«Центр допомоги врятованим»: як у Полтаві підтримують постраждалих від війни

За понад два роки повномасштабного вторгнення постраждали всі українці. Кожен із нас потребує допомоги, підтримки чи простого розуміння, як жити далі. За цей час в Україні створили чимало ініціатив та осередків для порятунку людей.

Одним із таких проєктів стали Центри допомоги врятованим. Наразі вони працюють у 12 українських містах. «Полтавська хвиля» поспілкувалася з працівниками місцевого центру та їхньою відвідувачкою, аби розповісти, як він функціонує, чим корисний, та хто і яку допомогу тут може отримати.

Від початку великої війни в Україні майже 20 тисяч цивільних осіб були поранені внаслідок бойових дій та російських атак. Через російське вторгнення багато людей були змушені покинути свої домівки та виїхати в більш безпечні регіони. Станом на початок 2024 року кількість переселенців в Україні сягає близько 4,9 мільйона людей.

Наразі в Україні понад 500 тисяч ветеранів. За оцінками Уряду, до кінця війни їх може бути близько чотирьох мільйонів. Майже всі вони потребують психологічної та фізичної реабілітації, медичної та грошової допомоги, створення нових умов для працевлаштування чи розвитку інклюзії.

Створення Центрів допомоги врятованим

У липні 2022 року в Україні почали відкривати Центри допомоги врятованим.

Першу установу відкрили в Запоріжжі, згодом свою роботу запустили центри в Києві, Львові, Дніпрі, Харкові, Чернівцях, Мукачеві, Харкові, Херсоні, Одесі, Кропивницькому та Полтаві.

У Херсонській, Київській та Харківській областях працюють мобільні ЦДВ — фургони, облаштовані кабінетами, в яких фахівці консультують клієнтів, виїжджаючи у громади регіонів.

До ЦДВ можна звернутися з будь-якими питаннями та проблемами, що виникли внаслідок повномасштабної війни. Фахівці та фахівчині центру надають соціальну, психологічну та правову допомогу:

• клієнти можуть отримати інформацію щодо медичної чи гуманітарної допомоги, доступної у регіоні, державних виплат, центрів підтримки переселенців, тимчасового прихистку;
• фахівці надають клієнтам психологічні консультації та допомагають відновити їхній психоемоційний стан;
• клієнтів супроводжують у разі необхідності юридичної допомоги: допомагають оформити документи та сконтактувати з відповідними органами, супроводжують протягом усієї процедури.

Допомога у Центрах допомоги врятованим — безкоштовна.

До фахівців установ можуть звернутися будь-хто: переселенці, люди, які виїхали з прифронтових регіонів, місцеві жителі. У центрах також працюють дитячі психологи.

Допомога в Полтаві

Центр допомоги врятованим у Полтаві відкрили 31 березня 2023 року. За цей час його фахівці допомогли близько 1885 людям. Координаторка полтавського центру Наталія Дерябіна розповіла, що найчастіше клієнти звертаються саме за соціальними послугами.

Центр також співпрацює з іншими державними та недержавними організаціями, які допомагають місцевим і переселенцям в умовах війни.

Наразі в полтавському ЦДВ працюють шестеро фахівців:

• координаторка;
• дитяча психологиня;
• спеціалістка з ведення випадку;
• психолог;
• юрист;
• соціальна працівниця.

За тиждень ЦДВ у Полтаві відвідують близько 50-70 людей.

У разі виявлення у людини більше однієї потреби чи запиту, для неї створюють особисту комплексну програму. Спочатку вона потрапляє до соціальної працівниці, а потім до кейс-менеджерки. Опісля фахівці оцінюють стан клієнта та його першочергові потреби, визначають цілі роботи з людиною та створюють план роботи.

Однією з майже двох тисяч людей, яким допомогли у полтавському ЦДВ, стала пані Оксана, яка і поділилася з нами своєю історією.

«Це для мене такий шок був – я не знала, як з нього вийти»...

Оксана Дегтярьова — переселенка з Харківщини, яка відвідує центр вже кілька місяців. Певний час її рідне місто було окуповане росіянами. Жінку разом з її мамою та дитиною у вересні 2022 року з Куп'янська-Вузлового до Полтави вивезли волонтери. Спочатку родина проживала в шелтері, згодом — у школі, а зараз — у гуртожитку.

Оксана пригадує, що коли тільки приїхала до Полтави, то не знала куди їй звернутися за допомогою:

«Коли я приїхала до Полтави, я дуже погано себе почувала. У мене онко виявили. Я прооперувалася, пройшла "промені". І оце в мене такий стан був: війна, і оце, що ми пережили — пекло ми пережили, і плюс ще захворювання. Це для мене шок був такий, я не знала, як з нього повністю вийти».

Жінка усвідомлювала, що вона в стані потрясіння і її стан незадовільний, але що з цим робити — не розуміла. Вона звернулася до психолога в шелтері, однак і там їй не допомогли. Згодом вона записалася на отримання гуманітарної допомоги, де випадково й зустріла одну з фахівчинь ЦДВ — спеціалістку з ведення випадку Тетяну Ласкавенко.

Жінка звернулася до пані Тетяни за допомогою, бо хотіла покращити своє самопочуття. Згодом фахівчиня направила Оксану до психолога Артема Чернова.

«Депресія була. А він мене лікував в повному сенсі слова. Він мене навіть направив до невропатолога. Той теж назначив мені ліки. У мене була контузія, плюс ще депресія, і невропатолог допоміг мені. Виписав таблетки, в мене припинилося головокружіння, не боліла голова», — розповідає жінка.

Оксана посміхається і каже, що Артем їй дуже допоміг, адже з кожним кроком, з кожною розмовою чи завданням від психолога, їй ставало краще. Жінка слідувала своїй програмі, яку розробив психолог, виконуючи різні тести й відвідуючи консультації.

«Ніби був туман у голові, або хмари, і вони потихеньку розсувалися. Дуже заняття допомогли. І наче й знаєш це, коли Артем щось говорить, але воно чи забулося, або не розумієш, як ним користуватися. А він підштовхував мене своєю програмою», — додає Оксана.

Жінка відвідувала психолога двічі на тиждень. Вона завжди мала змогу сконтактувати з Артемом і попередньо домовитися про зустріч.

Психолог пані Оксани Артем Чернов розповів, що працював з жінкою близько двох місяців. Нині ж вона приходить до центру час від часу на підтримку, оскільки основна терапія закінчилася. Чоловік пригадав з яким запитом Оксана звернулася до ЦДВ:

«Вона захотіла розвиватися, як особистість, змінити професію. В неї ще були наслідки мінно-вибухової травми, і в співпраці з медичним університетом ми їх усунули».

Жінка розповіла, що певний час її турбували тривалий головний біль, шум у вухах, головокружіння. Попри те, що вона зверталася до трьох лікарів — допомогли їй не відразу. Згодом же Артем направив Оксану до невропатолога, який призначив їй лікування.

Нині ж стан жінки покращився, додає пан Артем:

«Людина, простіше кажучи, поновила віру в себе, в свої можливості. Як такої підтримки й супроводу вона вже не потребує. Час від часу просто ділиться як у неї справи».

«Мріяла стати швеєю ще вдома»

Вдома Оксана працювала в типографії, була палітурником та друкопечатником, а також працювала у котельні — апаратницею хімводоочистки. Коли жінка приїхала до Полтави — погано себе почувала та не була готова шукати для себе щось нове.

«Коли я потрапила сюди перший раз (до ЦДВ, — ред.), Тетяна мене запитала, "а ти хочеш працювати десь"? А для мене був такий шок — ні, яке працювати! Я якось сиділа вдома, у кімнаті, не могла ні вийти кудись себе змусити, якийсь такий стан був, для мене незрозумілий», — пригадує жінка.

Однак пізніше, після кількох консультацій з психологом, ситуація змінилася.

«І одного разу в мене Артем запитав, а ким би я хотіла стати, працювати, ким ти себе бачиш? А я кажу, що колись мріяла бути швачкою. І тут з'явилася така нагода».

Після цього фахівці центру звернулися до Центру зайнятості й передали запит Оксани. В установі саме розпочали набір на курси швеї. Жінка пригадує, що встигла записатися на навчання останньою, оскільки лишалося лише одне місце. Спочатку вона навчалася теорії, а потім практики. Говорить, що теорія — дуже складна, особливо, якщо не знаєш, як користуватися швейною машинкою.

Аби досягти своєї мети, пані Оксана також виконувала завдання з психологом. Наприклад, попросила свою сусідку, якій лишила ключі від квартири в рідному місті, забрати й надіслати їй машинку. Жінка пригадує, що кілька тижнів не могла наважитися подзвонити. Однак зараз машинка в неї, тож останнє домашнє завдання вважає виконаним.

Нині Оксана практикується на фабриці та шиє футболки для військових. Жінка дуже задоволена своєю новою роботою.

«Я відчуваю якийсь успіх в собі. Як на крилах чи що. По-перше, мені подобається це. Це дуже важко, я приходжу додому дуже-дуже втомлена, не відчуваю ні рук, ні ніг. А коли наступного ранку знову сідаю за машинку — в мене все проходить».

«І якби не цей центр – не знаю, що далі було б»

Для Оксани найважливішим етапом відвідування центру стали прості розмови. Пригадує, як приходила і розмовляла з Тетяною та Артемом на будь-які теми, ділилася наболілим, і як це її надихало.

Хоча основна терапія жінки закінчилася, вона завжди може подзвонити психологу, якщо її щось бентежить чи виникає проблема, з якою вона не може впоратися.

«Якби не цей центр, ну я не знаю, що далі було б. Воно посилювалось би. Я не знаю, до чого це привело б. Ні до чого хорошого», — говорить Оксана.

«Ця клієнтка є нашою гордістю, тому що ми бачимо в результаті нашої роботи досить колосальні й дуже прогресивні зміни», — розповідає спеціалістка з ведення випадку Тетяна Ласкавенко.

Як працює полтавський Центр допомоги врятованим

ЦДВ у Полтаві працює вже понад рік. Його створили за ініціативи Офісу Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, завдяки фінансовій підтримці урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Швеції, у співпраці з Полтавською ОВА, Полтавською міськрадою та ГО «Інноваційні соціальні рішення».

ЦДВ працює як для переселенців, так і для місцевих

За словами координаторки центру Наталії Дерябіної, близько 70% людей, які звертаються за допомогою до фахівців центру — переселенці. Також до установи приходять і місцеві жителі. Пані Наталія говорить, що в ЦДВ зазвичай не облікують, звідки їхні клієнти. Від початку повномасштабної війни Полтава прихистила близько декілька тисяч жителів інших областей і багато їх так і лишилися в місті, тож ЦДВ приймає людей з різних регіонів:

«Ми приймаємо і з Херсонщини своїх клієнтів, і з Запоріжжя, і з Харківської області. Це також і Донецьк, і Луганськ, та і взагалі південь і схід України».

Координаторка наголошує на тому, що хоча ЦДВ і був створений для того, аби реагувати на виклики війни й ключову увагу приділяють саме переселенцям, полтавці теж завжди можуть звернутися за юридичною консультацією, отримати психологічну допомогу чи отримати відповідь на котресь із соціальних питань.

Центр постійно моніторить діяльність гуманітарних хабів, які видають грошову допомогу людям, продукти чи ліки, або ж надають медичну допомогу.

Один із ключових напрямків ЦДВ — допомога постраждалим від будь-якого виду насильства, зокрема, сексуального, пов'язаного з війною.

За словами пані Наталії, люди, постраждалі від насильства, заходять під комплексний супровід. У центрі вони можуть отримати психологічні консультації, не обмежені часом, отже, людина може консультуватися доти, доки не вирішить, що її самопочуття та психоемоційний стан — покращилися. Навіть після того, як клієнт припиняє відвідувати центр, фахівець може зателефонувати йому раз у кілька тижнів, аби переконатися, що він в порядку. Якщо людину щось тривожить через певний час після припинення консультацій — вона може звернутися до ЦДВ та продовжити терапію.

Комплекс послуг: юридичні, медичні, соціальні

У центрі можна отримати і юридичну допомогу. Юрист не лише проконсультує та допоможе написати заяву до прокуратури чи поліції, а й супроводить до правоохоронців. Центри також надають юридичні консультації з різних питань, зокрема щодо відновлення документів, оформлення статусу ВПО, та інші юридичні послуги, важливі для постраждалих від війни.

Постраждалих від домашнього насильства фахівці центру з'єднують зі спеціальними прихистками чи Денним центром з кризовою кімнатою. Якщо ж людина проживає в області, а не безпосередньо у Полтаві, — долучають мобільні бригади, які виїжджають до постраждалих. За потреби клієнтів направляють до медустанов та фахівці, які можуть їм допомогти.

Також ЦДВ співпрацює з просторами «Вільна», до яких залучають жінок та дівчат.

«Там вони можуть соціалізуватися, займатися якоюсь справою, яка трошки розвантажить, знайти хобі: вони і вишивають, і малюють, і займаються йогою. Є різні активності, які також націлені не те, щоб покращити психоемоційний стан постраждалих», — додає пані Наталія.

Психологічна допомога для постраждалих від війни

Психолог Артем Чернов розповів, що за день у нього буває близько п'яти консультацій з клієнтами, найчастіше це переселенці. Люди звертаються до психолога з такими запитами: адаптація, дезадаптація, пошук себе в новому місті, пошук себе в житті, пошук опори в собі, в інших.

Період, у який людина відвідує центр, — не визначають наперед. Він залежить від запиту.

«Все дуже індивідуально. Але якщо узагальнити, приблизну вибірку зробити, то це десь п'ять сесій, п'ять зустрічей. Багато залежить від першої зустрічі. Чи встановилися з людиною довірливі відносини, чи можна проводити якусь інтервенцію. Інтервенція — це втручання».

«Сучасна психологія грішить надмірною увагою до технік. Будь-яка техніка не працює, якщо людина не довіряє, якщо людина не хоче. Тому, перш за все, методи моєї роботи як психолога — це емпатія, співчуття, розуміння, опора на власні ресурси людини», — додає пан Артем.

Пошук нової роботи

Бувають випадки, коли клієнтам допомагають працевлаштуватися. Спеціалістка з ведення випадку Тетяна Ласкавенко розповіла, що інколи люди звертаються до центру з такими запитами й додає, що це відбувається нечасто.

«Це не першочерговий запит, це згідно від оцінки потреб. Потрібна спочатку така стабілізація, а потім вже побудова соціальних зв'язків, і тоді вже можливе працевлаштування чи перенавчання», — говорить пані Тетяна.

У центрі зазначають, що нерідко люди приходять саме за рекомендаціями своїх знайомих, яким вже допомогли тут.

Як звернутися за допомогою

Центр допомоги врятованим у Полтаві працює у будні, з 09:00 до 16:30. Знайти його можна за адресою вул. Соборності, 58, другий поверх.

Сконтактувати з фахівцями центру, аби дізнатися необхідну інформацію, можна за телефонами +38 (097) 944 96 01, +38 (099) 014 74 45.