Екологи назвали основну причину пожеж на Макухівському сміттєзвалищі

Тема відходів зараз майже у всіх на виду. В прямому сенсі. Якщо забруднення повітря чи води часто майже не помітне, то сміття на узбіччі чи переповнені сміттєві контейнери ми бачимо щодня.

Логістика відходів досить проста, ми викидаємо непотрібні речі до урни чи сміттєвого бака, а далі відходи везуть на сміттєзвалище. Все.

Здається, що це досить просто і нічого шкідливого в цьому процесі немає. Але чи так це насправді?

Якщо розібрати на компоненти логістику сміття, то шкода для довкілля відбувається вже з кроку, коли сміттєвий пакет потрапляє в контейнер зі змішаними відходами, тобто у контейнер без особливого маркування “пластик” чи “папір”.

У контейнери змішаного типу зазвичай потрапляють – залишки їжі, скло, пластикові пляшки, папір, зіпсований одяг, деревина, обгортки з продуктів, поліетилен, відпрацьовані батарейки, листя, гілки, ртутні лампи та ін.

Такі компоненти як папір, скло, деревина чи пластик є ресурсоцінними, тобто їх можна продати та переробити. Проте, потрапляючи в загальний контейнер, вони стають непридатними для подальшої переробки, бо змішуються з їжею та іншою органікою. Саме тому, влітку ми особливо гостро відчуваємо неприємний запах від баків – так відбувається процес гниття.

А тепер нумо уявімо, що Макухівське сміттєзвалище – це великий контейнер для змішаного сміття. На сміттєзвалище щодня потрапляють тонни побутових відходів. Вони залишаються там на довгі роки, площа та висота сміттєзвалища збільшується, погіршується екологічний стан селища Макухівка та прилеглої території Полтави.

Влітку полтавці та жителі Макухівки стають свідками пожеж, які виникають на сміттєзвалищі. В повітря підіймається суміш хімічних сполук, які є небезпечними для людини.

Головною причиною виникнення пожеж є самі відходи та процеси в них. Зокрема, гниття органічних речовин супроводжується виділенням тепла і газу метану, його накопичення під шарами відходів може стати небезпечним та легкозаймистим. Крім того, наявність в смітті битого скла збільшує ризик виникнення пожеж. Адже, під дією сонячних променів, скельця утворюють ефект лупи та легкозаймисті предмети починають горіти. Якщо ви хоч раз проїжджали поблизу сміттєзвалища, то помічали його яскравий відблиск, це і є бите скло, що “влаштовує підпали” на звалищі.

Ще одним небезпечним супутником сміттєзвалища є фільтратне озеро. Що таке фільтрат? Напевно, кожен, хто діставав пакет зі сміттям вдома, помічав на дні відерця рідину. Вона утворюється у змішаних відходах через вологість залишків їжі.

А тепер уявімо, органічні відходи (залишки їжі, листя), які лежать просто неба на сміттєзвалищі змішуються з іншим непотребом – батарейками, розбитими ртутними лампами чи термометрами тощо. Оскільки, сміттєзвалище це не закрита інженерна споруда, то в нього потрапляють атмосферні опади (дощ, сніг), що своєю чергою викликає корозію металів, наприклад на батарейках. Так, просочуючись через сміття, вода змиває всі виділені речовини, зокрема і важкі метали, розчини кислот та під дією сили тяжіння тече вниз – це і є фільтрат, такий собі вбивчий “бульйон”.

Наприклад на полігонах твердих побутових відходів будується система відведення фільтрату в резервуари, а ґрунт захищений спеціальною плівкою. Проте, звалище в Макухівці, як і у багатьох інших містах України, не є полігоном. Тому в нього немає такого захисного екрана, а надзвичайно токсична рідина потрапляє в ґрунт та ґрунтові води, забруднюючи їх.

Дуже часто навесні, коли є багато опадів, озеро фільтрату також впадає в річку Коломак, яка своєю чергою впадає у Ворсклу.

Всі ці вищеописані чинники кричать про те, що проблема менеджменту відходів зараз є надзвичайно актуальною для Полтави. Практично кожна сфера життя людини передбачає утворення відходів. Звісно, зараз ми не можемо жити так, щоб зовсім не продукувати сміття, але ми можемо почати сортувати його. Таким чином ми зменшимо кількість відходів, які йдуть на сміттєзвалище і збільшимо кількість того, що буде перероблено та використано повторно.

Ми також можемо зменшити у своєму житті кількість одноразових товарів, пакунків та всього, що не підлягає переробленню в Україні.

А ще дуже важливо вимагати в уряду, парламенту, органів місцевого самоврядування цивілізованої системи поводження з відходами.

Це і є головною роллю кожного жителя міста чи села в Україні, зокрема й полтавців.

Авраменко Юля, аналіткиня ГО «Еколтава»