Як обрати цуценя: інтерв’ю з експерткою, яка на цьому «собаку з’їла»

Бажання купити собаку може з'явитися спонтанно, хтось мріє про вірного друга ще з дитинства, у багатьох сім'ях купити песика просить дитина. Яка б не була причина, незмінним є одне — відповідальність за прийняте рішення. Ми разом із фахівчинею з корекції поведінки собак Ельвірою Поповою вирішили зважити всі за і проти, і підготували детальний чек-лист для тих, хто планує завести собаку, але не знає з чого почати.

Перш ніж купувати собаку, потрібно вивчити закон «Про утримання домашніх тварин». Багато того, що здається нам звичним, згідно з новою редакцією закону, потрапляє під заборону. Наприклад, ви вже не зможете залишити собаку прив'язаною біля магазину і піти по хліб. За вигулювання собаки дитиною молодшою за 14 років можна потрапити під статтю за невиконання батьківських обов'язків.

Перш ніж перейти до вибору породи, потрібно спочатку зважити свої матеріальні та нематеріальні ресурси.

Матеріальні ресурси

Крім коштів на купівлю собаки, варто врахувати, що тепер у вас щомісяця має бути окремий бюджет на утримання тварини: харчування, грумінг, лікування, виховання.

Якщо ви годуватимете собаку дешевими кормами, то це відразу збільшує чек на лікування, до того ж пес буде цілий рік линяти. Грумінг (комплекс процедур з догляду за шерстю, кігтями, вухами, очима) можна взяти на себе або закласти бюджет на салон.

«У салоні вам песика покупають, зроблять експрес-линьку, підстрижуть кігті тощо. Проте можна це робити й самим. Не знаю, що дешевше. Бо я роблю ці процедури сама, і у нас вдома косметики, манікюрних приладів і гребінців уп'ятеро більше, ніж особисто у мене», — жартує Ельвіра Попова.

Бюджет на лікування варто закладати немаленький, щоб у разі надзвичайних ситуацій не шукати гроші на рятування своєї тварини.

«Тому що це жива істота і вони будуть хворіти, сто відсотків, яку б ти собаку не взяв: з притулку чи елітного розплідника. Навіть якщо собака в молодості мала міцне здоров'я, на старість все одно щось десь вилізе», — застерігає фахівчиня.

Також в бюджеті треба передбачати виховання і дресування тварини. За словами Ельвіри Попової, існує велика ілюзія, що бажання служити людині й слухатися закладено в собаці природою. Власники розплідників часто розповідають, яка це класна порода, що нічого не треба робити й вона сама буде капці приносити. Насправді це не так.

Нематеріальні ресурси

Усі собаки мають природні потреби: фізична активність і психологічний зв'язок із господарем. Якщо тварина не отримуватиме цього у достатній кількості, то почнуться проблеми з поведінкою: агресія, псування речей у будинку, гавкіт тощо.

Отож, собака щодня має добре гуляти. Це означає по кілька годин активних вправ і взаємодії з господарем. Тому перед покупкою варто зважити, скільки ви готові приділяти своєму песику уваги, гуляти, розмовляти, гратися.

Не варто забувати, що з появою собаки ви станете обмеженим у пересуванні. Всією родиною поїхати кудись уже не вийде. Песика звичайно можуть поняньчити ваші друзі/знайомі, або ж тварину можна віддати на перетримку. Але до цього собаку теж треба готувати, інакше вона може завдати багато клопоту.

Мамо, я хочу собаку

Часто дитина просить батьків купити песика. І тоді батьки ставлять умову, що лише дитина буде піклуватися про тварину і доглядати за нею. Пані Ельвіра вважає, що це зовсім неправильно.

«Люди не розуміють, що собака у розвитку інтелекту досягає рівня півтора-три річної дитини. То як можна віддати виховання півторарічної істоти дитині? У мене завжди в таких ситуація питання до батьків: хто з вас дорослий у родині?» — дивується експертка.

Вона наголошує, що відповідальність за прийняте рішення і за тварину завжди несуть дорослі, і не можна її перекладати на дітей.

Вибір породи

Майже завжди люди обирають породу за естетичними вподобаннями, а потім стають заручникам свого положення.

«Живий приклад — дім навпроти. Там живе шикарний самоїд, який виє і гавкає на весь квартал. І це особливість породи, нічого не вдієш. Щоб така поведінка не переросла в кошмар, з твариною треба змалку працювати», — говорить спеціалістка.

У велику оману нас вводять також фільми. Пані Ельвіра розповідає, що після виходу на екрани «Хатіко», люди понабирали акіт.

«Це ж ідеал, вірність, любов. Але насправді ці собаки дуже важко піддаються дресуванню. Це ми, кінологи, розуміємо, що Хатіко сидів на вокзалі не тому, що чекав на свого хазяїна, а тому, що він так вибрав і просто не хотів змінювати звичний розпорядок дня», — каже Ельвіра Попова.

Люди очікують побачити певну породу такою, як у фільмі, але в кіно одну роль можуть грати п'ять різних спеціально навчених собак. Тому керуватися лише знаннями, отриманими з кінематографа, не варто.

«А ви звертали увагу у фейсбуці, яка порода найчастіше губиться і яку найменше шукають господарі? Тобто собака загубилась, а господар думає “слава Богу, може хтось підбере”. Це хаскі. Немає такого тижня, щоб не з'явилося оголошення про загубленого хаскі», — ділиться спостереженням пані Ельвіра.

Адже ця порода є надзвичайно активною, їй потрібно багато гуляти та гратися з іншими собаками. А якщо у господарів не вистачає на це часу, тварина починає привертати до себе увагу.

Кожна порода має свою особливість: хаскі тікають, такси копають ями, джек-расели на люстрах «катаються». І ви маєте знати, що з вірогідністю у 99% ця особливість проявиться.

Підстави для вибору породи:

• продумуємо матеріальні та нематеріальні ресурси під розмір собаки;
• обираємо породу відповідного розміру.

Ідеальної породи не існує. Важливо обирати собаку з такими особливостями, які у конкретної людини не викликають роздратування. Проте з цією поведінкою все одно треба буде працювати.

Коли породу вже обрали

Наступний крок — обираємо, де брати собаку: з документами, без документів, притулок.

Розплідник. Якщо пес із документами, то можна розраховувати, що йому будуть притаманні властивості обраної породи.

Без документів. Якщо собака ззовні відповідає обраній породі, але не має відповідних документів, то жодних гарантій, що їй будуть притаманні бажані особливості характеру, немає.

Притулок. Тварина з притулку або з вулиці однозначно матиме поведінкові проблеми. Тому цей вибір треба робити усвідомлено.

«У людини може бути місія — врятувати цю собаку. Але кохання не має бути сліпим. На рівні з бажанням допомогти, треба розуміти, що ти береш песика з якимись проблемами. І на це не треба закривати очі, з цим можна і варто працювати», — запевняє Ельвіра Попова.

Найкраще брати песика віком три місяці. Якщо раніше, то у тварини втрачається необхідний зв'язок з мамою і це може позначитися у майбутньому на поведінці. А от після трьох місяців починають формуватися звички, тому ви ризикуєте взяти собаку з проблемною поведінкою.

Де взяти песика у Полтаві:

• «Ліра і Ральф»;
• Благодійна організація «Юний європеєць»;
• Громадська організація «Барбоскіни»;
• Зоозахисна організація «Право на життя»;
• Пункт перетримки тварин: вул. Нижньомлинська, 33, тел: (0532) 571865, 066 160 1046;
• Полтавський обласний центр собаківництва;
• Полтавський міський осередок кінологічної спілки України.

І на останок, собака — не просто друг людини, це жива істота. Рішення взяти песика в родину має бути виваженим і обдуманим, інакше ви можете приректи на страждання і себе, і свого улюбленця.