Температура і пічка вносять свої корективи. Тому коли ти дістаєш виріб – це завжди несподіванка

Полтавщина славиться своїми майстрами і майстринями. В області процвітає килимарство, вишивка, гончарство тощо. Сьогодні кореспонденту «Полтавської Хвилі» вдалося поспілкуватися із полтавкою Єлизаветою, яка вже 4 роки займається керамікою і створює просто неймовірну красу.

Для Єлизавети кераміка – не просто хобі. Дівчина спеціально навчалася на художника-кераміста, і наразі працює за фахом.

Єлизавета
Я розпочинала навчання у Харківському університеті дизайну та мистецтв, спеціальність – дизайнер одягу. На третьому курсі перевелася на художника-кераміста, у Полтавську політехніку. Після закінчення навчання почала всерйоз займатися керамікою, - розповідає майстриня.

Мене дуже приваблював цей матеріал, захоплювали керамічні вироби як щось естетичне і цікаве. На них завжди приємно було дивитися.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про роботу з керамікою. Який процес створення виробів?

Перше, що ми робимо, це обираємо глину. Здебільшого її можна придбати вже із потрібним вмістом води. Але якщо вона суха – то треба буде витратити час на її розведення. Це необхідно для того, аби було зручно працювати – розмочена глина пластична.

Наступний етап – розминаємо глину. Це необхідно робити дуже ретельно, і так, аби не допустити пухирців повітря в матеріалі. Оскільки ці пухирці потім при випіканні розірвуть виріб.

Коли ми добре пром’яли глину, то приступаємо вже до створення виробу. Існує кілька технік виготовлення тих е чашок чи чайників, якими я користуюсь. Так, наприклад, якісь елементи я створюю за допомогою пластів. Щось – технікою «джгут», коли з глини формую джгути і з них, по спіралі, викладаю стінки виробу. Для деяких елементів я користуюся гончарним кругом.

Далі, коли виріб сформований, треба приступати до сушки. Під час сушки ще можливо виправити невеликі недоліки. Це робиться за допомогою шліфовки.

Після повного висихання є два випали – перший або утильний. А потім – глазурування і другий випал.

Глазур буває різних кольорів і вона призначена для декорування. Мої вироби майже всі глазуровані.

Які температури використовують для випалу?

Я працюю при температурах близько 900 градусів (це перший випал), а другий випал – 1050-1100.

Скільки на вироби витрачається часу?

Насправді важко вирахувати. Оскільки залежить від розміру, складності. Звісно, я можу створювати кілька виробів паралельно, чи робити якісь підготовчі роботи, поки виріб, наприклад, на сушці чи у печі. До слова, лише сама сушка триває близько тижня. Немає такого, що я сідаю о восьмій годині ранку, встаю о шостій – і вже все готове.

Чи важко знаходити матеріали?

НІ, взагалі не важко. Особливо зараз, коли всі вміють користуватися Інтернетом.

Розкажіть, будь ласка, про асортимент товарів.

Переважно створюю посуд. Мені дуже подобається працювати з чашками і чайниками. Коли я тільки починала, то думала, що зупинюся взагалі лише на чайниках – і більше нічого іншого не робитиму. Можливо, у майбутньому повернуся до цієї ідеї.

Але зараз це і сервізи, і окремий посуд для чайних церемоній, і підсвічники. Якщо за роки роботи підрахувати всі ті кулончики, чашечки, чайнички, ложечки, які я зробила, вийде більше тисячі.

А яка вартість?

Насправді важко сказати, усе залежить від матеріалів та складності виробу. Наприклад, ложки вартують 9 доларів, а чайники можуть і всі двісті.

А як щодо місця, де працюєте? Чи плануєте, можливо, навчати когось цьому ремеслу?

Я орендую місце, облаштоване для майстерні.

Ні, навчати не планую. Але у минулому році я проводила кілька майстер-класів. Але я не скажу, що це було прямо навчання, швидше емоції. Ну і звичайно їхні роботи вони забирали з собою.

Що для вас означає ця робота?

Кераміка приносить прибуток, але я ще йду до того, аби заробляти стільки, скільки хотіла. Більше того, все ж таки цей процес – це не тільки про гроші. Для мене ця робота як медитація. Подобається той стан, у якому я перебуваю, коли створюю нову річ. Подобається процес створення ідеї і коли це реалізується.

У процесі створення багато магічного.

Так, наприклад, при глазуруванні ти ніколи не знаєш, яким кольором у тебе буде виріб після випалу. Той же блакитний може бути і сірим, і синім, бежевий може виявитися червоним тощо. Також щодо візерунку. При запіканні глазур розплавлюється і стікає по виробу. Чим і формує природні візерунки.

Температура і пічка вносять свої корективи. Тому коли ти дістаєш виріб – це завжди несподіванка.

Ще з рубрики: "Тексти"