Таємниця модульного містечка без мешканців: на що у Полтаві витратили 41 млн грн

У Полтаві продовжує стояти незаселеним модульне містечко, яке на кошти іноземних донорів звели для тимчасового розміщення вимушених переселенців. Територію та модулі вже показали журналістам, про завершення робіт прозвітували департаменти Полтавської ОВА, завершили реєстрацію внутрішньо переміщених осіб.

Про те, як тривало будівництво, скільки й за що заплатила область та що нині відбувається на території, дізнавалася журналістка «Полтавської хвилі».

ВЕЛИКІ ПЛАНИ

Про те, що на околиці Полтави будують модульне містечко, наприкінці 2022 року повідомила Полтавська обласна військова адміністрація.

«Тиждень тому отримали модульні будинки з Польщі та Англії. Вони передані нам безкоштовно, як гуманітарна допомога. Вже розпочали процес встановлення модульного містечка на території Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева», — розповів очільник ПОВА Дмитро Лунін ще 26 грудня під час пресконференції.

Тоді ж повідомляли, що вже триває облаштування території, планували зробити 4 модулі для проживання 500 осіб. Заселити перших мешканців у містечко очільник ОВА обіцяв ще наприкінці січня.

Поступово терміни пересували. Спочатку називали середину чи кінець березня, потім — середину квітня.

«Модульне містечко повністю змонтоване. Залишилося дооблаштовувати кімнати меблями. Ще потрібно зробити благоустрій. У квітні плануємо покласти асфальт та розпочати заселення. Тобто, все залежить від погоди. І після цього вже можна заселяти людей», — розповів Дмитро Лунін на брифінгу 16 березня.

17 квітня 2023 року начальник обласної військової адміністрації підписав розпорядження №222 (зі змінами), яким затвердив Положення про розміщення в тимчасові споруди зі збірних модулів, призначених для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб.

Реєстрацію для вимушених переселенців на проживання в містечку оголосили 8 травня. У цей час тривали роботи з облаштування території.

ВЕЛИКЕ БУДІВНИЦТВО

У четвер, 11 травня, біля будиночків встановлюють секційну огорожу, асфальтують доріжки, вкладають м'яке покриття на дитячі майданчики. Працюють трактори, бульдозер та інша техніка.

Замість ливнівок – понижені бордюри
Всі приміщення обладнані вайфаєм

Йду до встановлених модулів зеленою зоною поміж старих корпусів лікарні та високих дерев. Звертаю увагу на простору автостоянку, по свіжому асфальту вже нанесли білу розмітку на близько 40 паркувальних місць. Зауважую, що замість системи водовідведення тут просто понижуються бордюри. За асфальтом немає труб чи дощовки — тільки великі грудки землі.

Поміж світло-сірими довгими житловими блоками вузькою асфальтованої доріжкою прямую вглиб території — туди, де робітники у яскравому одязі виконують благоустрій території.

На території облаштували два дитячих майданчики
Наразі вони вже готові, й на них граються місцеві діти
— Не підкажете, хто тут зараз головний? — перекрикуючи ревіння двигунів, питаю двох чоловіків у робочому одязі.
— Шукайте чоловіка в білій касці, — підвищуючи голос, відгукується високий чоловік у джинсах і темній футболці, який підрізає квадрат м'якого покриття.
— А як його звуть? — уточнюю.
— Не знаю імені. Ви його одразу впізнаєте — він лисий, — знизує плечима співрозмовник та повертається до роботи.

Йду повз світло-сірі житлові блоки, на даху яких бригада щось монтує — схоже, налагоджують інтернет, машину з логотипом компанії я бачила на просторій заасфальтованій стоянці.

На землі, яку сюди завезли для вирівнювання території, в майбутньому мають бути клумби та газони

На протилежному боці містечка асфальтують доріжку. З десяток робочих з лопатами, балансуючи на великих грудках землі майбутніх газонів, працюють біля асфальтоукладальної машини, на віддаленні чекає своєї черги коток — його водій дивиться відео в телефоні.

Олега Федорова — засмаглого міцного чоловіка років 35 у чорному одязі та білій касці — я знайшла на краю майданчика. Заглядаючи в нівелір на тринозі, щось пояснює одному з робітників.

— Як кажуть, фінішна пряма, но ще ж не готово — самі бачите. Осталося огорожу доставити, благоустрій зробити… Нам задачі нереальні ставлять: ще процес триває, а треба, щоб уже стояло. А погода, як кажуть, вносить свої корективи. Із-за погоди позже завезли землю, видно її стан, — прораб показує на великі грудомахи землі під ногами. — Вона була як глей, мокра. Її завезли, тепер вона висихає, потім її будуть розрівнювати.
Містечко обнесли парканом

Щодо землі, Олег пояснює: її завозили, щоб вирівняти територію. Раніше тут були горби та ями — які зараз ще можна побачити серед дерев за межами території, пояснює представник генпідрядника.

Багато часу забрали земляні роботи на прокладання комунікацій — водопостачання, водовідведення та окрему гілку електроживлення підвели в першу чергу. Копали котлован, дно якого засипали піском, щебенем та гранвідсівом.

— Ми ж начали ще в зиму, земля була тепла, тут болото практично стояло. Потім замерзла, бо вдарили морози. Всю оцю землю мерзлу начали вивозить, щоб була тверда основа. Тепер ту землю заводять назад. Я думаю, тут буде образцове містечко по всій Україні.

На будівництві працюють бригади з різних регіонів України. Наприклад, майданчики встановлює бригада з Гостомеля, кондиціонери монтували бориспільчани, а проводити інтернет приїхали робітники з Вінниччини.

Секційну огорожу ставлять двоє чоловіків. Полтавці працюють на будівництві містечка з перших днів — були в бригаді, яка монтувала житлові блоки з окремих модулів, що їх везли великими фурами від залізничного вокзалу. Туди вантаж доставили спеціальними вагонами.

Тут роботи багато, а погода не давала закінчити. Місяць дощі йшли. Щас почті закінчуємо ставить забор — як тільки привозять, ми ставим, по чайной ложкє. Не можуть вивезти з Дніпра, там бомбят і бомбят, — пояснює чоловік років 40 у світлих джинсах та армійському бушлаті старого зразка кольору хакі.
— Свєт, каналізація — ви ж бачите, це розводка колодців по всєму майданчику. А ще ж столби, освєщєніє — тут все ставилось полностю нове. Бетонні вироби поставляв наш завод ЗБІ, — додає його напарник, пенсіонер у чорному одязі.

Чоловіки зауважують, що модулі «напічкані усим» — меблі, побутова техніка, кондиціонери, якісна сантехніка, вайфай. У кожному з шести модулів є душові та туалетні кімнати, кухня, столова, ігровий простір для дітей.

— Нашо така велика столова їм, я не понімаю. Її з трьох модулів зібрали. А кімнати… Самі порахуйте: 6 на 2,20 метрів. І це на чотирьох, — багатозначно підіймає брови молодший.

Наостанок прошу чоловіків представитися. Категорично відмовляються.

— Давайте так: ми вас не бачили, ви нас не бачили. Нас просто попросили помогти, ми й помагаєм. Я, напрімєр, вообщє пенсіонер, — додає чоловік у чорному.

ЩО ЗРОБИЛИ

Про завершення облаштування модульного містечка керівництво Полтавської ОВА повідомило 1 червня. З цієї нагоди наступного дня на об'єкт запросили журналістів.

Місце для модульного містечка погоджували з донорською організацію, яка надала модулі як гуманітарну допомогу. Шукали велику земельну ділянку, площею 1,6 га, поруч з якою був би розміщений потужний капітальний об’єкт, що дає можливості для підключення до інженерних та комунікаційних мереж.

«Оскільки на той момент Полтавська міська територіальна громада не запропонувала альтернативну ділянку, було обрано рішення про встановлення тимчасових споруд на території обласного закладу охорони здоров’я в межах закладу (площа якого 300 га)», — йдеться у відповіді на наш запит.

Зрештою, виділили частинку паркової зони на території КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».

— Облаштування містечка здійснювалося з урахуванням тих викликів і тих ризиків, які були в інших регіонах. Ми не перша область, де реалізується цей проєкт. Наші спеціалісти виїздили і аналізували стан облаштування. З урахуванням тих помилок, які були допущені іншими нашими колегами, ми виробили порядок дій з облаштування цих модульних будиночків, — розповідає заступник начальника Полтавської ОДА Олексій Бруслик.
Олексій Бруслик, заступник начальника Полтавської ОВА

Містечко складається з шести окремих модульних блоків, по 18 житлових кімнат у кожному. Максимально в блоці можуть розміститися 72 особи. Але реальна кількість людей буде меншою, оскільки в кімнатках площею 13,2 кв.м селитимуть не більше двох дорослих людей.

Спочатку в ОВА планували, що в містечку зможуть розміститися 528 людей, та потім кількість житлових місць зменшили. Як пояснив начальник управління капітального будівництва Департаменту будівництва Полтавської ОВА Володимир Годня, таким чином отримали можливість в кожному блоці додатково облаштувати дві пральні та дві комори.

— Кожен модуль поділений на два крила: з однієї сторони це буде жіноча зона туалет-душ, і чоловіча зона туалет-душ. Обладнані місця для підключення чотирьох пральних машин і двох сушильних машин. Кухня обладнана плитами на чотири конфорки. Додатково ми поставили вентиляцію приточно-витяжну, чотири кондиціонери, які забезпечать комфортну позитивну температуру всередині модуля, — пояснює Володимир Годня. — У кожній житловій кімнаті є обігрівач потужністю 2 кВт. Ми перевіряли в холодний період — їх вистачає для того, щоб узимку було тепло та сухо.
Володимир Годня, начальник управління капітального будівництва Департаменту будівництва Полтавської ОВА

Кожен з шести модулів має окремі електричні шафи на потужність 130 кВт, а також п'ять точок вводу комунікацій водопроводу та каналізації. Окрім того — три відеокамери та вайфай роутер.

На території облаштували два різновікових дитячих майданчика та спортивну зону з м'якими покриттями, для відпочинку встановили три дерев'яні альтанки. Поруч — майданчики для сушіння білизни, а також дизельні генераторні станції для резервного живлення. Одного тільки асфальтування виконали на загальній площі 5,6 тис. кв.м.

Територія має чотири входи, які закриваються на магнітні замки — увійти можна лише за наявності електронної карти пропуску. По периметру виконали зовнішнє освітлення та відеоспостереження.

ЩО ВСЕРЕДИНІ

На коротку екскурсію по одному з модулів запрошує провідний інженер КП «Полтавська обласна психіатрична лікарня» Надія Вакуленко. Робить крок на невисокий забарвлений у жовтий колір ґанок з пологим пандусом, відкриває ключем двері, вмикає світло.

Всі приміщення позначені табличками
Такий вигляд мають душові кімнати

За масивним металевими дверима — невеликий коридор, обабіч якого розташовані душові та туалети. Далі за металопластиковими дверима зі склопакетами — коридор з дверима по обидва боки. Над головою — система кондиціонування, таких дві на блок, встановлені біля обох виходів.

У коридорі немає вікон, освітлення — люмінесцентні лампи на стелі. На підлозі світлий лінолеум, стіни та стеля — білі. На дверях жовті таблички з піктограмами та підписами українською мовою, що сповіщають про призначення приміщення: пральня, їдальня, ігрова кімната тощо.

Усередині пахне новим приміщенням — трохи пластиком, трохи — деревною стружкою з ДСП та фанери, з яких виконані меблі.

У кухні встановлені два блоки, що складаються з електропічки на два нагрівальних елементи кожна та мийки. Унизу під мийкою розташований мінібойлер, під пічкою — маленький холодильник. Ще два холодильники, середнього розміру, стоять у кімнаті, поки що заклеєні пакувальним скотчем. У приміщенні є білі шафи з полицями для посуду, а також столи та лави з ламінованої фанери. На внутрішній стіні — блок системи кондиціонування, під вікном — електрообігрівач.

Стіни їдальні прикрашені яскравими фотошпалерами, що зображують свіжі овочі та зелень. В очікуванні мешканців біля стіни один на одному стоять декілька столів, лави та табурети з фанери. У дитячій ігровій кімнаті — дошки на підлозі, 12 фанерних лав та шість таких же столів.

Двері житлових модулів позначені номерами на жовтих табличках. У вузькій довгій кімнаті вздовж стін з обох боків встановлені по одній шафі та одному двоярусному ліжку, на яких лежать запаковані матраци та подушки. У кожній кімнаті є невеликий стіл та два табурети. Краї меблів необроблені — при спробі перевернути табурет заганяю шпичку в долоню.

Краї меблів не оброблені, тож об шорсткі краї можна поранитись чи загнати шпичку

«Меблі були в комплекті з модулями і передалися як гуманітарна допомога через Фонд міжнародної солідарності (Польща) від Уряду Великої Британії. При отриманні гуманітарної допомоги для облаштування містечка, окрім модулів, було отримано все необхідне устаткування для благоустрою: альтанки для місць відпочинку, спортивні та дитячі майданчики тощо, в тому числі меблі та постільна білизна, подушки. Деяку побутову техніку та генератори надали міжнародні партнери», — повідомили «Полтавській Хвилі» в облвійськадміністрації.

Кондиціонування в кімнатах відсутнє, натомість у кожній — два вікна. Щоправда, без антимоскітних сіток. З тінню в містечку не густо — більшість дерев паркової зони вирубали, а тим, що залишилися, провели ґрунтовне кронування. Утім, щоб захистити житло від пекучого сонця, є зовнішні жалюзі. Їх можна опустити, відкривши вікно.

Загалом, у кімнатах навіть без особистих речей досить тісно. З іншого боку, люди, які понад рік живуть у класних кімнатах на 10 мешканців, а то й у великих залах з десятками сусідів на відстані протягнутої руки, нарешті отримають свій власний особистий простір.

ЩО ПО ГРОШАХ

Ініціатива польської допомоги і Фонду міжнародної солідарності виникла восени 2022 року. Тоді на Полтавщині знайшли прихисток понад 88 тисяч вимушених переселенців, і це — лише офіційні цифри. Реальна ситуація була ще складніша.

Тому Полтавщина потрапила до переліку областей, в яких вирішили облаштувати модульні містечка. Модулі, з яких складається житло для ВПО, виготовили у Польщі. Містечко створене за фінансової підтримки польського та британського урядів. Про це сповіщають великі банери, натягнуті на кожному житловому блоці.

Та це не значить, що для Полтавщини будівництво нічого не коштувало: з обласного бюджету виділили гроші для реалізації проєктів, паралельно розв'язали два важливих питання облаштування території лікувального закладу.

— Тут був комплексний підхід: реалізували два проєкти. Перший називався "Реконструкція електричних мереж з будівництвом трансформаторної підстанції потужністю 1 МВт", це орієнтовно 7 млн грн. Окрім того, реалізувався проєкт "Капітальний ремонт благоустрою з встановленням модулів", орієнтовно це 34 млн. Загалом близько 41 млн це всі затрати з обласного бюджету, — пояснює Володимир Годня.

Для потреб проживання вимушених переселенців це містечко слугуватиме упродовж періоду воєнного стану та ще рік після його завершення. По тому модулі стануть частиною ліжкового фонду психіатричної лікарні.

Для внутрішньо переміщених осіб проживання в містечку буде безкоштовним, підкреслив Олексій Бруслик. Усі витрати поклали на лікувальний заклад, на чиїй території розташований об'єкт.

«За попередніми розрахунками, витрати на забезпечення проживання внутрішньо переміщених осіб у модульному містечку до кінця 2023 року становитимуть 6 660 900 грн (без врахування харчування), з яких: оплата комунальних послуг та енергоносіїв — 6 165 400 грн та оплата послуг (крім комунальних) — 495 500 грн. Відповідно, без врахування витрат на харчування, орієнтовні витрати становлять 72,05 грн на день за одну особу, або близько 2200 грн на місяць за одну особу», — повідомили нам в ОВА.

Щодо харчування мешканців містечка поки що немає ясності. Якщо зараз люди, які проживають у закладах освіти Полтавської міської ради безоплатно отримують 3-разове харчування — їжу готують співробітники шкіл та садочків в харчоблоках — то в містечку такої можливості не буде.

«Розглядається кілька варіантів харчування людей. Найприйнятнішим є варіант кейтерингу, тобто привезення готових справ в індивідуальних боксах. Наразі Полтавська міська рада прийняла рішення про виділення коштів для забезпечення цієї потреби», — повідомляють в ОВА.

Однак, у Полтавській міській раді про це чомусь не знають. Принаймні, так випливає з відповіді на наш запит.

«У Полтавській мiській територiальнiй громадi у минулому роцi затверджено Цiльову комплексну програму надання пiдтримки внутрішньоперемiщеним та/або евакуйованим особам (далi — Програма), метою якої є забезпечення реалізації прав i задоволення потреб внутрiшньо перемiщених та/або евакуйованих осiб. … Програма визначає загальні принципи, головні напрями та основний зміст підтримки для ВПО. Програмою передбачено прiоритетні напрями діяльності та заходи Програми з конкретними виконавцями та обсягами фінансування. На даний час в рамках Програми не передбачено фінансування на забезпечення мешканцiв модульного мiстечка продуктами, речами тощо», — повідомила письмово начальниця управління соціального розвитку Полтавської міської ради Наталія Бондаренко.

ТРОХИ ПРО ІНФРАСТРУКТУРУ

Поки що єдиним джерелом харчування є дві торгові точки, встановлені безпосередньо впритул до території містечка. Одна з них належить місцевому бізнесмену, який проживає в поруч із територією психлікарні в мікрорайоні, який називають МБЗ (Малобудищанський завод). Другий магазин — належить мережі «Кулінічі».

За словами Олексія Бруслика, рішення про розміщення саме цих підприємців ухвалили на засіданні профільної комісії Полтавської міської ради. За кількасот метрів звідси, за територією лікарні, є ще два магазини.

Для родин з дітьми також є умови — за 1,5 км від містечка розташована школа, трохи ближче — дитсадок.

Територія містечка закрита, тут є охорона, цілодобово чергує комендант, готовий прийти на допомогу у розв'язанні нагальних питань. З медичною допомогою теж має не бути особливих проблем, оскільки неподалік розташовані корпуси лікувального закладу.

Та чи не основною складністю, на думку багатьох потенційних мешканців містечка, залишається транспортне питання. Люди, які звикли жити в центрі Полтави поруч із громадським транспортом, незадоволені розташуванням нового житла. Тут люди залежні від настрою приватних перевізників, а дістатися до міського транспорту пішки — задача не з легких: найближча зупинка тролейбуса звідси розташована за 4 км.

У Полтавській міській раді, утім, налаштовані досить оптимістично. Зокрема, повідомили, що до містечка ходять одразу два автобусні маршрути: №35 від Критого ринку виконує один комунальний автобус, який бере пільгових пасажирів, та №53 від вулиці Героїв Сталінграда. Останній виконує приватний перевізник, який з 20.05. збільшив кількість автобусів на маршруті до п'яти.

Усі автобуси, що працюють на згаданих маршрутах, «обладнані автоматизованою системою обліку оплати проїзду (АСООП), що передбачає встановлення валідатора для можливості безготівкового розрахунку за проїзд», повідомили «Полтавській хвилі» у відділі з питань транспортних перевезень та зв'язку. Тож, пасажири, які користуються електронними квитками, мають можливість безоплатної пересадки упродовж 35 хвилин на інші види міського пасажирського транспорту, обладнані АСООП.

Для людей з інвалідністю, які потребують особливих умов транспортування, є можливість скористатися послугою «соціального таксі».

В ОЧІКУВАННІ

Щотижня кореспондентка «Хвилі» навідується до модульного містечка, сподіваючись познайомитися з його першими мешканцями. Поки що — марно. На території перебуває черговий охоронець та іноді — місцеві діти, які приходять сюди погуляти.

Чоловік у сіро-блакитному місткому камуфляжі запускає малечу та знову закриває хвіртку на замок. Батьки чекають ззовні, біля магазинів у затінку великого дерева.

— Ми мєсні, приходим в магазин. І дітей здаєм погулять, — широко усміхається одна з жінок, брюнетка років 30 у білій футболці та чорних лосинах до коліна. — Нас не пускають всередину, так шо ожидаєм тут. А в доміки одна чи дві родини, кажеться, вже заселилися.

За парканом ряди модулів виглядають порожніми й необжитими. Великими глибами випалюється під полуденним сонцем руда земля, з якої де-не-де стирчить несмілива квола порость трави. Порив вітру піднімає та закручує у невеликий вихор стовпчик пилу від засипаного щебенем і гранвідсівом простору між будиночками. Асфальтовою доріжкою вздовж паркана проїхав на самокаті хлопчик років 6.

З протилежного боку території лунають радісні дитячі голоси, тож вирушаю туди доріжкою, прокладеною по зовнішньому периметру паркану. Охоронця знаходжу неподалік майданчика: виходить з дверей житлового блоку та зупиняється на віддаленні від огорожі.

— Ніхто тут не заселений. Порожні модулі. Тільки ми тут — охороняємо. Місцевим дітям дозволяємо погуляти на площадках. А щодо того, коли сюди переселенців заселять, так то не до мене питання. То он в керівництва цікавтеся, — завершивши монолог, високий темноволосий чоловік у сірих камуфляжних штанах і футболці сідає на лаву альтанки.

Наче спиною до мене, але краєм ока спостерігає.

Не під запис дехто зі співробітників каже, що будиночки стоять незаселеними через низький попит у потенційних мешканців. Нібито при 432 місцях зголосилися сюди переїхати менше як 300 людей.

Та, за даними ОВА, ситуація дещо інша, і необхідну кількість мешканців давно зареєстрували.

«За період з 8 по 16 травня 2023 року для розміщення в Модульному містечку внутрішньо переміщеними особами, зареєстрованими в Полтавській міській територіальній громаді подано 257 заяв на розміщення 418 осіб. … Заселення буде здійснюватися після рішення Координаційного штабу з питань забезпечення реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», — йдеться у відповіді обласної адміністрації.

«Станом на середину червня у Полтавській міські територіальній громаді зареєстровані 63060 ВПО, з них 12056 дітей. Кількість офіційно облікованих ВПО з особливими потребами — 3199, осіб пенсійного віку — 1389», — повідомила директорка Департаменту освіти Полтавської міської ради Жанна Каплоух.

Нині у Полтаві вимушені переселенці проживають у 26 закладах освіти, з них: у 6 школах, 12 дитсадках, 4 закладах професійно-технічної освіти, 1 позашкільному закладі та у спортивних школах.

З 1 вересня заклади загальної середньої освіти розпочнуть навчальний рік у змішаному режимі. Для ВПО, в яких значно пошкоджене або зруйноване житло або населені пункти яких перебувають в російській окупації, нададуть тимчасове компактне житло, яке не перешкоджатиме освітньому процесу.

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Ольга Стенько

Ще з рубрики: "Тексти"