй Кельн. У ті часи правителі імперії «гостювали» у будинку козака Магденка. Проте будинок знесли. Вирішили, що доцільніше побудувати там пам'ятник. Над задумом, вочевидь, не морочились і велосипед не вигадували. Так і назвали — Пам'ятник на місці відпочинку Петра І.
На фото Григір Тютюнник. Полтавець. Його називають майстром української новели. Вчинив самогубство через психологічний тиск совєтської влади.
Зупинка восьма: альтанка
![poltavska-khvilia_xcwi/wMPHtN0nR.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/wMPHtN0nR.jpeg)
Полтавці вважають Альтанку одним із головних туристичних об'єктів міста. Без знімків поруч з Білою Альтанкою не минає жодна весільна чи туристична фотосесія. Хоча вечірні посиденьки компаній біля неї нерідко перетворюються на сутички за участю поліції.
Саму ж ротонду побудували до 200-річчя від завершення Полтавської битви. Споруда нагадує містянам, що саме тут на другий день після Полтавської битви відбулася зустріч ремісників міста з Петром I. Невипадковою і форма альтанки нагадує підкову. За легендою, місцевий коваль майстерно підкував царського коня, який втратив підкову під час Полтавської битви. Саме ця легенда обумовила зовнішній вигляд споруди: підкова, вигнута своїми краями до Успенського собору.
На фото Панас Мирний. Полтавець. Письменник. У своїх творах показував життя простих людей. Працював у міськраді. Як член комісії міської думи брав активну участь у спорудженні пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві.
Зупинка дев'ята: пам'ятник коменданту фортеці російської окупаційної армії Алєксєю Кєліну
![poltavska-khvilia_xcwi/d6ZDtHAnR.jpeg](https://poltavawave.com.ua/media/max/w1400/poltavska-khvilia_xcwi/d6ZDtHAnR.jpeg)
Раніше пам'ятник прикрашав бронзовий двоголовий орел, демонтований невдовзі після революції 1917 року. На постаменті лежить бронзовий лев, під яким зроблений напис: «Доблесному коменданту Полтави полковнику Кєліну і славним захисникам міста в 1709 році».
З протилежного боку пам'ятника розміщений текст, що розповідає про події, пов'язані з облогою фортеці Полтава шведською армією Карла XII у квітні-червні 1709 року. Під час німецької окупації Полтави в 1941-1943 рр. бронзові деталі пам'ятника демонтували й вивезли до Німеччини. Після війни монумент відновили у первісному вигляді, за винятком бронзового орла.
На фото Григорій Сковорода. Полтавець. Український мандрівний філософ. Він — найвидатніший за своєю індивідуальністю поет у староруській і давній українській літературі на величезному проміжку часу – від автора «Слова о полку Ігоревім» до Котляревського й Шевченка.
Яке враження у полтавців різних часів залишила б ця екскурсія? Чи відчули б ці люди після такої прогулянки, що перебувають в «духовній столиці» України, про яку вони мріяли? Питання риторичне.
Новий рік — гарна нагода спробувати переосмислити значення символів, якими насичене наше місто. І подумати, що потрібно зробити, аби Полтава направду могла пишатися своїм званням «духовної столиці України».
А головне — любити своє місто "і в горі, і в радості", попри всі негаразди і не зважаючи на обставини. Вірити в його світле майбутнє, тому що залежить воно передусім від усіх нас!
Ілюстрації Романа Нікітченка
Подякуй авторці!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.