До нової звички за три кроки, або як почати те, чого не почав з понеділка

Колись давно, коли мотиваційна література лише поодиноко витикалася на книжкових полицях поряд із романами для жінок та збірками «Лікуємо всі болячки часником і гарбузовим насінням», я купила одну дуже серйозну книжку.

300 з гаком сторінок автор, переливаючи з пустого в порожнє, розповідав про те, як важливо викорінювати зі свого життя погані звички і насаджувати хороші. Якихось практичних моментів я там не знайшла, але око зачепилося за фразу «Людина складається зі звичок». Тут ніби все логічно – чим більше часу у житті виділено на кориснощі, тим воно продуктивніше, активніше і здоровіше. Ну і навпаки.

Мені дуже сподобалася ця думка, і я вирішила взятися за свою найслабшу ланку – спорт. У теорії я знала, що планка – це ну дууууууже корисно, що суглоби лишаються в тонусі лише тоді, коли рухаються, а біг прекрасно тренує серцевий м'яз. На практиці ж, всі мої заняття фізкультурою зводилися до виконання «Шавасана» асани. Це коли лежиш така, руки-ноги розкидавши, і глииибоко розслабляєшся. Отак і жила собі, заспокоюючись, що хоч йогою займаюся.

Якщо ви такі ж як і я, і «просто бери і роби» вам не підходить, то ми недаремно сьогодні зустрілися.

poltavska-khvilia_xcwi/_Vjga2Ong.jpeg

Я розповім про те, як у мене зрештою вийшло домовитися із собою. Я дам практичну, перевірену на собі схему, за якою можна легко впровадити в своє життя ледь не будь-яку звичку! Порадившись з консиліумом (подружки), за приклад вирішила взяти все те ж одвічне «Займуся спортом з понеділка». Якщо ця фраза хоч раз була у Вашій голові, то приємного читання.

Вдруге я зрозуміла, що, так, мені треба нарешті зайнятися спортом, коли усвідомила, що найсильнішими у моєму тілі є м'язи великого пальця правої руки, бо ним я керую смартфоном😀 Ну і язик, в мене він завжди в тонусі.

Із усім іншим справи складалися дещо гірше – практично відсутнє спортивне навантаження впродовж півроку після пологів на пару із кепським сном зробили свої темні справи. А потім в нашому домі зламався ліфт. Я кілька разів спустилася-піднялася на шостий поверх, і ледь переставляла ноги від крепатури. Тоді я і зрозуміла, що все, дорога, якщо не хочеш стати розвалюхою до 30 років, пора зайнятися собою.

Перед впровадженням нової звички , важливо дати собі відповідь на питання «Мені воно взагалі треба?»

Ключове слово в цьому реченні «мені». Це мені потрібен обридлий вакуум щоранку, чи його просто показують в кожній другій підписці в Instagram? Нам зараз продають «успєшний успєх», навіть не на кожному кутку, а частіше. Тому буває складно визначитись саме зі СВОЇМИ, а не нав'язаними потребами, та відштовхуватись від них. Тому що на звичку, яку опановуєш за компанію, знадобиться значно більше часу і енергії.

Крок 1. Почати з мінімальних зусиль

Отже, із тим, що хочеш опанувати визначились. Ти така рішуче відкладаєш булку в бік, натхненна і сповнена рішучості знайти у себе прес, накидуєш приблизну схему тренувань. Виходить година в день? Пфф, легко. Вище, швидше, сильніше. Ми тут не в іграшки граємось. Вибиваєш пил з фітнес-килимка, замовляєш в інтернеті гантельки і одразу після тренування заміряєш обхват біцепса. А на другий день така «та нууууу, неохота займатись. Зроблю вихідний, м'язам потрібний відпочинок.» Знайома ситуація?

У кожному з нас живе внутрішній саботажник, який відповідальний за те, щоб ми жили собі потихеньку і стабільненько. І він такий: «Ей, хазяйка, ну що ти починаєш? Все ж нормально було! До 30 жили без цього спорту і ще стільки ж протянем. Змотуй вудочки».

Насправді ота банальна «зона комфорту» – це реальна потреба нашого мозку. І чим передбачуванішим буде наступна хвилина, тим для нього краще. Тому дуже важливо починати зміни з якоїсь дрібниці – так наша психіка буде чинити мінімальний опір. Якщо звернутися до нашого прикладу зі спортом, то краще почати з десятихвилиної (може і меншої) розминочки. І поступово, по мірі звички, збільшувати заняття. Гарантую, настане час, коли непроведене тренування буде викликати дискомфорт, адже для тіла уже рух буде зоною комфорту.

poltavska-khvilia_xcwi/gCAka2O7R.jpeg

Все, що плануєш впровадити в життя, має бути максимально просто. Якщо думки про спортивний зал відлякують – варто почати з килимка на підлозі в кімнаті. А якщо йти від зворотнього – зробити складним усе, від чого хочеш відмовитися, то можна позбутися якоїсь капосної звички. Цю думку я почула від тренера по щастю Алли Клименко, і відразу взялася тестувати. На той час я пила дууууже багато розчинної кави, і розуміла, що це не є добре. Тому вирішила перейти на заварний напій. З ним більше клопоту, а оскільки я володію рідкісною формою склерозу і часто лишаю турку на вогні, то обов'язковим ритуалом після кавування, стало миття газової плити. Рецепт Алли подіяв, і моя добова доза зменшилася більш ніж удвоє, тож сміливо ділюся ним з вами.

Крок 2. Додати в нову звичку задоволення

Шлях через задоволення – найшвидший для впровадження нової звички. Це я помітила, коли виявилося, що заняття з фітнесу (моє особисте фу) я пропускаю, знаходячи поважні причини, а з улюбленого стрейчингу – ні. Тоді я вирішила будувати графік занять лише з улюблених видів фізкультури – розтяжки, функціональної і суглобової гімнастики та пілатесу. Комбіную їх між собою і не маю проблем із тим, як підняти себе на тренування.

poltavska-khvilia_xcwi/sC9kahd7R.jpeg

У кожного тут буде своє – когось мотивує нова красива форма, а хтось задоволено мружить очі, уявляючи себе в купальнику, комусь треба знайти свій вид спорту і кайфувати від нього.

Крок 3. Фіксувати прогрес

Кожному потрібно бачити плоди своїх старань. Продовжуючи тему спорту, можна регулярно робити заміри, зважуватися чи фотографуватися і робити колажі «до-після». Я ніжно люблю саме останній варіант, на ваги стаю лише тоді, коли відчуваю, що якось мої відчуття тіла змінилися.

poltavska-khvilia_xcwi/PAKia2O7R.jpeg

Тут важливо триматися потенційної звички хоча б до перших результатів. А щойно вони проявляться, з'являється гордість за себе і… азарт, чи що.

Власне, ми старанно впроваджуємо нові звички саме для того, щоб і отримати результат. І чим швидше ми його побачимо, тим вірогідніше, що нові дії таки закріпляться в нашому житті. Нагороджувати себе чимось чи результат і так сам по собі трофей – то вже справа особиста.

Простота, задоволення та фіксація результату – це нехитрі секретики, які допоможуть вмонтувати в кожен день будь-яку бажану звичку, не лише спорт, який ми взяли для прикладу. Нам здається, що для покращення життя потрібно здійснювати якісь титанічні зусилля. Насправді ж, мінімальні корисні, але регулярні дії здатні зробити кращими не лише примарне «колись», а і цілком реальне «сьогодні». Успіхів нам у всіх починаннях!

Інна Радченко

Ще з рубрики: "Новини регіону"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар