«Ми знайшли її повішеною з пробитою головою»: як собаки потрапляють до пункту перетримки у Полтаві (фото)

Всього у полтавському тимчасовому пункті перетримки тварин при КАТП-1628 нині 140 собак. Яка доля була у кожної з них до цього, достеменно не знає ніхто: когось покалічили й покинули помирати, декого вивезли в лісосмугу, решта теж потрапили сюди не від хорошого життя. Однак усі вони заслуговують на люблячого господаря.

poltavska-khvilia_xcwi/nBdKx7cVR.jpeg

Історії людської жорстокості, псячої відданості й любові попри все — у фотопроєкті «Полтавської хвилі».

У Полтаві лише один пункт перетримки. Він ледь вміщує всіх тварин, яким довелося тут опинитися. Проблема у тому, що пункт перетримки — це не притулок, а отже, собаки мають перебувати тут лише тимчасово, доки їх не заберуть нові господарі. Але собак все більше, а охочих взяти їх у родину все менше.

poltavska-khvilia_xcwi/FTx5x7c4R.jpeg

Майстерка з утримання бездоглядних тварин Олена Рогозіна розповідає, що переважна більшість собак, якими вона тепер опікується, колись були домашніми.

«Ми не знаємо, яке життя у них було до цього. На жаль, вони не можуть про це розказати. Просто люди іноді бувають наволоччю», — каже Олена.

У пункті перетримки собаки часом адаптуються, когось підпускають до себе, когось ні. Нерідко буває, що вже прилаштовану собаку повертають назад.

Гроша і Дуся

Їхні хазяїни тікали з Харкова з тим, що встигли взяти. Живуть в церкві на Леваді, але там проти тварин. Вони привезли їх сюди й зі сльозами на очах віддали в пункт перетримки. З того часу зв’язатися з ними не виходить.

Тому для Гроші й Дусі шукають нову родину. Прилаштовувати їх мріють разом, адже собаки виросли вдвох і одне без одного їм буде важко.

Божен

poltavska-khvilia_xcwi/bC22xnc4R.jpeg

Цього красеня виловили на вулиці Боженка, він був дуже худий і дезорієнтований. Пес абсолютно сліпий, скоріш за все з народження, але з часом може ознайомитися з територією і звикнути до неї.

За словами Олени, приязний та лагідний до людей, дуже потребує ласки й уваги. Сліпота не заважає тварині радіти життю.

Фабі

poltavska-khvilia_xcwi/aPGox7cVR.jpeg

Знайшли повішеною з пробитою головою. Хто це зробив і яке життя собака мала до того ніхто не знає. Фабі довго лікували, через травму голову тварина має невеликі проблеми з зором. Розумна, лагідна і добра, навіть коти без остраху сплять в її буді.

Лінда

poltavska-khvilia_xcwi/M8rTx7c4R.jpeg

П’ять років тому її прив’язали біля пункту перетримки. Лінда не має задньої лапки, працівники говорять, відрізало поїздом. За словами Олени, це повноцінна тварина, адже в природі четверта лапа у собак вважається запасною. Але менталітет наших людей не перемогти, тому Лінда досі не знайшла свою родину.

Бой

poltavska-khvilia_xcwi/0jL0xnc4g.jpeg

Порода не завжди запорука щасливого життя. Це доводить історія Боя — він боксер, можливо метис. Колишня господарка підібрала його на вулиці й привезла на Рибці, де утримувала десятки інших бездомних собак і котів. Сталося так, що Бой загриз іншого пса, оскільки його порода не придатна до співжиття з такою кількістю інших тварин.

Так він потрапив до пункту перетримки. На вулиці мороз, тож пані Олена одягнула на песика теплу кофту. Однак одяг не може приховати його худорлявість. Зрозуміло одне — колись домашню тварину викинули на вулицю і вона була змушена пристосуватись. Нині ж песик знову звик до людини, лащиться і просить уваги.

Шаман

poltavska-khvilia_xcwi/Tyb1xncVg.jpeg

Цього красунчика породи алабай забрали за викликом поліції — він бігав вулицею й загризав інших собак. Таким тваринам потрібен час, щоб звикнути до людини. Однак пані Олена, яка бачить його щодня, налагодила з ним контакт, тож зробити це більш ніж реально.

Джессі

poltavska-khvilia_xcwi/VBM-x7c4g.jpeg

Господар Джессі помер, а його дружина була не в захваті від такого спадку, тому знущалася з собаки. Новий хазяїн типу врятував її, та насправді теж бив. Певний час тварина терпіла, але врешті віддячила йому тим же — покусала за руку. Господар привіз її зі словами: «Приспіть її, вбийте, вона мені не потрібна».

Люта

poltavska-khvilia_xcwi/ROE-bn5VR.jpeg

Так само як і багатьох тут, собаку відловили за викликом поліції, на вулиці Лютневої революції. Тварина має саркому й нині проходить курс хімієтерапії, тож її тримають на кухні, в теплі. Щойно в приміщення з’являються люди, Люта починає швидко перебирати лапами й розмахувати хвостом, висловлюючи свою радість.

У ветклініці лікарі зробили висновок, що собаку використовували для безперервного народжування щенят, скоріш за все з метою прибутку.

Новим господарям пані Олена обіцяє, що лікуванням й надалі опікуватимуться працівники пункту перетримки. Для тварини ж прагнуть знайти люблячу родину, яка даватиме їй необхідну любов та увагу.

Пєтя

poltavska-khvilia_xcwi/IChfx7c4g.jpeg

Його вивезли на зупинку 16 школа і залишили. Скільки пес там просидів невідомо, але ні на день він не покинув зупинку — чекав, що за ним повернуться. Там його били безхатьки, над ним знущалися діти. Потім тварина потрапила сюди й досі чекає на нового господаря.

Без імені

poltavska-khvilia_xcwi/eC-Ybn5VR.jpeg

Вона жила в неблагополучній родині в районі Інституту зв’язку. Соціальні служби забрали в родини дітей і подали заявку на пункт перетримки, щоб прилаштувати й тварину. Її ім’я невідоме, однак очі розумні, видно, що тварина молода й лагідна. Поки що ставиться до людей з острахом, ймовірно, над нею теж знущалися.

Грей

poltavska-khvilia_xcwi/RMmsbn54R.jpeg

Його знайшли грибники прив’язаним у лісі. Якби вони там не проходили, то пес помер би з голоду. Пані Олена просить близько не підходити, бо ймовірніше за все попередні господарі жорстоко ставилися до тварини й тепер він може поводитись агресивно з незнайомими людьми. Тож тому, хто захоче з ним подружитися, доведеться запастися часом і терпінням.

Балу

poltavska-khvilia_xcwi/CfiXbn54R.jpeg

Щеням підкинули до пункту перетримки, загорнутим в ковдру, з перебитою лапою. Також була травма голови, нині тварина майже повністю сліпа.

Крім дорослих псів, на пункті перетримки наразі утримують 14 цуценят

poltavska-khvilia_xcwi/1J2Xbnc4R.jpeg
poltavska-khvilia_xcwi/Tjsubn54g.jpeg

Така кількість песиків на пункті перетримки свідчить про безвідповідальність людей. Багатьох з них підкинули до воріт, когось знайшли в посадці поблизу. З кожним місяцем шанси знайти родину для них зменшується. А відтак багато хто буде приречений доживати віку тут.

Кожна собака, яку вдається прилаштувати, звільняє місце і дає шанс на прилаштування іншій тварині з вулиці.

Якщо ви вирішили взяти тварину з пункту перетримки, за детальною інформацією звертайтеся до відділу Регулювання чисельності бездоглядних тварин за телефоном: (050)46-555-27.

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Валерія Литвин

Ще з рубрики: "Тексти"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар