«У Полтаві не залишилося лікарів» — фейк російських пропагандистів

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, нібито у Полтаві не залишилось лікарів. Мовляв, частину мобілізували, інша — виїхала за кордон. Автори допису прикріпили фото з графіком роботи однієї з полтавських лікарень, де видно, що більшість лікарів начебто не приймають пацієнтів. Виявилося, що це — фейк. Аналітики фактчекінгового проєкту VoxCheck спростували дезінформацію російських пропагандистів.

poltavska-khvilia_xcwi/qTIyfLUIg.png
Скриншот допису

Спростування фейку роспропаганди про Полтаву

Пригода Олександр Іванович, прізвище та ініціали якого вказані на фото, працює ендоскопістом у 3-й міській клінічній лікарні Полтавської міської ради. За даними сайту Helsi.me, у цьому медзакладі є 42 лікарі, розподілені за такими відділеннями: терапевтичне, хірургічне неврологічне, анестезіологічне, травматологічне та відділення для проведення профілактичних медичних оглядів.

Графік роботи лікарів на сайті переглянути неможливо, адже записуватись на прийом потрібно в реєстратурі. Водночас на сайті чи в соцмережах лікарні не повідомляли про нестачу кадрів та не розміщували оголошень про пошук фахівців.

Аналітики VoxCheck, які разом з проєктом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» розвінчують дезінформацію про медицину, звернулись за коментарем до 3-ї міської клінічної лікарні Полтавської міської ради. У відповідь у медзакладі повідомили, що інформація про відсутність лікарів неправдива та надали актуальний графік роботи медпрацівників.

poltavska-khvilia_xcwi/RiFXfLUIR.png
poltavska-khvilia_xcwi/uJaufY8Ig.png
Відповідь на запит VoxCheck у 3-й міській клінічній лікарні Полтавської міської ради

Також про нестачу лікарів у Полтаві не повідомляли профільні відомства чи медіа. Російські пропагандисти послідовно дискредитують систему охорони здоров'я в Україні та поширюють панічні заяви, нібито в Україні невдовзі не залишиться лікарів, бо всіх мобілізують.

Однак ці заяви безпідставні, адже медичні працівники у закладах, які обласні військові адміністрації та міністерства визначать критично важливими, підлягають бронюванню від мобілізації. Дані таких підприємств перевіряють у Міністерстві оборони, після чого їх затверджує Міністерство економіки. Також підприємства можуть самостійно подавати заяви до уповноважених відомств для визначення своїх установ критично важливими, що дозволить бронювати працівників. Зокрема подавати документи можуть установи, які:

  • або провадять діяльність у сфері охорони здоров’я;
  • або належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуватись коштом державного чи місцевого бюджету;
  • або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;

Окрім цього, для визначення підприємства критично важливим воно має відповідати щонайменше двом економічним критеріям, серед яких відсутність заборгованостей зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи важливе значення для економіки тощо.

На критичних підприємствах кількість працівників, які підлягають бронюванню, має становити не більше 50% від усіх військовозобов’язаних, зареєстрованих станом на 18 травня 2024 року. Для підприємств, створених після цієї дати, враховуватиметься кількість військовозобов’язаних станом на день подання списку.

До того ж більша частина медиків — жінки, наразі вони зобов'язані стати на військовий облік, але мобілізувати їх можуть лише за добровільною згодою.

Налякати та дискредитувати: мета пропагандистів рф

Російські пропагандисти намагаються посіяти паніку серед населення, створивши враження, начебто люди не матимуть доступу до медичної допомоги. Подібні фейки поширюють у багатьох регіонах України.

Аби протистояти російській пропаганді, варто перевіряти інформацію в надійних джерелах та критично ставитися до всього прочитаного в соцмережах, говорить заступниця керівниці VoxCheck Валерія Степанюк.

  1. Новини про медицину можна почитати на офіційних сайтах Міністерства охорони здоров’я України, Нацслужби здоров'я України.
  2. Слід обирати ЗМІ з високим рейтингом довіри — частину з них можна знайти на інтерактивній мапі від національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».
  3. Також потрібно ігнорувати проросійські ресурси та триматися осторонь анонімних каналів. У них часто ховається пропаганда та маніпуляція, перевірити яку досить складно.

Підготовано VoxCheck

Подякуй авторці!

Сподобалась стаття? Mожеш подякувати авторці гривнею.

Валерія Литвин

Ще з рубрики: "Новини"

Останні публікації

Обговорення

Написати коментар