Полтавці платитимуть більше: хто винен у здорожчанні продуктів і що робити

У 2021 році в Україні інфляція досягла рекордного значення за останні 4 роки. Вона склала 10%. Вищим показник був лише у 2017 році — 13,7%. Такими цифрами ділиться Держстат. Але що це на практиці означає для пересічних українців? Ми поспілкувались з низкою економічних експертів, аби зрозуміти, чого чекати кожному з нас у найближчому майбутньому. Скажемо наперед — легко не буде, але й панікувати поки зарано.

У порівнянні з 2020 роком найбільше здорожчало житло, вода, електроенергія, газ та інше паливо — на 23,2%. Такі дані опублікувала пресслужба Держстату.

Як повідомляє Держстат, така динаміка обумовлена зростанням цін на природній газ (+65,8% на рік) та електрику (+34,1%).

Цукор, хліб та алкоголь: що подорожчало найбільше?

Як повідомляє Держстат, на споживчому ринку у грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,2%.

Найбільше (на 10,0% та 9,1%) подорожчали яйця та овочі. На 3,0–1,3% зросли ціни на сало, молоко та молочні продукти, продукти переробки зернових, рис, хліб, яловичину, макаронні вироби, масло. Водночас на 3,9–0,6% подешевшали фрукти, цукор, соняшникова олія, м’ясо птиці, зауважують у Держстаті.

Ціни на підакцизні вироби зросли на 0,2%, при цьому тютюнові вироби подорожчали на 1,0%, алкогольні напої подешевшали на 0,6%.

Для порівняння пропонуємо вам переглянути вартість на деякі продукти у 2020 та 2021 році.

Напротивагу продуктам, повідомляє Держстат, одяг і взуття подешевшали на 3,6%, у т.ч. одяг – на 4,0%, взуття – на 3,3%. Ціни на транспорт знизилися на 0,2% в першу чергу за рахунок здешевлення палива та мастил на 3,0%. Водночас на 1,4% та 1,1% подорожчав проїзд у залізничному та автодорожньому пасажирському транспорті.

Долар чи війна: хто винен у падінні гривні та здорожчанні продуктів?

Аби знайти відповідь на це питання, «Полтавська Хвиля» поспілкувалася з кількома українськими експертами.

Як вважає президент «Першого міжнародного фонду розвитку України» Микола Волківський, в українській економіці зараз дійсно все не ідеально, тому що серед населення й інвесторів переважає емоційний бік – страх за свої вкладення, активи. Звичайні українці помічають це, як правило, за двома речами – зростання цін (інфляції) і втрата позицій нашої валюти (тобто девальвації).

Як повідомив «Полтавській Хвилі» кандидат економічних наук Олександр Хмелевський, причинами цих процесів є політична ситуація в країні.

«На девальвацію гривні впливає загроза війни з Росією. Іноземні інвестори розпродають українські облігації та виводять кошти за кордон. Через енергетичну кризу зупинилися багато підприємств, що призводить до скорочення експорту та зростання імпорту. Це також сприяє девальвації гривні. Крім того, в Україні посилюється політичне протистояння, що також може мати негативні наслідки для економіки та посилює девальвацію», — зауважує Хмелевський.

Роман Бабіцький, засновник Babitskyi Investment Management, голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України, називає ще кілька причин таким процесам:

• через епідемію Covid-19 Федеральна резервна система США дуже довгий час зберігала відсоткову ставку на мінімально допустимих показниках. Її прикладу послідував і Національний банк України. У 2020 та 21-их роках це зіграло на руку, адже дозволило економіці оправитись від шоку карантинних обмежень. Проте тепер відкрилась темна сторона медалі: інфляція. Показник знецінення національної валюти досяг 10%, через що ціни на продукти поповзли різко вгору;
• ще одна причина — ціни на енергоносії. У той час, як рядовий споживач платить 8 грн за кубометр газу завдяки мораторію влади, бізнес має ціну 55-70 грн/кубометр. Через це багато продовольчих підприємств або вже припинили свою роботу, або заявили про ризик банкрутства. Аби хоч якось виправити ситуацію, виробники підіймають ціни на свої товари.

Як розв'язує ці проблеми держава?

Для того, аби контролювати ріст цін на товари загального вжитку, Уряд застосував державне регулювання цін на деякі продукти. Також йде мова про впровадження «продуктових карток».

Кілька слів про державне регулювання цін

Згідно з пояснювальною запискою до постанови, прийнятої Урядом 12 січня, на період дії карантину встановлюється граничний рівень торговельної надбавки в розмірі 10% від оптово-відпускної ціни на гречану крупу, цукор-пісок, пшеничне борошно першого ґатунку, макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна першого ґатунку), пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у плівці), курячі яйця категорії С1, курячу тушку та вершкове масло жирністю 72,5%.

Добре це чи, навпаки погано, «Полтавській Хвилі» розповідає Роман Бабіцький:

«У кризових ситуаціях найпершими страждають бідні категорії населення. І таких, за статистикою, в Україні понад 50%. Для них ціни на продукти особливо важливі. Саме цим влада й аргументувала свою регуляторну політику — турботою про бідних громадян. Тільки от, на мою думку, ні до чого корисного така ініціатива не призведе», — каже голова Ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України.

За його словами, регуляція цін на кінцевий продукт буде популярною серед бідного населення, а от для виробників означатиме додаткову причину поїхати з країни або закрити підприємство.

Кілька слів про «продуктові картки»

Про намір запровадити «продуктові картки» наприкінці минулого року повідомив радник президента України з економічних питань Олег Устенко у коментарі ВВС News Україна.

За його словами, в українських умовах зниження чи скасування ПДВ на харчі потягне додаткові витрати з державного бюджету на адміністрування податків і зашкодить конкуренції між виробниками та реалізаторами харчів. Саме тому більш прийнятним варіантом могла би бути цільова фінансова підтримка. Така, як, наприклад, «продуктові картки».

Як вказує кандидат економічних наук Олександр Хмелевський, на такі картки держава буде зараховувати щомісяця гроші, які можна буде витратити лише на придбання їжі.

«Аналогічна система діє вже багато років в США. Людина, яка має доходи, нижче певного рівня отримує на картку щомісяця близько $130, на які купує продукти. Понад 43 мільйонів американців отримують таку допомогу. Ця система не має нічого спільного з радянською системою продовольчих карток», — каже Хмелевський.

«Як у радянські часи у нас точно не буде, оскільки зараз немає дефіциту продуктів, — зауважує доктор економічних наук Олександр Савченко. А щодо американської системи він вказав: — Вона дуже складна і потребує дисципліни. Тому поки вона непридатна для українців».

Як зауважує «Полтавській Хвилі» культуролог та експерт громадського руху «Всі разом!» Євген Савісько, ефективно діюча система «продуктових карток» можлива лише в країнах, де:

• уряд здатний контролювати економічну та політичну ситуацію.
• населення довіряє владі.

«Наскільки подібні заходи будуть ефективними, питання вкрай складне. Враховуючи руйнування системи субсидій на сплату за ЖКП, недорозроблений порядок видачі однієї тисячі гривень за вакцинацію, недолугість економічної політики влади, користь для населення буде мінімальною. І зовсім не факт, що її будуть отримувати саме ті, хто дійсно потребує допомоги», — повідомив Савісько.

Що ж варто робити насправді: думка експертів

Як вважає Роман Бабіцький, альтернативним й економічно грамотним шляхом розв'язання цінової проблеми може стати зниження ПДВ.

«До слова, це поширена практика у країнах Європи, до якої ми так "успішно" (на словах) крокуємо. Там застосовують пільгові ставки ПДВ для підтримки населення, в середньому вони коливаються в районі 5-10%. Натомість у нас ця ставка повна — 20%. Навіть скорочення збору ПДВ в половину допомогло би зменшити ціни на продукти на 15%, що вже перекрило б значну частину кризового підйому цін», — зауважує експерт.

Також він пропонує ще один спосіб: зменшити податок на ренту газових родовищ. Це допоможе привабити інвесторів.

За словами Миколи Волківського, головне у цій ситуації – приборкати панічні настрої і продовжувати жити.

«Оскільки у планах стоїть зменшення інфляції, то можуть вдатися і до значного підвищення облікової ставки, що теж вплине на громадян, — каже Волківський. Але додає: — Щодо зростання інфляції далі, то ми ще і очікуємо паралельне зростання економіки, що здатне вирівняти ситуацію».

Усі експерти нині сходяться на думці, що потурбуватись про своє майбутнє варто самому і заздалегідь. Заощаджувати, відкладати, відкривати депозитні чи накопичувальні рахунки, аби забезпечити собі подушку безпеки на випадок кризи ніколи не зайве. А навички ощадливого споживання допоможуть вивільнити трохи грошей від спонтанних покупок зайвих та непотрібних направду речей.

Нагадаємо, здорожчали сигарети: скільки платитимуть полтавці