Легких тобі хмаринок, мій чотирилапий друг: де у Полтаві поховати домашнього улюбленця та чому це — проблема

Тема поховання домашніх тварин актуальна завжди. Далеко не у всіх містах можна як належить попрощатися з улюбленцем. У Полтаві ж варіанти лише два: поховати за містом у лісосмузі, а тим самим порушити закон, або віддати тіло померлої тварини до худобомогильника. Навіть ритуальних послуг у місті не знайдете.

Тому «Полтавська хвиля» поговорила на цю тему із місцевими волонтерами та комунальниками, а також звернулися до психологині, яка розповіла як пережити втрату.

Згідно з вимогами, тварин заборонено ховати на кладовищах. Дозволяється хоронити на спеціально обладнаному худобомогильнику. У Полтавській громаді такий лише один, він перебуває на балансі КАТП-1628 та розташований біля села Розсошенці. Потрапити туди, аби навідатися до похованої тварини, не вдасться, адже на територію допускають лише комунальників, а сама площа огороджена парканом та земляним валом.

Отож, у разі смерті домашнього улюбленця можна звернутися за гарячою лінією (050-465-55-27 — фахівці по контролю за безпритульними тваринами). Дзвінки за цим номером приймають з 08:00 до 17:00. Спеціалісти зможуть проконсультувати як віддати тіло померлої тварини на захоронення.

«Ми ховаємо тварин, якщо люди звертаються. Однак якщо є випадки масової загибелі тварин, то це зовсім інше, це має утилізуватися», — каже в.о. начальника КАТП-1628 Олександр Овчаренко.

Саме поховання на худобомогильнику — безплатне. Однак, транспортування до переліку послуг КАТП не входить, а тому доведеться самостійно шукати автівку. Хоча, як стверджує Овчаренко, комунальники готові відвезти тварину. Варто лише укласти договір, щоби сплатити за використаний бензин і роботу працівників.

На худобомогильнику тварин ховають у спеціальній біотермічній ямі. Крематорію для спалювання тварин наразі на базі КАТП немає, але комунальники розглядають можливість придбання спеціального обладнання.

«Наразі це амбіційний проєкт, який потребує коштів. Потрібні погодження державної ветеринарної служби, екологічної інспекції і визначатиметься місце, де він буде встановлений», — сказав Овчаренко.

Овчаренко каже, що питання фінансування зможуть винести на розгляд депутатів, утім, коли затверджуватимуть бюджет комунального підприємства на наступний рік.

У Полтавській громаді не знайдете жодного зареєстрованого кладовища, де можна офіційно поховати тварину. Про це говорить директор КП «СК ПРО» Рамаз Заркуа:

«Проте й стихійні місця поховання — не вихід, особливо, коли люди власними силами встановлюють надгробки чи використовують інші підручні засоби, щоб позначити місце поховання тварини. Відсутність зареєстрованих місць поховань для домашніх тварин — це проблема не лише Полтави, інші регіони також від цього потерпають».

Заркуа говорить, що виходом із ситуації може бути крематорій. Саме таким шляхом пішов Львів, де комунальне підприємство придбало спеціальну мобільну установку.

«Там пропонують послуги утилізації або ж індивідуального спалювання, після чого господарі отримують урну з прахом. Це також дозволяє розв'язати проблему з померлими безпритульними тваринами, це рішення є безпечним та екологічним».

Проте нині спецкомбінат ритуальних послуг не має коштів ані для будівництва крематорію, ані для облаштування офіційного колумбарію, де можна поховати урну з прахом домашнього улюбленця. Ба більше, нині немає місць для поховання праху загиблих та померлих людей. За словами Заркуа, особливо гостро ця проблема відчувається, коли звертаються родини полеглих військових.

«Тому зараз найперше думаємо про це і всі свої ресурси спрямовуємо на це», — коментує директор КП.

Волонтерка притулку «Мокрі носи» Юлія Ткаченко розповідає, що здебільшого полтавцям доводиться ховати домашніх улюбленців у найближчій лісосмузі або у місті, наприклад, біля Дендропарку або у Гришкиному лісі.

«Худобомогильник — це загальна яма. Тому намагаємося ховати своїх тварин у лісах. Є люди, які роблять могили, але здебільшого люди просто закопують. Якщо тварина померла від вірусу, то звісно забирає КАТП», — каже Юлія Ткаченко.

Волонтерка наполягає на тому, що місту необхідний мобільний крематорій для тварин. Практику спалювання практикують у деяких комунальних підприємствах інших міст.

«Це питання суттєво б вирішилося, якби був такий крематорій. Люди б зверталися, платили гроші, їм віддавали прах в урні, а далі робиш як хочеш: чи собі залишиш, чи розвієш. У Києві практикується кремація, а до Полтави передавали урну».

Волонтерка громадської організації «Барбоскіни» Наталія Лебединська ховає тварин з пункту перетримки на власній земельній ділянці поза містом, адже наразі у Полтаві жодного офіційного кладовища, де можна поховати свого улюбленця.

«Лише один офіційний варіант — це худобомогильник. Людям, які не хочуть цього робити, доводиться шукати інший спосіб поховати тварину. На жаль, це так. Одна жінка, з якою радилася, поховала у себе на території. Якщо людина ставилася до домашнього улюбленця як до члена сімʼї, то тварину ніхто у сміттєвий бак не викине. Але без підтримки влади ми не вирішимо це питання. Ці захоронення будуть вважатися незаконними діями, навіть на приватній території».

Оскільки у Полтаві не знайдете ритуальних сервісів, які ховають домашні тварин, то доведеться звертатися до компаній у найближчих містах. Наприклад, у Харкові на базі комунального підприємства надають послуги з транспортування, кремації та виготовлення урни. Кремація коштує від 270 грн до 1,6 тис. грн, але додамо, що на вартість впливає вага тварини, а також вид кремації, адже є індивідуальна та загальна.

Ба більше, на базі цього ж харківського КП збудований колумбарій для тварин, який відкрили ще у 2017 році. Вартість поховання у колумбарії від 57 грн до 3,4 тис. грн.

У Києві кремацією тварин займаються лише приватні компанії. Наприклад, у Pet Ritual вартість кремації становить від 445 грн залежно від ваги. Також пропонують індивідуальну та спільну кремацію.

В іншому ритуальному сервісі у Києві кремація коштує від 3,5 тис. грн до 5 тис. грн без урни. З урною дещо дорожче — від 5 тис. грн до 7 тис. грн.

У Дніпро послуги з кремації надає КП «Зооконтроль». Вартість: 100 грн за кілограм ваги. Також можна замовити послугу подачу автомобіля в межах міста за 440 грн. Проте у комунальному підприємстві не віддають прах тварини.

Спершу зазначимо, що втрата домашнього улюбленця — це незворотний фінал будь-якої тварини. На жаль, всім тим, хто опікується домашніми тваринами, доводиться з цим зіштовхуватися.

Тому дитяча та сімейна психологиня Антоніна Радченко надала такі поради:

По-перше, якщо улюбленець загубився, то важко відгорювати і плакати, бо є надія на повернення. У цей час фантазія може спровокувати важкі переживання, тому це найтяжчий варіант прощання з твариною.

По-друге, якщо у разі боротьби за життя та здоровʼя, улюбленець все ж покидає життя, то повідомити має лікар, а батьки — підтримати дитину, супроводжуючи коментарями, що тварина прожила достойне життя та мала найкращих людей. Далі варто кожному проживати своє горе, бо якщо дорослі не покажуть сліз та горювання, діти можуть зробити хибні висновки.

У горя немає затвердженого сценарію, тому порад щодо горювання може бути безліч, від встановлення місця поховання, на яке можна приходити час від часу, до дозволу згадувати тваринку коли захочеться. Діти меншого віку можуть ставити багато питань щодо того, хто куди потрапляє. Діти підліткового віку можуть здаватися навіть байдужими, але це не так. Просто їхнє горювання замасковане.

Важливо. Не варто пропонувати купити заміну одразу після втрати, знецінювати сльози, говорити про те, що все на краще, пропонувати забути. Однак варто згадувати найкращі моменти з улюбленцем, запропонувати зробити альбом памʼяті, глибоко видихати та дозволити собі сумувати стільки скільки потрібно, нагадати про те, що коли закінчиться сум, це не означає зраду памʼяті та любові до улюбленої тварини. Це означає зцілення душі власників.