Хочу, щоб не було терміну «ВПО»: як на Полтавщині допомагають переселенцям

Якої підтримки потребують переселенці на Полтавщині? Хто їм допомагає долати виклики? Чому одягти та нагодувати недостатньо, а розвʼязання реальних проблем може затягнутися на роки? Про те, як політика впливає на допомогу переселенцям у Полтавській області, та мрії про зникнення терміну «ВПО» розповів Роман Широких, координатор програми «Єднання заради дії» в Полтавській області, що впроваджується IREX разом з благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США.

poltavska-khvilia_xcwi/RlLfeauVg.jpeg

Ради ВПО створюють у різних регіонах і вони працюють над розв’язанням проблем переселенців і показують результати. Як це відбувається у Полтавській області?

– Класична Рада ВПО – це консультативно-дорадчий орган, наприклад, як громадська рада. У Полтаві громадські ради не прописані в статуті міста. Натомість пропонуються аналоги – робочі групи. Вони мають схожий функціонал, але більш дієві. Полтавська міська рада активно створює робочі групи та тісно з ними співпрацює. У них входять ті департаменти, управління, відділи, які комунікують або працюють із питаннями переселенців, їхньої реєстрації, гуманітарною допомогою тощо. Крім представників від депутатського корпусу, мають бути й представники громадськості, в тому числі переселенці.

Спочатку протягом місяця-півтора ми збирали інформацію від переселенців і питали, чи хочуть вони брати активну участь у житті міста, потім провели голосування. Так і було обрано вісім представників громадськості до робочої групи з питань ВПО при міській раді.

Коли представники громадськості, депутати та чиновники разом сідають за один стіл, то можуть домовлятися щодо багатьох складних питань. Такий формат взаємодії є найпродуктивнішим.

Чим особливі цілі та завдання робочої групи ВПО на Полтавщині?

– Першочергово робоча група виокремила наступні напрямки: житлові питання, працевлаштування та перекваліфікація, створення єдиного сайту з актуальною інформацією для ВПО.

По-друге, це адвокація інтересів переселенців і донесення їхніх проблем до місцевої влади: депутатського корпусу та виконавчого комітету Полтавської міської ради.

poltavska-khvilia_xcwi/wiB86-u4R.jpeg
Роман Широких

Як ще підтримуєте переселенців на Полтавщині?

– Надаємо юридичні консультації. Найбільше переселенці потребували їх на початку минулого літа, коли прибувало дуже багато людей. Зараз в області офіційно зареєстровано більше ніж 200 тисяч осіб, у місті – понад 60 тисяч (неофіційно у місті понад 100 тисяч).

Питання дуже різні. Це і компенсація комунальних платежів, і складні випадки на кшталт поховання померлих, проблеми з отриманням матеріальної допомоги від держави.

Кожну людину, яка до нас звертається за юридичною підтримкою, ми ведемо до результату. Ми в межах повноважень самі розбираємо законодавство та допомагаємо іншим.

Розвʼязуємо майже 100% питань. Наприклад, систематична проблема стосувалася реєстрації переселенців в управлінні соцзахисту населення. У Полтаві при міській раді немає управління соціального захисту, натомість цим займаються управління (УСЗН) в трьох районних радах. Ми дізнаємося, де людина живе, зустрічаємося з нею та йдемо до УСЗН або обмінюємося телефонами переселенця та працівника управління. Далі вони контактують та працюють з усім переліком питань. З цими й не тільки питаннями переселенці можуть звертатися до нас за юридичними консультаціями.

Також у нас є база волонтерських і громадських організацій, які відповідають за гуманітарну допомогу: теплі речі, їжу, засоби гігієни. Людям, які звертаються до нас, ми додатково надаємо список місць, де вони можуть отримати допомогу.

Чи бачите ви конкретний результат допомоги переселенцям у межах програми «Єднання заради дії»?

– Перший аспект – це результат на перспективу, другий – користь тут і зараз. Щодо другого, то можна говорити про дієвість юридичної складової. Також у межах проєкту була й гуманітарна допомога. Наприклад, ми підтримали місце компактного проживання, де мешкають 128 переселенців. Укомплектували холодильниками, подовжувачами, мультиварками, чайниками, бойлером, постільною білизною, розкладачками. Було багато ВПО, які прибували до нашої громади, а в міської ради не було ресурсу швидко забезпечити людей усім необхідним. Тому проєкт “Єднання заради дії” дуже круто допоміг швидко закрити потреби переселенців і створити комфортні умови їхнього проживання.

Якщо говоримо про довгострокові перспективи, варто розуміти, що навіть після закінчення війни певний відсоток людей тут і зостанеться. Навіть якщо третина від офіційного числа зареєстрованих переселенців (в Полтаві це 60 тисяч) тут залишиться – це багато. Покинули свої домівки зокрема і люди похилого віку, котрі за звичайних обставин не переїхали б. Для них потрібно створювати інституції, які допоможуть адаптуватися та інтегруватися в життя громади – щоб вони не відчували себе покинутими.

Особисто мені не дуже подобається термін “ВПО”. Коли ми говоримо “ВПО”, то розділяємо мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб. Я сподіваюся, що проєкт “Єднання заради дії”, робоча група та подібні ініціативи дозволять у майбутньому відійти від цього розмежування, і ми зможемо твердо говорити про рівність можливостей.

Отримати безкоштовну юридичну допомогу та ознайомитися з корисними матеріалами для ВПО можна на сайті програми «Єднання заради дії».


Ця стаття стала можливою в межах програми «Єднання заради дії», що впроваджується IREX разом з Благодійним Фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США.

Андрій Горб

Ще з рубрики: "Тексти"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар