Золото та срібло, тобто дорогоцінні метали, природньо є дуже м'якими. У чистому вигляді їх досить легко подряпати механічно. Твердість формується за рахунок додавання різних інгредієнтів, що викликають зміну фізико-хімічних властивостей. Так, наприклад, у жовте золото додають мідь, срібло, цинк тощо, а в біле — нікель або паладій. Домішки змінюють крупність та одночасно кінцеву твердість металу. Чим більше домішок, тим твердіше стають сплави.
Однак просте додавання інших металів не гарантує, що твердість обручки срібло буде збільшена настільки, щоб зробити готовий сплав досить твердим й на ньому не залишалося жодних слідів при використанні. Друга важлива процедура, що підвищує параметри – загартування.
Загартування металу
Воно передбачає зміну твердості шляхом механічної та термічної обробки. Так, у разі механічного загартування метал гартують, наприклад, шляхом прокатки невеликого диска до потрібного діаметру. У разі термічного гарту кільця нагрівають при відповідному поєднанні температури та часу.
Оптимальні результати досягаються при одночасному використанні механічного та термічного способу.
Ці процеси підвищують твердість обручок, але ж не настільки, щоб кільця стали неруйнівними. Тому пам'ятайте, що немає обручки з дорогоцінних металів, яка не дряпається і не має слідів повсякденного використання.
Кінцева твердість ювелірних виробів
Вона теж безпосередньо залежить від деяких факторів:
- Найтвердішими є однокольорові каблучки з платини 950 проби та титану.
- Друге місце посідають обручки з білого золота, паладію та нікелю, а також з паладію 500 проби.
- Твердості зразків 333, 375 та 585 знаходяться на однаковому рівні. Середня твердість – це вироби із золота, комбінованого з кількох кольорів.
- Найменш твердими є срібні обручки.
Всі ці метали можна загартувати до певного параметру, перевищити який, на жаль, неможливо. Це означає, що ми зміцнюємо їх до певної міри, але при цьому вони все одно будуть набагато м'якшими, ніж інші елементи таблиці Менделєєва, які використовуються для виробництва предметів повсякденного побуту.
Поради та рекомендації
Більшість предметів такого типу, як столові прилади, дверні ручки, ключі, кухонна техніка, набагато твердіші, і при контакті з ними на ювелірних виробах завжди з'являються подряпини або невеликі цятки. Це зумовлено фізичними та хімічними властивостями.
- Тому, щоб ваші обручки зберегли свій зовнішній вигляд, потрібно бути дуже обережним при виконанні повсякденних справ.
- У багатьох випадках обручку слід зняти або прикрити іншим пальцем.
- Більш того, виходячи з досвіду клієнтів SK, відзначаємо, що широкі обручки, а також додатково прикрашені сатинованою або піскоструминною поверхнею швидше зношуються. На таких виробах сліди експлуатації набагато помітніші і неминучі.
Ми зазвичай чуємо, що кільце, яке носили багато років, не має жодних ознак використання. Так, сліди менш помітні, але це пов'язано з тим, що поверхня зіткнення з предметами побуту набагато менша і цей контакт менш частий. Однак запевняємо, якщо обручки загартовані, їх твердість точно вище, ніж у будь-якого іншого кільця.
Загартування ювелірних виробів, таких як кільця, набагато менше і обмежується лише термічною обробкою. Механічно захистити такі прикраси неможливо. Однак пам'ятайте, що контакт обручки з речами з твердих металів завжди призводить до появи подряпин. Сліди використання набагато помітніші на широких ювелірних виробах. Будьте обережні, торкаючись дверних ручок, ключів, столових приладів, інструментів, побутової техніки, плитки, бетону, кранів умивальників, монет і всіх інших предметів зі сталі та твердих металів.
