Робота кипить: як проходить реставрація полтавського краєзнавчого. ФОТОРЕПОРТАЖ

Реставрація Краєзнавчого музею у Полтаві розпочалася у вересні минулого року. Роботи вже йдуть повним ходом: багато чого зроблено, ще більше попереду. Полтавцям і гостям міста сюди поки що зась, тож ми покажемо вам, чим зараз живе візитівка нашого міста, легендарне творіння Василя Кричевського.

Заступниця директора музею з розвитку Катерина Бабіч говорить, що уже придбали два сучасні касові апарати, які дозволять відвідувачам купити вхідний квиток за допомогою інтерактивного екрана без касира, отримати решту або ж розрахуватися безконтактно. Один апарат стоятиме всередині, інший — на вході у дворик.

За підтримки обласного бюджету частково придбали вітрини. Повністю закупили освітлення для експозиції першого поверху. На першому поверсі проклали кабелі під камери відеоспостереження.

Катерина Бабіч

Раніше в туалеті музею було п'ять кабінок для чоловіків і жінок. Після реставрації їх стане 13 й одна кімната для людей з інвалідністю. У жіночому і чоловічому крилі будуть пеленальні столики.

«Уже зроблено більшу частину комунікацій та зведені перегородки, а також здійснені величезні об'єми по організації простору в цоколі та улаштуванню сходинкового маршу з вестибюлю. І скажу чесно: я в нього вже закохалася, уявляю як там палахкотять автентичні бра. Вигляд туалету в музеї — це також особлива тема і цікавими моментом можуть стати історичні відомості про ці приміщення», — розповіла Катерина Бабіч.

Активно працюють і у 22 залі. Тут стоять дев'ятиметрові риштування, які сягають стелі. Над відновленням автентичних розписів працюють художники-реставратори Баяндіни (батько та син). Катерина Бабіч каже, що ця частина робіт є дуже складною:

«Особливість музейної реставрації така, що ніколи не знаєш, що ховається під невеликою тріщинкою. Коли ми скрили першу балку, вона була повністю вражена корозією. Довелося замовляти додаткову експертизу всіх 12 балок, які знаходяться у верхній частині. Також виявили перепади стелі розміром сім і десять сантиметрів».

У музеї переймаються інтерактивністю експозицій. Обіцяють багато нових елементів, особливо акцентують, що експозиція буде максимально доступною та інклюзивною. Для цього зокрема заклали в бюджет тактильні експонати. Зауважують також, що інклюзія це далеко не тільки про людей з інвалідністю, а і про дітей різного віку, осіб поважного віку та інших.

У деяких залах будуть присутні екрани, інтерактивні столи. Тобто працюють над підсиленням експозиції, що у майбутньому має впливати на сприйняття та рейтинг музею, підвищувати рівень зацікавленості об'єктом.

Розробили програмне забезпечення для VR-окулярів. За їх допомогою можна буде побачити дві віртуальні експозиції. Перша про стародавній Єгипет.

«Спочатку відвідувач знайомиться з науковою частиною експозиції, бачить оригінальні предмети наживо, а потім у віртуальній реальності з ними контактує. За сценарієм відвідувач опиняється у гробниці, де з ним трапляються певні пригоди. Щоб вийти з гробниці, він виконує завдання і розставляє на місця поховальний інвентар», — розповіли у музеї.

Віртуальною реальністю буде обладнана вертикальна експозиція з обладунками та зброєю самурая, завдяки якій можна буде потримати в руках традиційну зброю і зробити кілька рухів.

Вхідна група передбачає складні роботи зі столяркою, вітражними частинами та фурнітурою. Тому у цій частині реставрація розпочнеться з настанням тепла.

За прогнозами, першим запуститься праве крило, потім зал, крило природи, крило історії та археології.

Наразі музейники працюють не лише над реставраційними роботами, а й із меценатами, партнерами. Наприклад, підписали меморандум про співпрацю з Vodafone Україна, завдяки якому полтавський краєзнавчий стане першим Smart-музеєм в Україні. Також комунікують з Megogo щодо аудіогідів і розраховують найближчим часом підписувати домовленості з ресурсним центром «Безбар'єрна Україна».

Реставраційні роботи тривають за програмою «Велике будівництво» та за підтримки Полтавської ОДА.

Фото Станіслава Пантелея

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Валерія Литвин

Ще з рубрики: "Соціум"