Як підготувати дитину до наркозу: поради лікаря та психолога

До наркозу готується не лише лікар-анестезіолог, а й пацієнт, особливо якщо це маленький пацієнт. Перед загальним знеболенням дитина має здати певні аналізи та пройти обстеження, які допоможуть лікарям зробити маніпуляцію безпечною. Ми створили детальну інструкцію для батьків, як підготувати свою малечу до лікування зубів під наркозом фізично та психологічно.

Раніше ми вже розповідали, як до процедури загального знеболення готується анестезіолог. Нині ж пояснимо, яких рекомендацій мають дотримуватися пацієнти.

Зібрати й систематизувати інформацію нам допоміг лікар-анестезіолог «Професорської стоматології» Андрій Мяло.

Які аналізи має здати дитина перед наркозом

Будь-яке лікування має бути безпечним. Тому перед процедурою загального знеболення анестезіолог має розуміти первинний соматичний стан пацієнта. Для цього треба пройти певний етап підготовки.

«Ми не беремо дітей з вулиці одразу на лікування. Спочатку відбувається первинний огляд стоматолога, який визначає об'єм лікування й огляд анестезіолога. Останній перевіряє наявність скарг на інші органи й системи, наявність хронічних захворювань, вживання лікарських засобів тощо», — пояснює Андрій Мяло.

Для дітей до трьох років важливим фактором є відповідь на питання чи народилася дитина доношеною і до якого віку перебувала на грудному вигодовуванні. Для хлопчиків обов'язковим є питання наявності кровотеч і схильності до раптових кровотеч, адже гемофілія є генетичним захворюванням і перші три роки життя може протікати непомітно.

Загальний аналіз крові має містити рівень лейкоцитів (клітини, які вказують на наявність запального процесу в організмі), гемоглобіну та еритроцитів (клітини, які переносять кисень в організмі), тромбоцитів (клітини, які відповідають за швидкість і тривалість кровотечі).

Загальний аналіз сечі. У маленьких дітей іноді хронічні запальні процеси нирок протікають безсимптомно, лише аналізи можуть їх показати. Такі захворювання є приводом відтермінувати лікування, бо воно може призвести до активізації хронічного запалення.

Які обстеження необхідно пройти

Перед загальним знеболенням малеча також має пройти огляд педіатра й отримати довідку, в якій зазначено чи перебувала дитина у вогнищі інфекційних хвороб протягом 21 дня. Діти можуть бути носіями інфекцій, які швидко передаються від однієї людини до іншої, наприклад вітряна віспа, кір, ковід.

«Дитина може перенести це персоналу, який протягом інкубаційного періоду заразить інших пацієнтів. Тобто це звичайний ланцюжок передачі інфекцій», — говорить анестезіолог.

Яких інших рекомендацій треба дотримуватися перед наркозом

Наступний етап підготовки до загального знеболення відбувається вже в день лікування. Дитина має дотримуватися «голодного режиму» за три години до лікування не їсти та за дві години до лікування не пити. Улітку дозволяється не пити максимум за півтори години, адже діти в спеку швидко втрачають рідину.

«Якщо наркоз призначений на ранок, то простіше. Дитина прокидається, не снідає і не п’є», — каже лікар.

Інгаляційні анестетики, які пацієнт вдихає на етапі засинання, можуть подразнювати дихальні шляхи та викликати запаморочення. Під час блювання, коли дитина вже сонна, вміст шлунку може потрапляти у дихальні шляхи й викликати асфіксію. «Голодний період» виключає таку вірогідність.

Як психологічно підготувати дитину до наркозу

Психологиня Інна Радченко радить, найперше — важливо сформувати в дитини позитивний образ лікаря, як того, хто допомагає, а не карає, роблячи укол, якщо дитина погано себе поводить. Не лякати лікарем! Ну і, звісно, обрати такого спеціаліста, який би викликав довіру, а не сумніви у своєму професіоналізмі.

Дитині варто пояснити для чого це потрібно: щоб були красиві зубки чи щоб вони перестали боліти. Найменших можна готувати через сюжетно-рольову гру з набором стоматолога, старшим можуть допомогти тематичні ігри на гаджеті (якщо це не суперечить сімейним переконанням).

Домовитися про те, що буде після процедури: купити бажану річ, відвідати цирк на вихідних, спробувати новими зубками улюблені ласощі тощо.

Важливо детально розповісти, що буде відбуватися: «Я візьму тебе на ручки, ми разом сядемо в крісло, тобі дадуть подихати через масочку і ти заснеш. Я буду поруч». Нас завжди тривожить невідомість, і детальний опис процесу допоможе зменшити цю напругу. Не обманювати.

Перед процедурою добре прийти раніше, щоб дитина мала змогу освоїтися, позаглядати у всі кутки. Малечу варто обіймати, давати скільки тілесності, скільки потрібно. Батькам заспокоїтися самим. Це важливо, бо діти реагують на нервозність батьків. Добре, якщо буде можливість трішки освоїтися у самому кабінеті, поторкати те, до чого можна торкатися, познайомитися тактильно.

Дитина може відчувати себе більш впевнено, якщо під час початку процедури буде на руках в когось із батьків, чи хоча б триматиме за руку. Ще краще, якщо вона сама дасть команду починати, коли буде готова.

Що треба знати про вихід з наркозу

Особливістю інгаляційних анестетиків є те, що вони діють, поки ними дихають. Коли пацієнт їх повністю видихає, відбувається досить швидке поступове прокидання. Під час відновлення дитини в післяопераційній палаті може зберігатися запаморочення. У цей період мама може взяти дитину на руки.

«Дитина має прокинутися самостійно, тоді вона ніби просипає оці етапи запаморочення. Коли вона трошки довше поспить в післяопераційній, у неї не буде дискомфорту, слабкості в руках. Розбудити примусово дитину можна, але не варто. Тоді вона не розумітиме що відбувається, плакатиме, батьки почнуть панікувати», — розповідає Андрій Мяло.

Пити можна вже через 20 хвилин після повного виходу з наркозу. Їсти ж не раніше, ніж через годину після звичайного лікування, і не раніше, ніж через півтори-дві години у випадку видалення зубів.

У день лікування дитина має кілька разів повноцінно поїсти — суп, каша, пюре тощо. Особливо це стосується дітей віком до семи-восьми років, адже їхній організм може відреагувати розвитком ацетону на тривалий період без їжі.

Щоб цього не було, під час лікування проводять інфузійну терапію — компенсацію водно-електролітних втрат. Але після наркозу дитина має їсти й пити, щось має потрапляти в її шлунково-кишковий тракт, інакше на вечір може бути температура та блювання.

Як розпізнати лікаря, від якого треба тікати

Однозначної відповіді на це питання немає. Єдиний спосіб уберегти себе і свою дитину — бути настороженим.

Варто звертати увагу на підхід лікаря до вас. Не завжди великий об'єм обстеження — це погано, адже підготовка необхідна задля безпеки. Насторожитися варто, коли пропонують швиденько все зробити. Тому треба розбиратися чи потребує той, чи інший вид лікування попередньої підготовки.

Пацієнт має право перевірити ліцензії та обладнання й отримати повні розгорнуті відповіді на будь-які питання, що стосуються лікування.

Стоматолог не має змушувати вас лікуватися. Він повинен надати інформацію про послугу і залишити вибір за вами. Якщо маєте сумніви, ви завжди можете відмовитися, подумати або змінити клініку.

У наступних матеріалах разом з лікарями-стоматологами ми розглянемо більш детально, що має бути в клініці, де ви збираєтесь отримувати лікування під наркозом, а також, що треба спитати в лікаря, аби прийняти рішення.

Якщо у вас залишились питання, які ви хотіли б поставити безпосередньо стоматологу, але не маєте змоги потрапити на консультацію вже зараз — ви можете залишити їх за посиланням. Ми обовʼязково запитаємо фахівця й опублікуємо відповіді в одному з наступних матеріалів.

Раніше ми розповідали, що може статися у разі несертифікованого наркозу: зниження тиску, зупинка дихання і навіть смерть.

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Валерія Литвин

Ще з рубрики: "Тексти"