Головна справа Майдану: покарати усіх винних за розстріли досі не дозволяє закон

Днями у Києві відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності (у режимі відеоконференції). На ньому обговорили проект закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування» (реєстр. № 2164), поданий народним депутатом України Неклюдовим В.М.

Цей законопроект надважливо прийняти якнайшвидше. Оскільки саме він дозволить покарати винних у розстрілі на Майдані, що відбулися 20 лютого 2014 року.

Про деталі справи та про важливість законопроекту «Полтавській Хвилі» розповіла волонтерка та представниця Ініціативної групи з відвідування судів щодо злочинів на Майдані Ольга Климко.

Передісторія

Як повідомляє ВВС, 18 лютого 2014 року, коли опозиція запланувала «мирний наступ» на Верховну Раду, тодішній президент України Віктор Янукович наказав ексголові МВС Віталію Захарченку, керівнику СБУ Олександрові Якименку та іншим керівникам правоохоронних органів «організувати взаємодію», аби розігнати Майдану.

Як мовить обвинувачення, 18 лютого Захарченко нібито наказав керівникам київської міліції та «Беркуту» озброїти бійців та «довести до їхнього відома, що вони мають бути готовими… до вчинення терористичного акту, що супроводжувався вбивствами громадян».

Тоді ж начальник київського «Беркута» Сергій Кусюк усно наказав озброїти готових виконати такий наказ бійців Дмитрові Садовнику. «За невстановлених обставин» у період 18-20 лютого «завдання щодо готування теракту і масових вбивств» отримав від керівника МВС і Олег Янішевський.

Ввечері того ж дня озброєні бійці «чорної роти» Садовника виїхали в центр Києва. Спершу вони перебували в резерві. Проте вже 20 лютого, після вогню з боку євромайданівців та гибелі трьох міліціонерів, пішли у наступ.

Обвинувальний акт констатує: близько 8:30 – 9 години ранку Захарченко, його заступник Сергій Ратушняк і командувач Внутрішніх військ Станіслав Шуляк, навіть не намагаючись встановити, хто саме стріляв у міліціонерів, вирішують «на виконання попередньо поставлених Януковичем завдань розпочати невибіркове застосування вогнепальної зброї щодо невизначеного кола осіб».

За версією прокурорів, приблизно о 8:50 – 9 годині ранку Янішевський віддав своїм бійцям «злочинний наказ». Так, вважає обвинувачення, почався розстріл Небесної сотні.

Головна справа Майдану

Зараз справ по злочинам Майдану вже близько трьохсот – тоді було дуже багато правопорушень. Серед них є одна- її називають головною справою Майдану, бо вона стосується розстрілу 47 людей, який був здійснений на Інститутській, - розповідає пані Ольга.

Потерпілих – усього близько 300. Через те, що з усіма треба було поговорити, зібрати покази, вивчити деталі справи, дослідити кожне вбивство, кожне поранення, словом, всі епізоди, які сталися, - справа слухалася з 2015 року і аж до сьогодні. Справа мала постійну групу присяжних, і не одного суддю, а трьох. Це зробили для того, аби, не дай Боже, з кимось щось фізично станеться, то щоб не слухати цю справу спочатку.

Увагу акцентували на тому, аби унеможливити будь-які впливи на суд та на прийняття рішення. Найбільш важливо було довести, хто саме стріляв, хто на кого тиснув, які були правоохоронці задіяні тощо.

Сьогодні ця проблема зовсім зникла із розголосу. Для нас це дуже дивно. Та і навіть під час судів – журналісти майже не писали про це. Лише кілька журналістів писали міні-висвітлення кожного засідання. При чому, здебільшого розглядалося лише одне засідання окремо, у відриві від загальної справи, - розповідає волонтерка.

Кого обвинуватили

Як повідомляє Ольга Климко, основні підозрювані – так звана, «Чорна рота» Беркуту.

Адвокатська дорадча група (відома ще, як Адвокати Небесної Сотні) у Facebook викладала у себе на сторінці інформацію щодо «Чорної роти» Беркуту, яку звинувачують у розстрілі. «Роті» майже в повному складі вдалося втекти з України – а це більше 25 людей. Вони перебувають і служать зараз в Росії. Виїхати зуміли ще одразу після Майдану.

Проти тих, хто залишився в Україні, свідчення шукали дуже довго. Тому що люди були в камуфляжі, та ще там, «зверху», знищили всі накази. Проте вдалося знайти кілька очевидців, вивчити зброю, якою могли здійснюватися розстріли. І в результаті, вийшли на 5 підозрюваних, - повідомляє Ольга Климко.

Довідково: У перший рік після "Революції гідності" 21 колишній "беркутівець" залишив Україну. Росія неодноразово відмовляла в їхній екстрадиції. Пояснювала – що вони отримали російське громадянство.

Саме тому п'ять бійців "Чорної роти" були для слідства дуже цінними. Це п’ятеро чоловіків: екс-заступник командира київського "Беркута" Олег Янішевський та четверо екс-бійців спецроти "Беркута" Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Сергій Тамтура і Олександр Маринченко. Аброськіна та Зінченка заарештували ще навесні 2014 року. Інших трьох - у березні 2015 року.

В останні місяці 2019 року сталося ще кілька важливих подій. Частина матеріалів справи зникла, і генпрокурор раптово відсторонив від роботи прокурорів, які кілька років працювали над справою.

Адвокат Павло Дикань, який теж був задіяний у розслідувані справи Майдану, переконаний, що генпрокурор Руслан Рябошапка діяв протизаконно, звільняючи прокурорів.

За часів Зеленського відбулася подія, яку дуже боялися за часів Порошенка. Усіх цих п’ятьох обвинувачених затребували ЛНР і ДНР в рамках «великого обміну» - всі на всі. Проте «всі на всі» не відбулося, - повідомила Ольга Климко.

Довідково: Про один із наслідків обміну звинувачених у тяжких злочинах заявили громадські організації. Вони додали, що влада підміняє закон політичним рішенням і руйнує довіру до правосуддя.

На відміну від тих, хто вважає обмін – злочином, президент України Володимир Зеленський був упевнений, що такий крок був виправданим.

"Якби у мене було ще 100 беркутівців і мені запропонували одного розвідника, я б їм віддав 100 беркутівців і повернув би живого розвідника", - сказав президент, маючи на увазі звільнення з полону кількох військових роти спецпризначення Збройних сил.

Після обміну справи стали на паузу. Оскільки законодавство України вимагає присутність підозрюваного в Україні. Якщо його немає – то і судити нема кого. Тому виходить, що будь-який вбивця може втекти закордон, і так звільнитися від правосуддя. Тож, якщо наші закони і були колись адекватними, то зараз їхня актуальність втрачається, - каже пані Ольга.

Згодом двоє «обміняних» беркутівців повернулися в Україну. Розслідування у справі знову відновили, але лише щодо тих двох.

Повернути трьох «обміняних» можна було лише через Інтерпол – ця служба розшуку мала б оголосити у міжнародний розшук цих злочинців, які втекли з України. І тільки за наявності міжнародного розшуку суддя має право провести заочне засудження. Тобто без наявності у залі засідань підсудного.

За словами пані Ольги, як тільки відбувся Майдан, Росія почала тиснути на Інтерпол. З того часу на будь-які запити щодо розшуку, служба посилається на свій статут. Начебто вона не займається пошуками політичних злочинців – лише криміналітет. Таким чином, Інтерпол ідентифікував тих, хто розстрілював людей на Майдані, як політичних злочинців.

Що відбувається зараз

У лютому 2021 року група народних депутатів подала законопроект №2164, який мав би модернізувати законодавство. 17 лютого Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування. За нього проголосувало 299 народних депутатів.

Цей документ пропонує внести зміни до Кримінального процесуального кодексу та визначити, що для оголошення в розшук є підстави, "коли місце перебування підозрюваного невідоме, і коли підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за умови його належного повідомлення про такий виклик, і існують обґрунтовані підстави вважати, що він виїхав і або перебуває в іншій країні або на тимчасово окупованих територіях України".

Надзвичайно важливо, аби цей законопроект якнайшвидше ухвалили. Оскільки скоро збігає строк, коли ще можна буде продовжити розслідування справ щодо трьох «обміняних». Якщо із прийняттям закону надто затягнуть, то далі судитимуть лише тих двох, які наразі в Україні. А щодо трьох, які не повернулися в Україну, справи доведеться починати спочатку.

Варто взяти до уваги те, що саме проти трьох «обміняних» є свідчення, що саме з їхньої зброї стріляли по людям. Зброю двох підозрюваних, що наразі в Україні, так і не знайшли. Це означає, що великий срок ув’язнення загрожує лише трьом «обміняним». А проти двох інших підстав для надто суворого покарання немає.

Прийняття законопроекту затягують, на жаль. І всі ці роки, коли вивчали справу, коли розглядали те, як стріляли, як пройшла куля, з якого ракурсу поцілили тощо, будуть марними. Я сама була на цих судах багато років поспіль. Як відомо, стріляли в приціл. Це не було так, як стверджували беркутівці, що всі бігли у наступ і злякали беркутівців. Ні, це було сплановано. Стріляли виключно в голову і серце. Обирали людей, у яких не було зброї, любили цілити в каски. Цей розстріл – показовий і садистський, - каже пані Ольга.

Волонтерка додає: наразі, суспільство не розуміє, як важливо буде довести цю справу до кінця. На кону – гідність держави та честь всіх тих, хто загинув на Майдані.