Післясесійне. Частина І. Розклади змінилися: хто тепер із ким у міській раді

«Хто ми такі, щоб займатися політикою?» — сказав міський голова Полтави Олександр Мамай посеред сесії. Але, дивлячись на те, що відбувається нині у місті, виникає інше питання: може, ви б уже закінчили займатися тільки політикою і зробили щось для тих 25% виборців, що з вірою у краще прийшли на дільниці?

Штірліц ще ніколи не був настільки близько до провалу


18 червня відбулася четверта сесія міської ради. Прийшли 35 обранців із 42-х. Засідання показово проігнорувала фракція «Рідного міста» у повному складі. Не прийшов і депутат від ОПЗЖ Євген Момонт та його однопартійка Тетяна Годяк.

Депутат Едуард Волков неявку пояснив на своїй сторінці у фейсбуці так:

Скріншот зі сторінки у фейсбуці Едуарда Волкова

Але конфлікти почалися ще задовго до сесії. Бунти піднялися як на «мамаєвському» кораблі, так і на опозиційному.

Депутати РМ вирішили показати міському голові, що у нього немає більшості. Але «рідномістян» замало, щоб гучно натякнути Мамаю, що «осінь близько».

Логічно, що не йти на сесію мали б фракції «Слуги Народу» та «Свободи» — «мы скованы одной цепью». Також відомо, що не йти планувало й кілька «замайбахівців» і окремі представники «Європейської Солідарності»? Але не пришли двоє з «Опозиційної платформи — За життя»: Євген Момонт і Тетяна Годяк. А тут ще й з'ясовується, що Момонт хоче вийти із фракції, коливається і Годяк. За моєю інформацією, це не повний перелік депутатів ОПЗЖ, які планують найближчим часом перейти до опозиції.

Читайте також: Бублика, який перейшов зі Свободи до ЄС посадили з «замайбутніми»

Найцікавішою тепер є позиція Оксани Деркач. Чи пробачить вона РМ своє відкликання та підсилить їхню позицію? Залишиться вірною Іллі Ківі? А тут пропоную згадати її обличчя, коли нардеп заявив про балотування Оксани Антонівни.

Оксана Деркач і Ілля Кива

Уже той факт, що депутати мера за його ж спиною розглядають альтернативні варіанти, свідчить про те, що моноліт не такий уже й моноліт. А депутати, що зараз під Мамаєм, підуть до будь-якого іншого ̶з̶л̶о̶ч̶и̶н̶н̶о̶г̶о̶ ̶ депутатського угрупування, що запропонує більше грошей/влади/можливостей.


Так чого опозиція прийшла?

Повернімося до опозиційних депутатів, які все ж прийшли на сесію. Схоже на те, що причина не в особистій користі чи можливості піаритися на окремих питаннях, а у тому, щоб показати зуби.

«Рідне місто» за останні кілька років звикло диктувати правила гри. Тож зараз проходить п'ять етапів прийняття неминучого. Не прийти на сесію — це гнів. Наступний етап — торг або угода. І от тут — найцікавіше: Удовіченко почне домовлятися з «мамаєвцями» (малоімовірно) чи все ж сприйме опозиціонерів як рівних та спробує налагодити конструктивну роботу?

Але годі про РМ. Краще пофантазуймо про те, що відбувалося всередині «слуг». У фарбах уявити усе зможе лише людина зі збоченою фантазією. Допоможе фізика. Є така штука як «броунівський рух». Це коли частинки рухаються хаотично і без натяку на впорядкованість, під дією нерівномірних ударів молекул речовини з різних боків у розчинах. Ймовірно, усе так і було.

Адже всередині однієї фракції є кілька груп впливу. Не буду пояснювати. Бо цю фразу уже давно час включити до словників сталих словосполучень.

Цікаво, що «слуги», якщо проаналізувати їхні публічні сторінки у соціальних мережах, декларували, що на сесію йдуть: нарікали на величезну кількість питань, навіщось викладали відео (наче вони комусь потрібні), вивчали проєкти, ходили на комісії та протягували свій проєкт.

І тут питання: їх що, не попередили, що опозиція на сесію не йде? Можливо, проблема саме у комунікаційному провалі чи намаганнях «Рідного міста» пройти по головах? Адже з власних джерел стало відомо, що РМ вело перемовини не з прямими опозиційними партнерами, а з їхнім керівництвом. Якщо так, то явка на сесію — логічний протест.

Чому Каплін запізнився на сесію?


До останнього інтригу тримав Сергій Каплін — лідер «Партії простих людей». Він зайшов до сесійного залу останнім, коли депутати уже зареєструвалися. Чому Каплін запізнився? Кілька варіантів (авторське — жодний навсправжки сприймати не раджу):

  • Щоб привернути до себе увагу.
  • Мамай не перерахував гроші за сесію завчасно.
  • Йшов пішки з Києва.
  • Він був запасним гравцем на випадок, якщо не вистачить голосів.
  • До останнього торгувався з Мамаєм, вимагаючи, щоб його проєкти в дусі «простого Капліна» ухвалили.
  • Він реально просто не встиг приїхати вчасно.
  • Не встиг розібратися із новою Toyota Camry.
Сергій Каплін

Зауважу, що Сергій Каплін, підтримавши земельні питання і розвівши полеміку щодо голосування за проєкти власного виробництва (детально обговорювати їх — власний час не поважати), одразу ж покинув сесійну залу. Поіменне голосування показало, що поки що Сергій Каплін, як і його команда, синхронно підтримують Мамая.

Партія сказала: «Треба» — комсомол отвєтіл: «Єсть!»


Навіть не буду витрачати час на те, щоб проговорювати голосування Олександра Дедюхіна та Андрія Карпова. І так все зрозуміло. Додам лише, що Карпов особисто намагався пом’якшити формулювання у голосуванні щодо «путінського режиму». Уявляю, наскільки складно йому було балансувати: з одного боку — проросійський Мамай, якому він продався за посаду, з іншого — проукраїнська позиція ЄС.

Увага, оффтоп: не зрозуміло лише те, чому Дедюхін на засіданнях у рясі, але переодягається «у гражданку» щойно виходить за межі міської ради. Хіба Конституції України чітко не говориться, що церква і релігійні організації відокремлені від держави? Але Бог йому суддя.

У ЄС цікаві Юлія Костенко та Юлія Городчаніна. Вони публічно транслюють ідеї здорових депутаток: усе прогресивно та з турботою про громаду. Проте, здається, керівництву таке не підходить.

Ця сесія показала, що Юлями можна «добивати» потрібну для ухвалення рішення кількість голосів. Такі ситуації виникають, коли, наприклад, одразу кілька депутатів Мамая хочуть поставити кіоски в історичній частині міста, тому вимушені заявити про конфлікт інтересів та не мають права голосувати. Або, наприклад, коли родичі Мамая хочуть купити нерухомість на вигідних умовах:

Тоді ЄС ігнорує думку депутаток та нагадує, що скоро осінь. Депутаток політичною силою змушують сісти на шпагат: з одного боку — Карпов лізе кар'єрною драбиною, з іншого — Юлі не хочуть нести репутаційні ризики.

Разом із тим, молоді прогресивні депутати не тільки не обурилися темпами «акційного розпродажу» полтавської землі під забудову, але і спробували піти в атаку, коли голосували за легалізацію будівництва у Прирічковому парку (офіційно — визначали межі).

Юлія Костенко і Олександр Дедюхін

Але, здається, усе домовлено до нас. Адже показовою була підтримка Мамаєм ініціатив Городчаніної. Не лише віддавав своє «за», але й давав чітку вказівку підлеглим коаліціянтам «підтримати». Баш на баш.

На рівні пліток: у нешироких колах підголосовування пояснюють тим, що одному із ключових бізнес-партнерів Петра Порошенка Ігорю Кононенку пообіцяли мільйонний підряд на освітлення. Можливо, у авторки паранойя, але у теорію віриться, зважаючи на те, що на цій сесії проголосували взяття 420 млн грн кредиту. Близько 100 млн грн із цієї суми виділяють на освітлення.

Ігор Кононенко уже фігурував у подібних схемах, зокрема — у Києві.

Підсумуємо, якщо це можливо


Коаліція Мамая сиплеться з кожною сесією. Так буває, коли усіх тримають гроші. Четверта сесія ще більш наочно показала, що позиція коаліція довкола мера — хитка. Якщо у депутатів вистачає сміливості виходити з фракцій та офіційно переходити до опозиції, і це ще задовго до можливості висловити меру недовіру, страшно уявити, що буде наступної сесії.

Тим паче, що Полтава уже проходила такий шлях: одночасно було знято як мера, так і секретаря (десь тут має заплакати Оксана Деркач). Поки все йде до того, що сценарій відіграють повторно.

Але проблеми й в опозиції: «Слуги Народу» і «Рідне місто» змагаються за право першості. У СН монолітними залишаються лише чотири «слуги». Серед решти п'яти одноголосністю не пахне. Навіть детальний аналіз поіменного голосування мало що пояснив. Здається, у кожного своє поле, кожний сам собі воїн. Чи додає це бонусів партійному керівництву, яке прийшло навести порядок? Навряд.

Схожа участь чекає і на ЄС. Адже Юлі скоро втомляться лавірувати, тому Карпов має всі шанси не виконати дані Мамаю обіцянки.

Наскільки ці прогнози справдяться, побачимо згодом. Кажуть, курчат по осені рахують.

Матеріал підготовлено позаштатним автором. Редакція може не поділяти точку зору автора.

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Анастасія Мацько

Ще з рубрики: "Політика"