На сноуборді під Полтавою: як відпочивають у «Сорочиному яру». ФОТО, ВІДЕО
Щоб покататись на лижах чи освоїти сноуборд не обов'язково пів року збирати гроші і чекати відпустки, щоб поїхати в Карпати, Австрію чи Швейцарію. В 30 хвилинах їзди від Полтави цілком можна від душі накататись, наїстись і провести час з друзями, колегами чи родиною. Ми перевірили гірсько-лижний комплекс «Сорочин Яр» і нам є що вам показати і розповісти. Скільки треба грошей і що треба врахувати, збираючись на відпочинок — зібрали в одному матеріалі.
«Сорочин яр» – це єдиний гірськолижний комплекс в області. Навіть в Україні схожих не багато. Ймовірно тому, ми зустрічали відвідувачів і з інших міст, зокрема Дніпра та Сум. А на обох парковках — облаштованій та стихійній — можна зустріти машини з номерами чи не з усієї України.
На території комплексу можна покататися на лижах, сноуборді, а також спуститись з гірки на тюбінгу. Для лижників та сноубордистів облаштували чотири траси, одна з яких є навчальною. Усі вони оснащені автоматичними підйомниками. Для тих, хто не вміє, не хоче чи боїться спускатись на лижах, окремо збудований тюбінг-парк. Тут також три окремих спуски та конвеєр-ескалатор.
Де: с. Кам’янка, 14 км від Полтави
Коли: Щодня з 10:00 до 22:00
Тож давайте розбиратися: як доїхати, скільки коштує відпочинок, чим можна розважитись та що смачного тут є попоїсти.
Прокладаємо маршрут
До «Сорочиного яру» можна доїхати автобусом. Вартість квитка – 40 грн. Автобус курсує у будні та вихідні. Проте зауважте, що виїхати з комплексу можна лише після 18:00.
Інший варіант – таксі. У сервісах Uklon та Bolt вартість поїздки становить близько 200 грн в один бік. Однак не факт, що вдасться викликати машину на зворотному шляху.
Доїхати на власному автомобілі можна з траси Полтава-Суми та з села Стасі. На першому заїзді автомобіль можна залишити біля дороги. Хоч машин зранку багато, але місце для паркування знайти неважко. На другому заїзді облаштована безплатна парковка.
З верхнього паркінгу приблизно 15 хв ходу до тієї ж таки траси Полтава-Суми. Тож, гіпотетично, якщо ви без власного спорядження, дістатись можна також попутними машинами або прохідними автобусами в напрямку Сум. Опішні, Диканьки, Гадяча чи Зінькова. Тільки будьте обережні — краще не сідайте в авто до незнайомих людей.
Що по чому?
Щоб покататись у «Сорочиного яру», не обов’язково тягнути з собою спецкостюм, лижі та спорядження. На території можна орендувати спецвзуття, лижі, сноуборд, лижні палки, окуляри, шолом, рукавиці та костюм. Зауважте, що доведеться внести заставу – власний паспорт громадянина України або 6000 грн.
Отримати спорядження й перевдягнутися можна у невеликому приміщенні неподалік кафе «Кант». У будівлі стоїть черга людей.
Продавець Артем говорить, що нещодавно черга була значно більшою. Каже, в суботу за кілька годин одягли 300 людей, тому на вихідних рекомендують орендувати обладнання зранку, адже спорядження швидко розбирають. З його слів, у будні такої проблеми майже немає — костюмів вистачає усім.
За оренду лиж/сноуборду потрібно сплатити від 100 грн за дві години або 140 грн за день, ще 50 гривень додатково за палиці. 180 гривень на день коштує оренда костюму, 100 гривень — черевиків, 70 гривень — окулярів, 60 гривень — шолому, 50 — рукавичок. Тобто, повне екіпірування одного лижника коштуватиме 600 гривень.
Ще по 40 гривень доведеться сплатити за кожен підйом канатною дорогою або придбати скі-пас на 50 підйомів за 800 грн. Послуги інструктора коштують 400 грн за годину. Інструктори запевняють, що недосвідченого лижника можна "поставити на лижі" в середньому за дві години. Хоч і уточнюють, що це все індивідуально.
Оренда тюбінгу для катання на окремому спуску варіюється від 200 до 250 грн за годину. Аби з'їхати з гірки, потрібно вистояти чималу чергу. А от піднятися до старту можна швидко, адже поряд працює безплатний ескалатор.
Цікавий факт: приїжджаючи в таке місце, розраховуєш почути веселий гамір, крики, сміх. Але на трасах чомусь дуже тихо. Люди мовчки спускаються, підіймаються і знову їдуть вниз. Навіть падають тихо.
Що та де їсти.
На території комплексу розташоване кафе «Кант», піца-бар «Фанера» та кафе вуличної їжі «Grill Zona». Усі вони поруч одне від одного й утворюють фактично єдиний фудкорт. При цьому ви можете взяти їжу в будь-якому із закладів і прийти з нею до іншого, що дуже зручно. Наприклад, купивши шашлик на вулиці, ви можете їсти його в приміщенні.
Почнемо із гриль-зони. Це невеликий МАФ на подвір’ї з кількома імпровізованими столами.
У меню є шашлик, смажена картопля, грильовані ковбаски, салат з капусти, чай і глінтвейн. Оплатити замовлення можна лише готівкою. Тут власне ми й вирішили взяти собі обід. За 200 грамів шашлику, порцію картоплі ми заплатили 195 гривень. Хліб та кетчуп за бажанням додають до замовлення задарма. Замовлений шашлик ми чекали близько 15 хвилин доки він досмажувався. З приємного — продавчиня з посмішкою доклала трохи більше м’яса, аніж замовляли. Враження зіпсувало пересолене м’ясо. Але то вже справа смаку.
Поки чекаємо на замовлення — роззираємось вусібіч. Тут на відкритому повітрі прямо на очах у покупців усе й готують. Саме на аромати від мангалів й стягуються люди з усього комплексу. Вже звідси вони розходяться по тих закладах, які їм більше до вподоби. Дехто ж залишається обідати прямо тут, надворі. Великими компаніями люди їдять гаряче м’ясо, діляться враженнями від відпочинку. Дехто залюбки гріється не лише чаєм, але й міцнішими напоями. Їх люди приносять з собою.
Піца-бар "Фанера" працює ліворуч від гриль-зони, практично впритул до неї. Всередині тепло, пахне трав’яними чаями, бульйоном та піцою. Табличка на дверях інформує, що для відвідування необхідно мати сертифікат про вакцинацію та одягнути маску. Справедливості заради, зазначимо, що ані першого, ані другого ніхто не контролював.
Меню можна переглянути на касі, а замовлення оплатити як карткою, так і готівкою. Проте іноді в закладі термінали не працюють. Черги на замовлення не великі, а людей обслуговують швидко.
Кафетерій у «Канті» знаходиться на другому поверсі. Тут теж доволі затишно. Особливої атмосфери додавали панорамні вікна, з видом на лижні траси. Якщо внизу гамірно та весело, то атмосфера «Канта» більш розслабляюча.
Тут хочеться просто посидіти з гарячим напоєм, дивитись на людей, що катаються, відпочити. Сприяє цьому і легка лаунджова музика. Варто зауважити, що в той час, коли ми були в канті, термінал тут не працював.
«Ну, по-перше, це весело…» — думки відвідувачів
Збираючись на гору, щоби з'їхати на тюбінгу Олег ділиться власними емоціями та каже, що приїхав до «Сорочиного яру» не вперше:
«Нам усім подобається. Ми вже сюди не перший рік катаємось. Ціни досить адекватні. Емоції тільки позитивні. Зазвичай катаємося на лижах. Просто зараз катаюсь з меншеньким. Ми приїхали на своєму транспорті, тому доїхали без проблем», – розповідає Олег.
Олександр приїхав покататися на сноуборді з Дніпра. Він розповідає, що Полтава – це найближче місце, куди можна приїхати, аби покататися:
«Це найближча до нас точка, де можна з’їхати з гори. Ціни дозволяють. У першу чергу драйв, через це і приїжджаємо. Тут дуже гарний прокат. Але є мінус, на бугель треба не по NFC сплачувати, а по штрих коду. Це не дуже зручно. Ми живемо у Дніпрі, у нас є схил, але він не такий гарний як тут. Тому ми їдемо сюди. Дороги хороші. Від Дніпра можна доїхати сюди спокійно».
Висновки?
Територія «Сорочиного яру» вражає. Навіть, щоби лише обійти усю територію комплексу, потрібно не менше ніж пів години. Іноді навіть дивуєшся, що стільки полтавців та гостей з інших областей обирають активний відпочинок.
Щодо цін. На день відпочинку вистачить близько 1000 грн. І цих коштів стане і на оренду обладнання, і "на поїсти" після катання зі схилу.
Що не сподобалося? По-перше – це великі черги. Щоби з’їхати на тюбінгу потрібно вистояти чергу в кількадесят людей. По-друге, під час поїздки редакції не працювали термінали. Тому напередодні поїздки краще зняти готівку з картки.
Подякуй автору!
Сподобалась стаття? Mожеш подякувати автору гривнею.