«Толока» — фільм для тих, хто любить загадки

Здається, в історії українського кіна це перша стрічка, яка йшла до виходу на екрани так довго. Схожий формат теж не часто зустрінеш, а у дві години режисер умістив 400 років української історії та 12 знакових подій. Це фільм не для всіх, але разом з тим, його має подивитися кожен.

У чому феномен фільму та чому його варто переглянути саме зараз — розповідаємо.

Спочатку бачимо історію про красиву дівчину на ім’я Катерина, в яку закохалися три козака. Дівчина використовує закоханих чоловіків, аби врятувати свого справжнього нареченого з турецького полону.

До цього ми знайомимося з історією життя Катерини. Після монгол-татарської навали у хаті, яку будували всім селом за допомогою толоки, живе українська родина: Катерина, Василь. Невдовзі у них з'являється дитина.

Однак, життя української хати — не довге. Від війни до війни. Татари забирають чоловіка в полон, зникає донька. На руїнах залишається лише Катерина та пес. Здається, що горе жінки немає меж. Вона лишається одна на згарищі. Але попри біль — люди знову збираються на толоку.

Кожен епізод наповнений сенсами та символами. Увагу до себе привертає все — випалене дерево, розбитий посуд, жінка що стоїть на колінах. Іллєнко зробив неможливе — поєднав і кіно, і історію, і зробив це дуже театралізовано.

Раптом ми переносимося на Хортицю. Знайомимося з життям козаків і їхніми звичаями. Простежити часові рамки кіна — неможливо. Режисер епізодично переносить нас з однієї важливої для України події до іншої.

Такий прийом дещо бісить. Бо коли дивишся фільм — звично спостерігати за одним сюжетом. Однак в основі фільму не історія Катерини-жінки. Це історія сильної берегині-захисниці, яка попри біди, знову і знову відбудовує хату, відбудовує Україну.

Спочатку татари, потім війна з ляхами, війна росіян зі шведами на території України, червоний терор, Голодомор, Друга світова війна, перебудова, затоплення сіл для побудови ГЕС, війна в Афганістані, Чорнобиль, анексія Криму, АТО.

Ми разом з головною героїнею, яка не старіє протягом чотирьохсот років, проживаємо всю історію України. Пропускаємо крізь себе усі біди, які трапилися з нашим народом.

Увесь фільм переповнений символами. Однин з найпотужніших — коли у вікно заглядає сталін і у головної героїні від голоду починають помирати діти.

Емоційно важкий момент, коли протягом фільму Катерина називає імена своїх дітей, але з кожною трагічною історичною подією — їх стає все менше й менше.

Ідею створення стрічки режисер Михайло Іллєнко виношував понад 53 роки. Вона з’явилася після розмови з братом режисером Юрієм Іллєнком.

«Колись він, показавши на стару хату промовив: у ній збереглася велика таємниця української незнищенної толоки. Хоч би що траплялося, завжди поряд були глина, вода, очерет і… толока, яка збиралася, щоб побудувати біля зруйнованої хати нову. Толока дає шанс і під час спорудження будинку, та під час будівництва України. Важливо буди одним цілим, єдиним організмом», — розповів режисер.

Доповнили сюжет спогадами з дитинства актора Івана Миколайчука, а об’єднавчим елементом стрічки стала авторська версія української народної пісні «Чорні очка, як терен».

Михайло Іллєнко в одному з інтерв'ю зауважив, що  у 1967 році приступити до зйомок картини завадило те, що сценарій і тема не були потрібні радянській владі, бо у фільмі йдеться про Україну, любов до України.

Події «Толоки» охоплюють українську історію з 400-літньої давнини аж до наших часів. Як зазначають автори — це 12 важливих фрагментів історії країни.

Хата як один з головних образів. Вона має голос. Розмовляє з Катериною. Оселя у фільмі є уособленням України. Протягом стрічки, вона як і Україна, зазнає багато руйнувань. Її знищує блискавка, вогонь, вода, вітер, гармати, танки, влада.

Однак, люди збираються гуртом і щоразу її відбудовують. Так само як і зараз ми відбудовуємо свою країну — через війну, біль, втрати та шалену втому.