Міжнародний кримінальний суд відкриває перші провадження по росії: кого вони стосуватимуться

Міжнародний кримінальний суд має намір відкрити дві справи про військові злочини, пов’язані з російським вторгненням в Україну, і вимагатиме ордери на арешт кількох осіб.

Про це пише The New York Times, посилаючись на нинішніх і колишніх чиновників, які знають про це рішення, але не мають права говорити публічно.

Ці справи є першими міжнародними звинуваченнями, висунутими з початку конфлікту, після місяців роботи спеціальних слідчих груп. Вони стверджують, що росія викрадала українських дітей і підлітків і відправляла їх у російські табори перевиховання, а також що кремль навмисно завдавав ударів по цивільній інфраструктурі.

Головний прокурор Карім Хан повинен спочатку представити свої звинувачення колегії суддів досудового провадження, які вирішать, чи були дотримані правові стандарти для видачі ордерів на арешт, чи слідчим потрібні додаткові докази. Наразі поки не зрозуміло, проти кого суд планує висунути звинувачення в кожній з цих справ.

На прохання журналістів підтвердити запити щодо ордерів на арешт, прокуратура відповіла:

«Ми публічно не обговорюємо деталі, пов’язані з поточними розслідуваннями».

Деякі дипломати та експерти допускають, що технічно можливо висунути звинувачення і президенту росії володимиру путіну, оскільки суд не визнає імунітет для глави держави у справах, пов’язаних із військовими злочинами, злочинами проти людства чи геноцидом. Проте ймовірність судового розгляду наразі залишається малою, кажуть експерти, оскільки суд не може розглядати справи заочно, а росія не видасть власних чиновників. кремль заперечує звинувачення у військових злочинах, але міжнародні та українські слідчі зібрали вагомі докази низки звірств з перших днів вторгнення.

Перший випадок, як повідомили офіційні особи, пов’язаний із широко розповсюдженим випадком викрадення українських дітей, від малюків до підлітків. У рамках організованої кремлем програми їх вивозили з України і розміщували по домівках, щоб вони стали громадянами росії, або відправляли в табори для перевиховання, пише The New York Times. москва не приховує наявності такої своєї програми, але представляє її як гуманітарну місію захисту від війни осиротілих чи покинутих українських дітей.

На початку цього місяця головний прокурор Карім Хан відвідав дитячий будинок на півдні України, і його офіс опублікував фотографію, на якій він стоїть серед порожніх дитячих ліжечок.

«Не можна ставитися до дітей як до військової здобичі», — сказав він у заяві після свого візиту.

У звіті, опублікованому в лютому Єльським університетом і програмою Conflict Observatory Державного департаменту США, говориться, що щонайменше 6000 дітей з України перебувають у в 43 таборах Росії, причому фактична кількість точно вважається більшою. Уряд України повідомляв, що станом на початок березня це може бути понад 16 тисяч дітей.

«Цьому питанню приділялося багато уваги, і розгляд його як злочину спричинить велику реакцію», — зазначив Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів. «Примусово переправляти цивільних через кордон заборонено, а під час конфлікту це може бути військовим злочином. Це також може вважатися злочином проти людства, якщо це є частиною широко поширеної та систематичної політики. Депортація дітей може бути навіть частиною геноцидних намірів».

У другому випадку очікується, що головний прокурор розгляне атаки росії на цивільну інфраструктуру, включаючи водопостачання, газо- та електростанції, які знаходяться далеко від зон бойових дій і не вважаються законними військовими цілями.

Видання нагадує, що у минулому судді міжнародного суду потребували щонайменше кілька місяців на розгляд звинувачень, перш ніж видати ордери на арешт. Але події в Україні змушують суд діяти швидше звичайного.

The New York Times нагадує, що останніми тижнями група урядів і міжнародних організацій активізувала переговори про необхідність створення окремого міжнародного суду з повноваженнями переслідувати росію за злочин агресії, щодо якого Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції.