Дійдемо до Європейського суду з прав людини — голова Щербанівської громади збирається оскаржувати вирок

Голова Щербанівської громади ще не подав апеляцію на вирок суду першої інстанції. Але впевнений у власній невинуватості, тож готовий йти до Європейського суду з прав людини.

27 червня голову Щербанівської громади Ігоря Процика визнали винним у службовій недбалості. Він отримав два роки позбавлення волі. Суддя також зобов'язала його повернути до бюджету громади 2,4 мільйона гривень та оштрафувала на майже 12 тисяч. Такий вирок винесла суддя Полтавського районного суду Оксана Гальченко.

Одразу після закінчення судового засідання Ігор Процик повідомив журналістам, що скористається правом на апеляцію. Минув понад тиждень:

«Поки що не подавали, бо лише сім днів минуло. Ніколи — роботи багато. Будемо йти й далі, навіть до Європейського суду з прав людини. Я абсолютно не винний! У чому моє службове недбальство? Що басейн побудовано? Що сільський голова неправильно зробив?» — коментує «Полтавській хвилі» Ігор Процик.

Редакція має повний текст ухвали Полтавського районного суду. Тож зараз розберемо, що «сільський голова неправильно зробив».

Ігор Процик може сісти за ґрати через «службове недбальство», допущене під час будівництва басейну у Розсошенцях. Зводити його почали ще 2017 року. Прогнозували, що закінчать за два роки. Під час судового засідання, на якому Ігор Процик отримав вирок, він заявив, що «при ухваленні рішення щодо будівництва басейну діяв виключно в інтересах дітей громади».

Розпочинало будувати басейн ТОВ «БК «Центр-Буд». Тоді порахували, що вартість складе 35 мільйонів гривень. Завершувало ж будівництво ТОВ «СВ-Білдінг», а вартість зросла до понад 56 мільйонів. Зазначимо, що ці підприємства пов'язані між собою.

Попри прогнозовані два роки, басейн і досі не функціонує. З власних джерел нам стало відомо, що у приміщенні немає вентиляції, є проблеми з системою опалення та пошкоджена покрівля. Також повідомляють про те, що підвальне приміщення було затоплено, а фасадна частина уже почала руйнуватися.

Але свій термін Ігор Процик може отримати не через дірку у стелі, а через незаконно підписаний ним акт. Так, 5 листопада 2021 року, одразу після закінчення сесії, співробітники управління СБУ у Полтавській області вручили підозру голові громади.

У ході досудового розслідування правоохоронці виявили, що за одним із договорів підряднику переплатили 2,4 2,4 мільйона гривень. Ігор Процик підписав акт, оплативши таким чином із бюджету начебто уже встановлене обладнання. Але роботи не було виконано.

У ході досудового розслідування було встановлено, що відсутні циркуляційні помпи та контрольно-вимірювальний прилад.

Обвинувачений, кілька разів змінюючи покази, врешті заявив, що він підписував «Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт». Так що документ не передбачає того,

«що виконавець робіт вже придбав це устаткування та обладнання та встановив його на будівельному об'єкті. А тому в той день, коли він, як представник замовника, ставив свій підпис і печатку, то перерахованих в ньому товарно-матеріальних цінностей не було і не могло бути взагалі. Оскільки їх придбання лише планувалося», — дослівно цитуємо з ухвали.

Також Ігор Процик заявив, що басейн, хоч і не введений в експлуатацію, але функціонує, а все необхідне обладнання є в наявності. Щоправда, жодних доказів, крім усного посилання, не надав.

Іншого разу Ігор Процик звертав увагу суду на те, що він не має фахових знань з бухгалтерії, будівництва, а проведення технагляду і взагалі не входить до його повноважень. Він не згадав, хто мав проводити технічний нагляд, як обирали цих фахівців та чому вони змінювалися. Проте зазначив, що «саме фахівці з технагляду і повинні нести відповідальність».

До свідчень обвинуваченого суд поставився критично, як зазначено в ухвалі. Оскільки «на початку розгляду справи він (Ігор Процик — ред.) проявив деяку легковажність»: уникав відповідей на запитання прокурора, відходив від суті запитань, «оскільки вони не узгоджувались з обраною ним позицією в засіданні». Проте уже згодом Ігор Процик чітко оголошував свої свідчення та відповідав на поставлені прокурором запитання. Суд вважає, що це свідчить про надуманість даних ним пояснень.

Заперечили й те, що підписаний акт ще не гарантує встановлення переліченого обладнання. Адже законодавством встановлено, що у даній формі документа мають бути чітко визначені вартість та обсяг виконаних робіт, вартість придбаного і змонтованого обладнання. Тож так, підписувати цей акт Ігор Процик мав лише після того, як усе устаткування було б встановлено.

Суд, ухвалюючи рішення, враховував не лише документи, але й покази свідків. Наприклад, начальник УЖКГ Щербанівської сільської ради В'ячеслав Макаренко підтвердив, що вказані акти мають підписуватися лише після виконання робіт.

«Якщо частина робіт не була виконана, то в такому випадку їх може підписати лише самогубець», — читаємо у показах свідка.

Андрій Закора, завідувач сектору містобудування та архітектури виконкому Щербанівської сільради, у своїх свідченнях вказав, що на момент проведення слідчих дій, коли він безпосередньо перебував на об'єкті, обладнання там було, але не все.

Вивчивши документи, провівши експертизи та допитавши свідків, суддя Полтавського районного суду Оксана Гальченко визнала Ігоря Процика винним у службовому недбальстві.

Тож він має відсидіти у в'язниці два роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з місцевим самоврядуванням, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах та установах чи організаціях, що пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на три роки.

Ігор Процик також має сплатити 11 900 гривень штрафу державі та відшкодувати у бюджет громади 2 386 277 гривень.

Але суддя надала право подати апеляцію, на що Ігор Процик має 30 діб. Можемо припустити, що він повною мірою скористається відведеним терміном. Адже протягом усього цього часу, аж до набуття вироком законної сили, він залишається головою громади.

Тож історія з басейном у Розсошенцях закінчиться ще нескоро.