Спортивна ставка, що зайшла – це завжди прибуток, але будь-якому гравцеві рано чи пізно стане цікаво, як саме букмекери визначають коефіцієнти на ту чи іншу подію. Крім задоволення цікавості, відповідь на це питання має ще й суто практичний вимір: досвідчені капери вміють визначати більш та менш вигідні пропозиції відносно ймовірності їхнього проходу.
Якщо хочете краще орієнтуватися в теорії спортивних ставок, обов’язково відвідайте тематичний ресурс Бетлайн про беттінг в Україні. Ми ж у цій статті розглянемо, як формуються коефіцієнти, взявши за орієнтир звичні для нас європейські кефи – ті, що виглядають як цифра, більша за одиницю.
Основний показник – імовірність
Основний принцип розрахунку коефіцієнтів виглядає так: чим більш імовірною здається подія, тим меншими мають бути котирування на неї, і навпаки. Це логічно: якщо контора щедро роздаватиме гроші за умовну перемогу Шахтаря над командою з Другої ліги, вона збанкрутує вже завтра. Тому тріумф «гірників» у такому матчі оцінюється низько (це занадто очевидний результат, його неважко спрогнозувати), а от сенсація – навпаки, цінується дуже високо.
Але букмекери в жодному разі не можуть орієнтуватися на абстрактні відчуття, адже успішність їхнього бізнесу повністю залежна від математичної точності прогнозів. Визначення імовірностей довіряють аналітичним компаніям: у великих БК є власний штат аналітиків, менші замовляють такі дані на аутсорсингу, або й просто копіюють у великих гравців ринку. Розраховані показники оцінюються у відсотках – так, щоби загальна кількість становила 100%.
Якби букмекер не закладав ніякої власної вигоди, подальші розрахунки були би вкрай простими: беремо число 100 і ділимо на кількість відсотків імовірності. Якщо перемога господарів оцінена в 60%, 100/60 = 1,67. Нічия, яку оцінили в 30%, матиме, відповідно, коефіцієнт 3,33 – такий результат рівняння 100/30. Зрештою, сенсаційний тріумф гостей, для якого лишилися 10%, за тією ж логікою оцінюватиметься кефом 10.
Але є один важливий нюанс!
Маржа
Букмекери приймають ставки не лише для того, аби гравці розважилися, а, в першу чергу, для власного заробітку. Наведені вище формули цього абсолютно не враховують: за умови правильної оцінки ймовірностей, вони повністю розподіляють суму всіх зроблених ставок між переможцями. Це не бізнес-модель, тому рівняння потребує певних уточнень, аби стати прибутковим для БК.
Кожна контора визначає певний рівень маржі – відсотка ставок, який, за умови ідеально правильного розрахунку ймовірностей, завжди залишатиметься адміністрації. Більшість букмекерів встановлюють дещо нижчу маржу на популярні види спорту та топові турніри – це дозволяє посунути конкурентів, запропонувавши вигідніші коефіцієнти, та заробити на потоці клієнтів. На менш затребувані змагання маржа буде вищою – це економічно обґрунтовує роботу над розрахунком кефів «для гурманів» та зменшує ризики БК щодо дисциплін та чемпіонатів, які важко аналізувати через брак статистичної інформації.
Уявімо, що визначена букмекером маржа становить 5% – це доволі вигідний (з точки зору клієнта) показник для легальних БК в усьому світі. Усі ймовірності в сумі мають давати 100%, але є ще 5% на користь адміністрації – маємо 105%. «Зайве» пропорційно розподіляємо між оцінками аналітиків – і маємо таке:
- господарі – 63% замість 60%;
- нічия – 31,5% замість 30%;
- гості – 10,5% замість 10%.
Кожен із зазначених результатів став «імовірнішим», а значить, за формулою, яку ми вже розглядали (число 100 поділити на відсотки ймовірності), кожен коефіцієнт стане дещо скромнішим. Замість запропонованих вище 1,67 на господарів ми тепер маємо 100/63 = 1,59; на нічию – 100/31,5 = 3,17, а було 3,33; на гостей – 100/10,5 = 9,52 проти попередніх 10,0. Реальний розклад сил не змінився ніяк, але букмекер занизив кефи, щоби мати прибуток.
Редагування котирувань
Вище ми розглянули, як букмекер визначає коефіцієнти в момент їхнього виставлення, проте не секрет, що котирування не є стабільними. Є три основні причини для корегування кефів.
- Приведення у відповідність до пропозицій конкурентів. Якщо в одній БК імовірність (чисту, без урахування маржі) у парному ринку (де лише два варіанти відповіді, як тотал, фора, переможець у баскетболі чи тенісі) оцінили значно вище, ніж у другій, значить, протилежний результат інша контора оцінює більш оптимістично, аніж перша. Це чудові умови для «виделки» – апріорі виграшної для гравця схеми, яка потенційно розорює букмекерів.
- Зміна передматчевих розкладів. Лінія розписана, коефіцієнти виставлені – аж раптом з’ясовується, що у одного з двох приблизно рівних противників на тренуванні травмувався явний лідер команди. Уявімо, що його ще й особливо ніким замінити. Чи шанси на перемогу досі рівні? Звісно, ні – і букмекер, не будучи ворогом собі, відкоригує коефіцієнти.
- Підвищена увага гравців до одного з результатів (так званий прогруз). Букмекер ніколи не отримує рівно ту маржу, яку запланував для себе – і через непередбачуваність спорту, і через неможливість угадати точний обсяг ставок. Для рівноваги треба, аби гравці «розподілили» загальну суму поставлених коштів відповідно до вирахуваних імовірностей; якщо ж на один із ринків ставлять забагато, БК вимушена знижувати коефіцієнт на популярний вибір і підвищувати на протилежний.
Тепер ви знаєте, як це працює, і готові свідомо оцінювати вигідність чи невигідність коефіцієнтів.
