У нас немає лекцій, на яких викладачі диктують, а студенти пишуть: навчання за кордоном

Маргарита – полтавка. Вчилася в Супрунівській, а потім уже і в міській школі. А коли закінчила її – поїхала навчатися до Польщі. Сама. В 16 років. Як воно, бути студенткою іншої країни – дізнавалася кореспондентка «Полтавської Хвилі» Катерина Ткаченко

1. Марго, чому вирішила вчитися за кордоном.

Спочатку ми з мамою думали про Київ. Але коли порівняли цінову політику польських університетів – зробили висновок, що навчання за кордоном обійдеться приблизно як навчання в Києві. Тому я вирішила спробувати щось нове.

На рецепції у ВУЗі сидять три людини. Одна розмовляє російською, друга англійською, третя – польською. Вони завжди на зв’язку і допомагають студентам.

2. Як воно, вчитися в іншій країні? Легко?

Легко не буває ніколи. Завжди потрібно постаратися, або чимось пожертвувати – лише тоді буде результат. Перші 2 місяці мені було важко. Чужа для мене країна, мовний бар'єр, знайомих немає, мами теж немає. Але тут головне не замикатися в собі. Сумуй, якщо тобі сумно. Радій, коли тобі весело.

Дуже багато студентів які їдуть, переживають всі зміни в собі. Втрачають мету, мотивацію і думають, що так важко буде постійно, а тому повертаються в Україну. Але вони забувають, що після дощу завжди виходить сонечко! Я відкрита людина, до всього ставлюся позитивно! І через 2 місяці після переїзду в моєму житті тільки і світить сонце. Головне – вірити в себе!

2. Яка вступна кампанія у Польщі. Що у тебе за спеціальність? Розкажи про свій університет.

Щоб вступити до університету досить подати атестат за 11 класів, де середнє арифметичне буде не менше 9, по 12-бальній системі і сертифікат про знання польської мови на рівні B1.

Я вчуся на журналістиці в приватному університеті, який займає 4-те місце серед приватних університетів Польщі в номінації «Перспектива» 2021р.

Перший рік спеціальність загальна. А на 2 і 3 – ділиться на медіа та бізнес журналістику. Медіа – на телебаченні, бізнес – в офісах.

Приватні університети співпрацюють зі своїми компаніями. Саме в ці фірми і йдуть студенти на роботу. В Польщі українцям вчитись безкоштовно у ВУЗах не можливо. Єдина причина, чому українець може вчитися на бюджеті – польське коріня. Ступінь бакалавра в Польщі здобувають за три роки, до речі.

3. Чим навчання у Польщі корисне? Розкажи про пари і перерви. Що у вільний час роблять польські студенти?

Навчання проходить на англійській та польській мовах. До нас приїжджають відомі журналісти, і ведуть цікаві лекції, розповідаючи секрети успішних журналістів.

Пари проходять не так, як в Україні. Мої друзі, які вчаться в Україні говорять: виходжу на пари – на вулиці темно... йду додому з пар – теж темно...

У Польщі студенти вчаться тільки 4 дні – п'ятниця вихідний. За 4 навчальні дні у нас всього 6-7 пар. Може тому студенти не втомлюються, не валяться з ніг, і спокійно роблять не тільки домашні завдання а й додаткові... Перерви між парами 30-40 хвилин. У цей час я завжди в їдальні.

Їдальня працює по принципу «Пузатої хати». За 100 гр – 30 грн. Для Польщі це нормально. Можна добре поїсти. Немає пюре, котлет. Натомість смачна телятина, баранина, салати.

Деякі студенти відпочивають в бібліотеці.

4. Як проходить навчання. Розкажи про цікавинки. Що ти навчилася?

У нас немає нудних лекцій, де викладачі читають з книги, а студенти повинні записувати все в зошит. Нам розповідають все конкретно, зайвого не скажуть. Якщо хочеш дізнатися більше про щось – вільно можна підійти до свого викладача, який порадить додаткову літературу, фільми і т.і. Ніхто нікого не змушує. Уже через місяць після початку навчання – ми почали їздити на пресконференції і брати інтерв'ю у польських політиків.

З першого дня нам дали зрозуміти, що ми не учні, а журналісти-початківці.

Після універу я б хотіла лишитися тут хоча б на три роки. Університет нас направляє на роботу по спеціальності. І я б хотіла працювати.

Мене радує, що після закінчення університету я не повинна бігати і переживати, чи візьмуть мене без досвіду на роботу.

5. Які у вас форми контролю? Екзамени, курсові є?

Так, у нас у кінці кожного семестру студенти складають сесію. На жаль, тут все суворо, і схалтурити не можна. Якщо не здав, йдеш на платні перездачі, які коштують 50-80 $.

Але якщо ти будеш робити всі домашні завдання, і не пропускатимеш пари, то завалити сесію неможливо! Так як сесію ти закриваєш за своїми домашніми завданнями.

6. Скільки коштує навчання? Де береш гроші на життя? Що робиш у вільний час?

Навчання коштує в районі 1200-2000 $, все залежить від факультету і мови викладання. Факультети англійською мовою коштують на 300-400 $ дорожче.

Перші 2 місяці мені допомогла мама, потім я працювала офіціанткою в ресторанчику. Паралельно робила брови дівчатам.

На другий рік навчання я почала знімати студію в Варшаві, де зараз проводжу для дівчат курси візажу, навчаю бровістів та майстрів по роботі з волоссям.

У мене немає вільного часу!! Я завжди розвиваюся, вчуся і пізнаю цей світ! (Серйозно кажу, навіть серіал немає часу дивитися).

У Варшаві я знялася у військовому фільмі, на зйомках познайомилася з відомим ілюзіоністом, через півроку ми пішли з ним на проєкт «У мене є талант!» Як у нас – «Україна має талант». У вересні шоу буде на всіх телевізорах в Польщі. Детально не розкажу, бо підписала договір про нерозголошення.

7. Як батьки поставилися до твого рішення їхати в іншу країну?

Саме мама запропонувала розглянути варіант навчання за кордоном! Я їй дуже вдячна за цю можливість. З дитинства вона виховувала в мені самостійність. Тому приводів для переживань не було. Та й у мене не було страхів з приводу самостійного життя.

8. Як влаштовано життя в гуртожитку? Що там класного?

За гуртожитку нічого сказати не можу, так як знімаю квартиру. Цінова політика на квартири як і в Києві від 10-15 тис. грн.

9. З яких країн їдуть до Польщі?

До Польщі їдуть не тільки з України. На моєму факультеті журналістики є студенти з Білорусі, Росії, Туреччини. Ще зустрічала дуже багато китайців і японців.

10. Дай пораду абітурієнтам. Що треба, аби вчитися за кордоном?

Абітурієнтам хочу порадити ніколи не зупинятися. Буде важко, але тільки найсильнішим і цілеспрямованим почне світити сонечко. О, ледь не забула. Ще важливо знати мову. Без знання іноземної мови сонечко буде світити тільки вдома.