Подолання корупції: крок вперед чи два назад?
Не часто можна почути від народного депутата слова «я тупо помилився, вибачте» після відданого голосу за черговий законопроєкт. Саме таким став законопроєкт №11340.
Колаж — YouControl
«Полтавська хвиля» продовжує цикл блогів, які для нас готує помічниця адвоката, спеціалістка у сфері адміністративного права Ксенія Надтока.
Верховна Рада 18 липня ухвалила в першому читанні законопроєкт №11340 щодо угоди зі слідством у провадженні за корупційними злочинами. Чимало громадських активістів та юристів вже висловились щодо нього в досить категоричному негативному ключі.
В пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що його розробили на виконання Антикорупційної програми на 2023–2025 роки, затвердженої постановою КМУ від 04 березня 2023 року № 220. На меті — реалізація рекомендацій Європейської Комісії щодо статусу України на членство в ЄС. В самих же рекомендаціях виловлювання щодо корупції досить абстрактні: «посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також забезпечення належної динаміки судових справ та винесених вироків».
Тобто ЄС хотів, щоб в Україні стало більше вироків, та відповідно викритих в корупції чиновників, що понесуть покарання. Як пропонують втілити в життя таку рекомендацію наші законодавці? Фактично, шляхом розширення преференцій для підозрюваних чи обвинувачених злочинців під час укладення угоди про визнання винуватості.
Як працює інститут угоди про визнання винуватості?
В нашому законодавстві він відносно новий та не дуже популярний. Він покликаний зменшити навантаження з держави по розслідуванню злочинів, а також використати знання підозрюваного про інші подібні злочини.
Угоду укладають між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим. Вона передбачає, що останній визнає провину в інкримінованому йому злочині, зобовʼязується співпрацювати зі слідством для викриття спільників, а прокурор своєю чергою, як сторона обвинувачення пропонує за ці «плюшки» менше покарання або навіть і звільнення від його відбування із випробуванням.
Важливо те, що корупційні правопорушення та правопорушення повʼязані з корупцією (так, це різні речі) є особливою категорією злочинів і угоду про визнання винуватості в них можуть укласти лише у разі викриття особи, яка причетна до іншого злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.
Про цю категорію справ важливо знати те, що вона НЕ передбачає призначення мʼякшого покарання, ніж встановлено законом (що в деяких випадках можливо для інших справ), а також і звільнення від відбування покарання з випробуванням.
А все через особливу суспільну небезпеку, яку становить ця категорія злочинів, серйозність загрози верховенству права, демократії та правам людини.
Тобто, зараз наше законодавство не передбачає будь-яких особливих умов для помʼякшення відповідальності корупціонерів.
Як це намагаються змінити?
Якщо коротко, то тепер угода може бути укладена при повному чи частковому відшкодуванню завданого збитку. Жодного викриття та співпраці зі слідством тепер не потрібно. Саме це положення і називають «відкупом».
Але це ще не все. Уклавши таку угоду, покарання може бути призначене навіть менше мінімальної межі, встановленої законом. А якщо і це не підійде, то можна взагалі звільнитись від його відбування, лише навідуючись інколи до органу з питань пробації.
Законопроєкт прийняли у першому читанні за основу з доопрацюванням положень. Яких саме — поки не зрозуміло, сподіваємось, що тих самих «сумнівних». Тепер до 1 серпня при підготовці законопроєкту до другого читання будуть вноситись пропозиції та правки. Потім голосування відбудеться знову.
Замість висновків
Після хвилі суспільного обурення, на сайті Президента зʼявилась петиція, яка пропонує «відкликати з Верховної Ради законопроект 11340, яким дозволяє корупціонерам відкупитись від покарання». Щоправда, за тиждень вона набрала менше тисячі голосів зі 25 000 необхідних. Напевно, не всі коментатори з соцмереж знають про інститут петицій.
Комедія в тому, що законопроєкт, покликаний знизити ступінь корупції в Україні, навіть у висновку Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики та і на думку самого НАБУ та САП містить корупціогенний фактор.
Громадяни не високо оцінили такі прагнення держави побороти корупцію. Проте чи врахують суспільний резонанс депутати при підготовці законопроєкту до другого читання стане зрозуміло найближчим часом.
Читайте також, чому Резерв+ відсутній в законодавстві і які наслідки це може мати.