Цей літак — одноліток F-16: дивіться, які літаки зберігаються у полтавському авіамузеї (ФОТО)

У Полтаві досі зберігаються совєтські бомбардувальники Ту-160, Ту-95, Ту-22М3, але лише як музейні експонати. До початку повномасштабної війни поглянути на літаки приїжджали навіть іноземці, адже у полтавському музеї можна потрапити у кабіну бомбардувальника та сісти у крісло пілота. Це унікальні експонати, адже такі бомбардувальники давно утилізовані.

Навіть зараз потрапити до бортів не вдасться, бо, поки триває війна, доступ до літаків закритий. Проте у Полтавському музеї важкої бомбардувальної авіації можна побачити інші унікальні експонати. Наприклад, совєтську відповідь американському F-16, або ж наймасовіший дозвуковий літак чи ще передсерійна версія Су-24. «Полтавська хвиля» пройшлася музеєм разом з екскурсоводом Віктором Мирошником, а тепер пропонуємо читачам переглянути цю онлайн-екскурсію.

Кодова назва: «Полтава-4»

У 1920-х роках на околицях Полтави Микола Комарницький заснував додатковий аеродром для третьої радянської авіакомпанії «Укрповітряшлях». Тоді місто стало допоміжним для перельотів між Харковом, та, наприклад, Києвом. Згодом, у 1928 році створюють один із перших всеукраїнських авіашляхів.

До 1936 року проіснувала авіашкола, а вже потім сформували восьмий важкий бомбардувальний авіаполк. Тоді совєтський союз почав розбудовувати інфраструктуру для військових. Побутує думка, що спершу планували звести чотири житлових будинки у формі літер «СССР», але до початку Другої світової війни встигли збудували лише дві. Це авіамістечко отримало кодову назву «Полтава-4».

«Пізніше у цих будівлях, уже під час операції Френтік, житимуть високопосадовці американських військово-повітряних сил і радянських ВПС», — сказав екскурсовод Віктор Мирошник.

Одноліток F-16 — Міг-29

Совєтський союз розробляв літак четвертого покоління Міг-29 як відповідь на американський F-16. Ці два літаки навіть є однолітками.

Міг-29 планувався як літак для завоювання переваги у небі. Тому він достатньо швидкий (має дві швидкості звуку) та маневрений. Для ураження цілей його можна озброїти керованими та некерованими ракетами, бомбами. А для захисту на борту розміщена 30-мм гармата.

«F-16 також маневрений, але тут конструкція фюзеляжу дозволяє мати кращу маневреність».

Цей музейний літак виробили у 1986 році для західної групи військ совєтського союзу, що дислокувалася у німецькому місті Мерзебург. У 1991 році літак перевезли до України, у Старокостянтинів, де потім був списаний.

За словами Віктора Мирошника, у Львові ще до початку великої війни з росією, такі літаки проходили модернізацію. На Міг-29 встановлювали покращені радари. Втім, на жаль, українським модернізованим літакам не вдалося зрівнятися з російськими. Тому Україна потребує сучасних F-16, які економніші, зі збільшеним радіусом дії та розумною зброєю.

«Олівець» або ж Міг-21

Польські пілоти прозвали Міг-21 «Олівець», адже його конструкція, зокрема носова частина, нагадує форму олівця.

Міг-21 — це наймасовіший дозвуковий літак, що здатний літати з двома швидкостями звуку. Загалом побудували понад 12 тисяч одиниць таких літаків. Їх досі використовують деякі країни Азії та Європи.

Утім, через масове скорочення військово-повітряних сил у 1990-х роках, почали масово списувати Міг-21 та інші літаки такі як Міг-23, Міг-27.

«Це був літак другого покоління. Його навіть можна модернізувати до четверного покоління винищувачів. Хоча поділ на покоління це доволі уявний і конкретних характеристик немає. Проте нині вважається, що п'яте покоління — це надзвуковий літак, маневрений, який менш помітний на радарах».

Передсерійний Су-24

Су-24 — фронтовий винищувач-бомбардувальник. Цей літак здатний підняти 7 тонн вантажу різного озброєння, зокрема бомби та ракети. Крім того, крила Су-24 здатні регулювати кут у польоті, щоб оптимізувати швидкість і споживання пального.

«З прямим крилом літака завжди легше злітати, але якщо хочемо летіти із надзвуковою швидкістю, то пряме крило заважатиме. Тому треба його відвести максимально назад».

За словами Віктора Мирошника, музейний експонат зберігся не ідеально. На ньому немає двигунів та кабіни пілота. Водночас у музеї стоїть саме передсерійна модель, на якій вчилися літати пілоти.

У момент розпаду СРСР в Україні зберігалися 150 літаків Су-24, а це п'ять авіаполків. Нині ж повітряні сили використовують модернізовані версії Су-24: Су-24М та Су-24МР.

Л-29 «Дельфін»

Л-29 — це перший і наймасовіший навчальний літак, що вироблений у Чехословаччині. Раніше таких літаків було вдосталь, адже на території України базувалися декілька військових авіаційних училищ, у яких навчали штурманів та пілотів.

Довгий час цей Л-29 стояв у музеї розібраний. Його відкрили цьогоріч лише після деяких робіт. Хоча екскурсовод говорить, що стан цього літака — майже як новий.

Л-39 «Альбатрос»

Наступником Л-29 став Л-39 «Альбатрос». Чеський літак був одним із найпопулярніших у совєтському союзі. Наразі налічується понад дві тисячі справних «Альбатросів». На них досі навчаються пілоти.

«У Румунії, у військовій академії, один зі студентів, не маючи достатнього нальоту на такому типі літака, але він втік з країни. Він перелетів до Туреччини. Здійснив посадку на проїжджу частину, а не на посадкову смугу. Літак достатньо непоганий в управлінні, якщо навіть студент зміг впоратися», — сказав Віктор Мирошник.

Мі-2

Мі-2 — це навчальний, поштовий гелікоптер. Один з небагатьох, що масово вироблявся не в Україні, а в Польщі.

У Мі-2 встановлені газотурбінні двигуни, які на відміну від поршневих, що встановлені у Мі-1, менші за розміром, але набагато потужніші.

Мі-8

Водночас Мі-8 — один із наймасовіших гелікоптерів у світі. У музеї зберігається військово-транспортна модифікація гелікоптера. Його забрали із Луцька, де гелікоптер був частково закопаний у землю. Тому музейники працювали над відновленням експоната.

«Відновили і майже як новий. Намагаємося відновити кабіну ближче до оригіналу, але це час та кошти. Хоча іноді наші експонати стають донорами для діючої техніки».

Мі-8 здатний переносити близько чотирьох тонн вантажу та летіти зі швидкістю до 260 км/год. Такі гелікоптери використовують бригади армійської авіації сухопутних військ ЗСУ.

«Такі гелікоптери виконували достатньо важкі місії. Займалися евакуацією людей, військових з Маріуполя або літали у тил ворога на 100 км. Це достатньо важко, адже цей гелікоптер не має як такого бронезахисту. Пілоти летять на низьких висотах, вночі».

Двигун від Ту-22М3

Надалі у музеї планують відкрити виставку авіаційних двигунів. Перший експонат — це двигун НК-25 для літака Ту-22М3. Нині один із найпотужніших двигунів, який здатний підняти 25 тонн вантажу у форсажному режимі. У форсажній камері створюється додаткових 11 тонн сили. Для порівняння, форсажна тяга Міг-29 складає 8,5 тонн, а лише один від Ту-22М3 — 11 тонн.

Утім, такий двигун споживає чимало палива. Мирошник каже, що один із пілотів Ту-22М3 розповідав йому, що авіаторам не дозволялося літати понад 20 хвилин у форсажному режимі.

Полтавський музей важкої бомбардувальної авіації працює щодня крім понеділка, з 10:00 до 17:00. Адреса: вул. Засядька 1. Довідки за телефоном: 066 853 4902.