Передноворічна Полтава 50 років тому на шпальтах газет

Ми не знаємо, чи грудень 1973 року видався сніжним і морозним, а чи дощовим і похмурим, як нині. Бо про це не писали у газетах. Натомість писали, як привітати рідних, де купити ялинкові прикраси, як накрити на стіл і багато іншого, що сяк-так дозволяє уявити святкову атмосферу тих років. Своєрідна машина часу у вигляді газетних шпальт перенесе нас на 50 років у минуле. Готові?

Для тексту були використані матеріали з газет «Зоря Полтавщини» та «Комсомолець Полтавщини».

Про початок підготовки до свята сигналізували оголошення про правила пожежної безпеки під час установлення ялинки. Полтавський відділ пожежної охорони наполегливо рекомендував ставити новорічну красуню не вище другого поверху, в приміщенні з двома виходами. Біля святкового дерева мали бути 3-6 вогнегасників та вовняна ковдра, гірлянди можна було використовувати лише електричні.

Водночас полтавців прохали не рубати ялинки у лісі:

«Майже кожна сім'я вже живе приємними новорічними клопотами. Та приходить клопіт і до охоронців природи. На жаль, браконьєр ще не перевівся — нишком, по-хижацькому винищує він лісову красуню у приміських лісах і зелених зонах. Спільником може бути кожен, хто купить крадене».

Серед ялинкових прикрас особливий попит мали виготовлені на полтавському Склозаводі. Настільки, що керівництво заводу вирішило зробити 1000 додаткових іграшок понад план. До цієї замітки додали фото однієї з кращих робітниць — Марії Олексіївни Повх.

Подарунки для малечі можна було придбати у магазині »Дитячий світ». Продавчині Ольга Гринь та Любов Муха, які всміхаються з фото, щодня намагалися догодити маленьким примхливим відвідувачам.

Якщо містяни не мали змоги вручити подарунки рідним особисто, у цьому допомагали полтавські зв'язківці. Листівки, посилки та цінні бандеролі приймали з 18 по 22 грудня. Це гарантувало, що адресати отримають свої подарунки вчасно.

Як не дивно, та судячи з газет, накрити на стіл теж не було проблемою. Полтавські їдальні працювали весь тиждень перед новим роком. Там можна було купити м'ясо, рибу, пироги, тістечка тощо. Пропонували навіть замовити страви додому, або відзначити свято у ресторані «Театральний» (колишня вулиця Жовтнева, 26) або «Київ» (колишня вулиця Ленінградська, 2).

В очікування нового року розважалися полтавці по-різному. Хтось йшов у кіно на «Іван Васильович змінює професію», «Ну, постривай», «Генерали піщаних кар'єрів» та інші не надто святкові фільми.

У садочках проходили традиційні новорічні ранки з Дідом Морозом та Снігуронькою, які роздають солодкі подарунки. Як от у садочку №60:

«Як довго чекали на ялинку діти! І, здається, у них сьогодні найщасливіший день. Завітав до них і Дід Мороз зі своєю внучкою Снігуронькою та Новим роком, щоб поздоровити зі святом, побажати малятам вирости і стати, ким тільки бажають. Завітав з великим червоним мішком, а у ньому … подарунки — найкращі смачні цукерки».

31 грудня о 21:00 у міському будинку культури починався новорічний вечір відпочинку. Ймовірно, це щось середнє між концертом та дискотекою. У палацах культури бавовнопрядильної фабрики та турбомеханічного заводу проводили бали-маскаради, а в палаці культури залізничників був вечір для молоді.

Та, хто вирішив зустріти новий рік у родинному колі, могли послухати святкову передачу на радіо «Хороший настрій», чи подивитися по телевізору новорічний вогник. Якщо звісно вдома був телевізор. А наступного дня повести свою малечу і театр Гоголя на виставу-казку «Пригоди Маші-снігуроньки».