«Ми знайшли її повішеною з пробитою головою»: як собаки потрапляють до пункту перетримки у Полтаві (фото)

Всього у полтавському тимчасовому пункті перетримки тварин при КАТП-1628 нині 140 собак. Яка доля була у кожної з них до цього, достеменно не знає ніхто: когось покалічили й покинули помирати, декого вивезли в лісосмугу, решта теж потрапили сюди не від хорошого життя. Однак усі вони заслуговують на люблячого господаря.

Історії людської жорстокості, псячої відданості й любові попри все — у фотопроєкті «Полтавської хвилі».

У Полтаві лише один пункт перетримки. Він ледь вміщує всіх тварин, яким довелося тут опинитися. Проблема у тому, що пункт перетримки — це не притулок, а отже, собаки мають перебувати тут лише тимчасово, доки їх не заберуть нові господарі. Але собак все більше, а охочих взяти їх у родину все менше.

Майстерка з утримання бездоглядних тварин Олена Рогозіна розповідає, що переважна більшість собак, якими вона тепер опікується, колись були домашніми.

«Ми не знаємо, яке життя у них було до цього. На жаль, вони не можуть про це розказати. Просто люди іноді бувають наволоччю», — каже Олена.

У пункті перетримки собаки часом адаптуються, когось підпускають до себе, когось ні. Нерідко буває, що вже прилаштовану собаку повертають назад.

Гроша і Дуся

Їхні хазяїни тікали з Харкова з тим, що встигли взяти. Живуть в церкві на Леваді, але там проти тварин. Вони привезли їх сюди й зі сльозами на очах віддали в пункт перетримки. З того часу зв’язатися з ними не виходить.

Тому для Гроші й Дусі шукають нову родину. Прилаштовувати їх мріють разом, адже собаки виросли вдвох і одне без одного їм буде важко.

Божен

Цього красеня виловили на вулиці Боженка, він був дуже худий і дезорієнтований. Пес абсолютно сліпий, скоріш за все з народження, але з часом може ознайомитися з територією і звикнути до неї.

За словами Олени, приязний та лагідний до людей, дуже потребує ласки й уваги. Сліпота не заважає тварині радіти життю.

Фабі

Знайшли повішеною з пробитою головою. Хто це зробив і яке життя собака мала до того ніхто не знає. Фабі довго лікували, через травму голову тварина має невеликі проблеми з зором. Розумна, лагідна і добра, навіть коти без остраху сплять в її буді.

Лінда

П’ять років тому її прив’язали біля пункту перетримки. Лінда не має задньої лапки, працівники говорять, відрізало поїздом. За словами Олени, це повноцінна тварина, адже в природі четверта лапа у собак вважається запасною. Але менталітет наших людей не перемогти, тому Лінда досі не знайшла свою родину.

Бой

Порода не завжди запорука щасливого життя. Це доводить історія Боя — він боксер, можливо метис. Колишня господарка підібрала його на вулиці й привезла на Рибці, де утримувала десятки інших бездомних собак і котів. Сталося так, що Бой загриз іншого пса, оскільки його порода не придатна до співжиття з такою кількістю інших тварин.

Так він потрапив до пункту перетримки. На вулиці мороз, тож пані Олена одягнула на песика теплу кофту. Однак одяг не може приховати його худорлявість. Зрозуміло одне — колись домашню тварину викинули на вулицю і вона була змушена пристосуватись. Нині ж песик знову звик до людини, лащиться і просить уваги.

Шаман

Цього красунчика породи алабай забрали за викликом поліції — він бігав вулицею й загризав інших собак. Таким тваринам потрібен час, щоб звикнути до людини. Однак пані Олена, яка бачить його щодня, налагодила з ним контакт, тож зробити це більш ніж реально.

Джессі

Господар Джессі помер, а його дружина була не в захваті від такого спадку, тому знущалася з собаки. Новий хазяїн типу врятував її, та насправді теж бив. Певний час тварина терпіла, але врешті віддячила йому тим же — покусала за руку. Господар привіз її зі словами: «Приспіть її, вбийте, вона мені не потрібна».

Люта

Так само як і багатьох тут, собаку відловили за викликом поліції, на вулиці Лютневої революції. Тварина має саркому й нині проходить курс хімієтерапії, тож її тримають на кухні, в теплі. Щойно в приміщення з’являються люди, Люта починає швидко перебирати лапами й розмахувати хвостом, висловлюючи свою радість.

У ветклініці лікарі зробили висновок, що собаку використовували для безперервного народжування щенят, скоріш за все з метою прибутку.

Новим господарям пані Олена обіцяє, що лікуванням й надалі опікуватимуться працівники пункту перетримки. Для тварини ж прагнуть знайти люблячу родину, яка даватиме їй необхідну любов та увагу.

Пєтя

Його вивезли на зупинку 16 школа і залишили. Скільки пес там просидів невідомо, але ні на день він не покинув зупинку — чекав, що за ним повернуться. Там його били безхатьки, над ним знущалися діти. Потім тварина потрапила сюди й досі чекає на нового господаря.

Без імені

Вона жила в неблагополучній родині в районі Інституту зв’язку. Соціальні служби забрали в родини дітей і подали заявку на пункт перетримки, щоб прилаштувати й тварину. Її ім’я невідоме, однак очі розумні, видно, що тварина молода й лагідна. Поки що ставиться до людей з острахом, ймовірно, над нею теж знущалися.

Грей

Його знайшли грибники прив’язаним у лісі. Якби вони там не проходили, то пес помер би з голоду. Пані Олена просить близько не підходити, бо ймовірніше за все попередні господарі жорстоко ставилися до тварини й тепер він може поводитись агресивно з незнайомими людьми. Тож тому, хто захоче з ним подружитися, доведеться запастися часом і терпінням.

Балу

Щеням підкинули до пункту перетримки, загорнутим в ковдру, з перебитою лапою. Також була травма голови, нині тварина майже повністю сліпа.

Крім дорослих псів, на пункті перетримки наразі утримують 14 цуценят

Така кількість песиків на пункті перетримки свідчить про безвідповідальність людей. Багатьох з них підкинули до воріт, когось знайшли в посадці поблизу. З кожним місяцем шанси знайти родину для них зменшується. А відтак багато хто буде приречений доживати віку тут.

Кожна собака, яку вдається прилаштувати, звільняє місце і дає шанс на прилаштування іншій тварині з вулиці.

Якщо ви вирішили взяти тварину з пункту перетримки, за детальною інформацією звертайтеся до відділу Регулювання чисельності бездоглядних тварин за телефоном: (050)46-555-27.