Підвішена собака і кіт з відрізаним вухом — чи є панацея від жорстокого поводження з тваринами?

Понад два роки тому в Україні набув чинності закон щодо запровадження гуманного ставлення до тварин. Було посилено адміністративну та кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, їх убивство та пропаганду.

Але випадки знущання все ще трапляються. Найперше страждають безпритульні тварини, розповіла зооактивістка Альона Довженко:

«Я кілька разів навіть особисто бачила такі випадки. Іноді люди надміру агресивно проганяли безпритульних собак із місць, де ті спали, це супроводжувалося криками, розмахуванням ногами та палицями. Ми втручалися, робили зауваження. Одного разу автомобіль збив безпритульну кішечку на дорозі, хоча цього можна було уникнути, тому що дорога була повністю вільною. Кішка померла у мене на руках. Лякає те, що водій навіть не зупинився після удару, а люди, що були свідками цього, навіть не поцікавилися, чи потрібна якась допомога. У соціальних мережах дописів про випадки жорстокого поводження з тваринами в Україні більшає. Це дуже лякає. Тому що кривдники тварин залишаються без покарання».

Далі, щоб показати, наскільки беззахисними перед людьми можуть бути тварини, перерахуємо кілька випадків звірства. Якщо ви особливо вразливі, наступний розділ варто пропустити.

Подружжя вбило 15 котів

Упродовж року подружжя відловило, вбило та з'їло 15 безпритульних котів. Поліція впіймала правопорушників, коли вони поверталися додому після чергового полювання з повним пакетом здобичі.

У суді чоловік пояснив, що вперше спробував м'ясо котів, коли відбував термін у в'язниці. Йому сподобалося. Нині його родина у скрутному матеріальному становищі. Тож немає грошей, щоб купувати харчі. Тому він запропонував дружині їсти котів. Та погодилася.

Дружина також не заперечувала винуватості. Розповіла, що вони з чоловіком живуть разом із дочкою, зятем та двома онуками, тож потрібно чимало грошей на харчі.

У суді заслухали двох свідкинь. Одна з них особисто бачила, як подружжя душило кота. На її зауваження зловмисники відповіли нецензурною лайкою. Друга допитана, стоячи на зупинці громадського транспорту, чула нявкотіння із сумки, що була у подружжя. Її прохання відпустити тварину ті проігнорували та пішли за гаражі. Обидві свідкині наполягали на суворому покаранні.

Суддя зважив на те, що подружжя щиро розкаялося у скоєному. Тому вони отримали по чотири місяці арешту.

Чоловік розстріляв собак

У Горішніх Плавнях чоловік напідпитку в парку «Набережна» з пневматичної мисливської рушниці почав стріляти у безпритульних тварин. Одній він влучив у лівий бік. Собака залишилася жива, адже чоловіка зупинили перехожі. Свою винуватість стрілок визнав повністю. Суд оштрафував його на 850 гривень.

Відрізані хвіст і вухо

Ця історія — не для вразливих. Вийшовши з в'язниці, чоловік поселився разом зі своєю бабусею та іншою ріднею. З матеріалів справи відомо, що хлопець неодноразово застосовував до близьких насильство, хуліганив та порушував громадський порядок.

Одного дня він почав вимагати у своєї бабусі гроші. Та йому відмовила. Тому він почав знущатися з її кота, щоб переконати. Тварину жінка взяла на кілька днів для вилову мишей. Онук спочатку канцелярським ножем відрізав коту хвіст, який силою запхнув за комір бабусі, погрожуючи їй настільки ж жорстокою розправою. Потім відрізав тварині вухо манікюрними ножицями. Після цього викинув кота у відчинене вікно.

За рішенням суду чоловік отримав шість років позбавлення волі. Суддя врахував також те, що юнак вживав та розповсюджував наркотики, має судимість та численні проблеми з законом.

Чоловік повісив собак у центрі міста

Раніше судимий чоловік умисне ловив і вбивав безпритульних собак. Перш ніж його спіймали поліціянти, він встиг повісити двох. Спеціально готував мотузку та йшов на лови. Убивав собак за місцевим будинком культури.

Зважаючи на те, що чоловік уже має судимість, він отримав п'ять років позбавлення волі з трьома роками умовно.

Жорстоке поводження з тваринами — думка психологині

Ольга Бальмен, психоаналітикиня та медіапсихологиня пояснила: найчастіше першопричиною жорстокого поводження з тваринами є психоемоційні травми, що людина отримала в дитинстві.

«Найчастіше виявляється, що така людина була або заручницею насилля, або щодо неї вчиняли насилля, або вона стала свідком насилля. Для прикладу — один із хрестоматійних сценаріїв: діти спостерігають вдома вербальне, фізичне насилля батьків, пресинг. Загалом — сильніший знущається зі слабшого. Якщо дитина часто стає заручницею насилля, це народжує у неї бажання щось із цим зробити. Дуже часто такі діти у дорослому віці розігрують засвоєний сценарій на тваринах, виміщаючи свою злість та агресію на слабших. Проте агресивну поведінку можна засвоїти не лише від батьків, але й від сусідів, знайомих, від виховательки у дитячому садку тощо».

Розберімо найтиповіший розвиток подій. Дитина протягом тривалого часу бачить, як батько б’є матір. Остання не може дати йому відсіч, як і дитина. А далі — «Дитина фізично виміщає всю свою злість, агресію, усе те, що вона хотіла б тоді зробити. Тоді, використовуючи тварину, вона ніби програє сценарій, наділяючи себе і, відповідно, матір, силою, виміщаючи свою злість на тварині (себто — батькові)».

У таких випадках негативні відчуття виникають до інших людей, але проявити їх дитина не може. Проте вони є. Їх можна або придушити в собі, або ж розправитися зі слабкішим.

Агресія до тварин може зникнути з часом, адже людина підлаштовується під соціальні вимоги та обмеження. Уже у дорослому віці, коли певна ситуація викликає відчуття агресії та злості, але посада, вік, субординація, соціум тощо не дозволяють проявити наболіле, знову відбувається повернення до звичного сценарію. Це може бути як незначне фізичне насилля, так і зумисне вбивство, катування тварин. У будь-якому випадку мова йде про виміщення емоцій на тварині. Цей сценарій програється постійно. При цьому мова йде саме про жорстоку деструктивну поведінку.

«Важливо своєчасно звернутися до психолога, психотерапевта, психоаналітика, щоб виявити першопричину насилля до тварин. Потрібно навчити дитину розуміти свої емоції та справлятися з ними. Кожний випадок є індивідуальним, але мова у більшості випадків йде про психоемоційну травму». За словами психологині, протягом певного часу люди, що виявляють агресію до тварин, можуть переходити до жорстоких, насильницьких дій, садизму щодо людей. Інколи люди завдяки такій компенсації отримують задоволення.

Жорстоке поводження тягне за собою покарання

Зауважимо, що за законом жорстоке поводження з тваринами тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність. Усе залежить від тяжкості правопорушення.

Місто має розв’язати проблему безпритульних собак

Найчастіше від насилля страждають безпритульні тварини. Адже, як пояснив ексдиректор Центра стерилізації у Чернівцях Артем Жук, люди або відчувають безкарність, або вважають, що борються таким чином із проблемою міста.

«Люди думають, що вони сильніші, тому можуть контролювати тварин. Був випадок, коли до нас потрапила собака з виколотими очима, з опіками, бо її підпалили. Тоді відкрили кримінальне провадження, але ця ситуація нічим не закінчилася», — сказав Артем Жук.

Тому до розв’язання проблеми жорстокого поводження з тваринами потрібно підходити більш глобально — на рівні міста:

«Є кілька обов'язкових пунктів, що мають працювати комплексно. По-перше, у нас немає обов'язкової ідентифікації тварин за допомогою чіпів, що стало б дієвим інструментом контролю. По-друге, потрібно впроваджувати систему вилову, стерилізації та повернення тварин. Дуже важливим етапом є адопція: потрібно знаходити для кожної тварини родину. Також слід посилити контроль за безпритульними тваринами. Є ще метод безповоротного вилову: собак виловлюють, стерилізують, передають до приватних притулків, що згодні їх утримувати. Якщо ні — тварин присипають. Це також посилює рівень відповідальності за тварин», — сказав Артем Жук.

Проблема безпритульних собак не обмежується кількома містами. Тому важливо мати та реалізовувати гуманну стратегію зменшення кількості безхатьків. Це, хай і незначною мірою, зменшить кількість випадків жорстокого поводження з тваринами.

До обговорення цього питання можна було б залучити ще низку експертів із різних сфер. Адже проблема давня і непроста. На жаль, панацеї не існує. Але життя тварин може стати комфортнішим та безпечнішим, якщо ми позбудемося байдужності.