Як дослідити свій родовід за два тижні

З початком повномасштабного вторгнення кількість людей, що почали цікавитися власною історією та відновлювати забуті традиції значно зросла. Нині ми намагаємося відшукати свою ідентичність, зрозуміти хто ми є, аби надалі не робити уже зроблених помилок.

Чи знаєте ви ким були та чим захоплювалися ваші пращури? Де вони жили, у що вірили? Які ймення їм давали? Чи назвали вас на честь когось із них? А які прізвища в них були та вони були пов'язані з їхнім ремеслом? Бо наприклад, часто людину, що займалася ковальством, називали Коваль, або ж українське прізвище Непийпиво, цікаво розібратися в їхніх походженнях. Але прізвища, то геть інша історія. Нас трохи не туди понесло:)

Практика показує, що багато людей не знають навіть імен своїх прародичів, не те що подробиць їхнього життя.

Раніше ж, не знати історію свого роду до сьомого коліна вважалося в українців поганим тоном. Завжди важливо було пам'ятати, хто були твої пращури. Згадаймо народні прислів'я: «Сім'я — це сім я», «Без сім'ї і свого роду – немає нації, народу», «Яка сім'я – такий і я».

Традиція шанувати предків була дуже важливою, але однак призабута в наші часи. Авжеж, не обійшлося без впливу історичних змін. Багато людей депортували та зв'язок із ними загубився (репресії), багато зникли безвісти (війна), а деякі документи були знищені радянською владою чи згоріли під час нациської окупації. Але все можна відновити. Головне — знати з чого почати.

Колись в українців було звичаєве правило, що зобов’язувало кожного знати свій рід до сьомого коліна.

• Перше коліно — я;
• Друге — мама й тато;
• Третє — дві бабусі та два дідуся;
• Четверте — чотири прабабусі та чотири прадідуся;
• П'яте — вісім прабабусь і вісім прадідусів;
• Шосте — 16 прабабусь і 16 прадідусів;
• Сьоме — 64 пращури.

Ого! Подумаєте ви. І ми так подумали, але як кажуть у народі: «Очі бояться, а руки роблять». Тому ми взялися розповісти вам чи можливо дослідити свій рід, не виходячи з оселі, та все описане нижче протестували на практиці.

Авжеж, хтось може запитати, нащо це мені, як це впливає на якість життя? Відповідаємо.

Знаючи своє генеалогічне дерево та походження, можна краще зрозуміти, ким ти є. Дізнатися, від кого перейшли ті чи інші риси характеру, любов до певних видів діяльності, якісь таланти чи вміння та хвороби. Коли знаєш свій рід, з’являється відчуття стабільності та безпеки, яке приходить із усвідомленням того, що ти є частиною чогось більшого.

Генеалогія онлайн

Отож, уявімо, ми вас переконали про важливість дослідження власного родинного дерева. З чого ж почати?

Крок 1. Телефонуємо родичам

Перш за все — батькам, потім бабусям і дідусям, якщо живі. Запитуємо все, що вони знають про своїх бабусів та дідусів. Де жили, чим займалися, можливо, якісь трагічні історії, умови життя, характер, важливо все. Навіть область проживання та вік, у якому людина померла.

За допомогою розмови з родичами нам вдалося дізнатися імена, прізвища та приблизні роки життя бабусь, прабабусь, додатково лише імена та приблизний регіон проживання прапрародичів п'ятого коліна та лише імена деяких пращурів із шостого.

Важливо випитати деталі: чи воювали, чи були розкуркулені, депортовані, зниклі безвісти, постраждали від Голодомору. Знаючи це, переходимо до другого кроку.

Крок 2. Формуємо таблицю з усіх зібраних відомостей

Тут ви створюєте окремі рядки для опису родичів з різних колін. Один рядок — перше коліно — власне ви, далі батьки (два рядки), бабусі-дідусі (чотири рядки) і так далі. Загалом таблиця може мати довільний вигляд. Або ж створіть схему. Головне, щоб вам було зручно працювати з даними.

Далі у пошуковику знаходимо всі портали, на яких можна дізнатися хоча б якусь інформацію про родичів.

Крок 3. Працюємо з інтернет-порталами

Якщо ви знаєте, що ваші рідні померли під час Голодомору, можна дізнатися за прізвищем або населеним пунктом на сайті інформацію про них.

Так, нам на практиці за допомогою сайту вдалося встановити рік смерті та імена двох померлих родичив — прабабусі та прадідуся й точно дізнатися назву населеного пункту, в якому ті мешкали.

Якщо ваші рідні брали участь у бойових діях під час Другої світової війни, за допомогою сайту Меморіал (попереджаємо, що він російський) можна дізнатися інформацію про них.

Так вдалося встановити повні прізвища, імена та побатькові, місце та дату народження та інформацію про нагороди двох прадідусів. До того ж ми знайшли характеристики командирів тих частин, де служили родичі.

За місцем народження вдалося знайти двох братів зі сторони прадідуся та прабабусі, останні згадки про яких у родині були ще до початку Другої світової війни. Дізналися, що обидвоє загинули в Ленінграді, правда один у 1942, а інший — у 1943 році. Цікаво, що племінник та племінниця цих людей, які не були знайомі в реальному житті (бо один був з Дніпропетровщини, а інший з Полтавщини) — побралися у 1963 році.

Труднощі з якими зіткнулися

Важко було ідентифікувати особу, знаючи лише її прізвище та ім'я, бо співпадінь направду дуже багато. Пошук полегшували знання про місце проживання та хоча б приблизні роки житя чи смерті.

Практично не можливо встановити інформацію про жінок у п'ятому чи шостому коліні. Якщо по чоловічій лінії знаєш прізвище та побатькові, то по жіночій, зазвичай відоме лише ім'я.

Дослідити історію походження власного прізвища, а також дізнатися де воно було найбільш поширеним можна на портал Рідні.

А тут можна створити родове дерево онлайн та за допомогою документів, оцифрованих американцями — знайти цікавинки про своїх пращурів.

Це американький сайт, але користувачам можна обрати мову та працювати у звичному режимі. Сайт корисний, бо дозволяє створити власне дерево та автоматично шукає збіги у власній базі даних за фактами, які надав про себе користувач.

На сайті є багато історичних документів. Нині дослідники продовжують оцифровувати дані в Україні, навіть попри війну.

Зауважимо, що важко було шукати людей, точно не знаючи, як записане ім'я людини в документах, бо людини та й документів давно немає.

Так нам не вдалося встановити інформацію про родича в п'ятому коліні. Відомо, що він був з Білорусі та воював під час Другої Світової війни. Звали його Вася, але який варіант повного ймення: Василий, Васил чи Василь ми так і не змогли дізнатися.

Власне, за два тижні вдалося встановити рідних до шостого коліна включно, але здебільшого імена та подеколи прізвища, та й то не всіх.

Інформацію про родичів розповідали рідні люди. Найбільше вдалося дізнатися від найстарших, які ще застали тих, хто помер. Лише маючи дані про імена, населені пункти можливо було продовжувати пошуки на інтернет-платформах.

Тому якщо маєте живих родичів — бабусь, дідусів чи навіть пра- — не зволікайте та розпитайте про їхнє життя та життя тих, спогади про кого вони бережуть у власній пам'яті.

І знайте, історія вашого роду — це і є справжня історія, що формує ваше ставлення до світу та впливає на вашу особистість. Бо із родоводів, які ніби струмочки, біжать до однієї річки, і складається історія нашої країни.