Як «доростити» свою внутрішню дитину

На заняттях нам розповідали про те, що 95% населення зупинилися у своєму психологічному розвитку. І їхній вік залишається на рівні 8 років. Але я з цим не зовсім згодна, — розповідає гештальт-психотерапевтка у процесі навчання Юлія Чугуєвець (далі - Ю.Ч.).

Зараз тема психологічного віку набирає популярності, тож спеціалістка погодилася пояснити читачам «Полтавської Хвилі», що ж таке психологічний вік, як його встановити та як «дорости» до бажаної цифри.

Що таке психологічний вік

Ю.Ч. Я трактую поняття психологічного віку так: це рівень усвідомленості людини, те, як вона себе відчуває у різних аспектах життя, і як вона адаптована до них.У кожної людини є доросла і дитяча частина. Тобто немає такого, що особистість у всьому доросла чи навпаки.

Для кожної людини важливо зрозуміти, допомагає або навпаки заважає доросла та дитяча частини у житті. Бо буває так, що це все гармонійно.

Дитяча частина допомагає людині сприймати якісь радісні події емоційно, по-дитячому. Вона дає змогу якісно відпочивати, дуріти, іноді бути наївним (звісно, якщо це не створює небезпеку у соціумі). Дитячу складову особистості не можна вважати поганою.

Але є і мінус: якщо у людини у важливих сферах життя домінує її дитяча частина, це говорить про психологічну незрілість. Вона проявляється у тому, що людина відмовляється брати на себе відповідальність за своє життя, постійно сподівається на когось у розв'язанні проблем, нераціонально приймає критику і постійно ображається на дрібниці. Так, наприклад, уявімо ситуацію: компанія друзів збирається на прогулянку. Якщо людину із психологічною незрілістю не запросять, вона «надує губи», може влаштувати істерику. Доросла і раціонально мисляча людина розкаже про те, що їй було неприємно або ж попрохає приєднатися. До слова, це доросла позиція: говорити про те, що я хочу і що не хочу.

У дорослих стосунках психологічна незрілість даватиме додаткові проблеми або ж взагалі стане завадою для побудови здорових стосунків. І це не тільки у коханні, а й у дружбі, на роботі тощо. Такі люди віддаватимуть весь контроль в руки іншим, а потім страждатимуть від незадоволення їхніх потреб. Або ж, наприклад, такі люди потрапляють у залежність від партнера, і без нього стають зовсім безпомічними.

Головні ознаки психологічної незрілості:

• відчуття безпорадності перед об’єктивно простими речами;
• тунельне бачення, тобто відсутність широти поглядів на проблему;
• надмірна образливість;
• очікування «когось», хто прийде і змінить твоє життя замість тебе.

Не лише дитяча частина може приносити проблеми. Якщо людина психологічно старша за свій вік, то у деяких ситуаціях можуть виникати складнощі при спілкуванні з близькими, друзями та однолітками. Вона відчуватиме себе самотньою та звинувачуватиме оточення у нерозумінні та несприйнятті.

Чи можна самому визначити свій психологічний вік

Ю.Ч. Чіткої шкали для визначення психологічного віку немає. Та і саме це поняття нестале, воно змінюється під певними життєвими обставинами. Окрім цього, на нього впливає наш досвід, усі наші травми тощо. Самому визначити психологічний вік дуже важко. Зараз в Інтернеті можна знайти безліч тестів, але їхні результати не відповідають дійсності.

Причина — люди не враховують те, що вони можуть бути зрілими в одній сфері, і водночас поводитися, як діти, в іншій. Так, наприклад, я сама маю проблеми у фінансовій частині мого життя. Так, я вмію заробляти гроші, вмію працювати у команді, вмію керувати роботою підлеглих. Але разом з тим у розпорядженні коштів я часто поводжуся, як підліток 10-12 років. Мені важко спланувати витрати, часто купую те, що мені взагалі не потрібно. Ще один приклад: часто високоосвічені люди, науковці, зовсім безпорадні у побутовому плані. І ця неадаптованість знаходиться на рівні 3-4 років.

Найточніше психологічний вік можна визначити з психотерапевтом. Він проаналізує вашу поведінку у тих сферах життя, які вас турбують, визначить проблемні моменти і на основі цих даних вже зможе вам назвати цю цифру.

Якщо ж до психотерапевта ви звертатися не хочете, ви можете пошукати опитувальники. Бажано такі, щоб там треба було давати розгорнуту відповідь, а не обирати варіанти.

Один із таких опитувальників пропонує УНІАН Ви відчуваєте себе на _ років. Ваш зовнішній вигляд говорить про те, що вам _ років. Ваші інтереси і захоплення відповідають віку _ років. Ваша поведінка в повсякденному житті показує, що вам _ років. Замість пропусків підставте цифри, потім їх складіть і одержану суму поділити на чотири. Те, що у вас вийшло в результаті, і є ваш психологічний вік.

Ще один спосіб — відкрити схему розвитку людини, прямо по роках. І зіставляти те, що має робити і вміти людина, і що робите ви.

Як дорости до реального віку?

По-перше, якщо фізіологічний та психологічний вік збігаються, людина відчуватиме себе гармонійно та впевненіше. Їй буде легше знаходити спільну мову із однолітками, вона зможе приймати рішення та відповідати за наслідки своїх дій.

Негативні сторони того, що людина «не доросла»:

• неможливість реалізувати себе у подальшому житті;
• постійне відчуття незадоволення власних потреб.

Саме тому, аби нормально реалізувати себе у різних сферах, необхідно «доростати» до свого реального віку.

На жаль, самостійно це зробити майже нереально. Особливо, якщо мова йде про «дитячість» саме у міжособистісних стосунках. Це дуже болісний процес, який має контролювати психотерапевт.

У процесі терапії внутрішню дитину клієнта «підрощують» повертаючи її силу, міць, відчуття відповідальності, рішучість тощо.