У Полтаві протягом року комунальники планують зрізати більше дерев, аніж висадити

У парку біля педагогічного університету спиляли дерева. Тепер там не буде тіні. На Половках приватний підприємець знищив тополі. Мовляв, у нього був дозвіл, а дерева були аварійними. Спиляні стовбури він забрав собі. Біля пам'ятника Гоголю теж насаджень стає все менше.

Тема спилювання дерев, мабуть, одна з найболісніших для полтавців. Щороку вона стає трендом у Facebook місцевих активістів. Насправді проблема не в спилюванні дерев, а у висаджуванні нових. Саме тому (хоча й не тільки) цьогорічна програма розвитку ЖКГ застрягла в депутатських комісіях.

Хто спилює дерева?

Спилювати дерева у місті можуть як комунальники, так і приватні підприємства, з якими укладають договір. Спершу про комунальні підприємства.

Щороку міська влада затверджує програму розвитку УЖКГ. У ній закладають гроші для комунального підприємства «Декоративні культури», зокрема у межах програми визначають скільки потрібно видалити дерев та обсяг фінансування.

У 2022 році «Декоративні культури» спиляли 1404 дерева та витратили на роботи 6,4 млн грн.

У проєкті цьогорічної програми станом на 1 січня зазначено, що планується зрізати 2,2 тис. аварійних дерев. На це потрібно понад дев'ять млн грн.

З підрядниками укладає договір УЖКГ. Так, ще у листопаді 2022 року, УЖКГ підписало договір з ТОВ «Асфер груп» на видалення дерев і кущів. Роботи оцінили майже в 700 тис. грн. Хоча наприкінці року Управління вносило зміни до договору, щоб зменшити обсяг робіт. Відтак вартість договору зменшилась на 30 тис. грн.

Також УЖКГ може надати дозвіл приватним підприємствам на спилювання дерев. Наприклад, у січні на вул. Курчатова приватний підприємець зрізав кілька аварійних лип та тополь. Директор ТОВ «Полтавський завод «Стандарт» прокоментував для телеканалу ІРТ, що дерева трухляві та падають на автівки:

«Вони гнилі, трухляві, серцевина згнила повністю. Вони падають на машини. За цією адресою 12 тополь, верба, але мешканці просили, щоб її не чіпали, вона робить тінь, щоб прибрали гілки, які були над тротуаром. І клен аварійний», — сказав директор Ігор Задорожний.

Підприємець видаляв дерева власним коштом. Тому деревину забрав собі.

УЖКГ залишилося без програми

Програму винесли на сесію 27 січня. Проте, ще на початку засідання, міський голова Олександр Мамай зняв проєкт рішення з порядку денного.

Напередодні сесії більшість депутатів не були готові підтримувати програму. Причина у тому, що на комісії депутати не отримали від УЖКГ акти виконаних робіт щодо утримання та прибирання міста. Окрім цього, суперечку викликав підхід комунальників до спилювання дерев у місті, адже «Декоративні культури» пропонують спиляти більше дерев, аніж посадити нових.

«Механізм повинен бути наступний: якщо подають 1600 дерев на спилювання, то має бути більше на висадку. Висадити хотіли 100 дерев. Хоча більшість звернень (про спилювання дерев, — ред.) не від людей, а від "Декоративних культур"», — прокоментував депутат Едуард Волков.

Після сесії депутати зібрали чергову комісію. На засіданні повернулися до повторного розгляду програми. У результаті голова комісії та депутатка фракції «Європейська Солідарність» Юлія Городчаніна запропонувала «перекинути» гроші зі спилювання дерев на висаджування нових.

«Тобто суму, яка наразі закладена на спилювання — понад 7 млн грн, передбачити на висадження і утримання зелених насаджень. Ту суму, яку закладали на висадження, передбачити на спилювання. Адже аварійні дерева є. Їх треба буде спилювати», — розповіла депутатка Юлія Городчаніна.

«Полтавській хвилі» не вдалося отримати коментар першого заступника міського голови Валерія Пархоменка щодо програми.

Чи можуть комунальники спилювати дерева без програми?

Як виявилося — відсутність програми аж ніяк не заважає. Поки депутати не ухвалили програму, КП «Декоративні культури» фінансується в розмірі 1/12 розміру бюджетних асигнувань 2022 року.

«Поки не ухвалена програма на цей рік, діє попередня. Вони ("Декоративні культури", — ред.) можуть виконувати якусь частину своєї роботи. Оскільки у програмі немає переліку дерев, а є об'єм фінансування, посадки і випилювання дерев, то очевидно, що мають змогу продовжувати роботу не зважаючи на відсутність нової програми», — каже Юлія Городчаніна.

Однак, як запевняє директор «Декоративних культур» Сергій Сілаєв, усі роботи комунальники проводять самостійно, а тендерів на видалення дерев не проводять. У відповіді на запит також йдеться, що протягом року КП не залучатиме підрядників для видалення зелених насаджень.

Додамо, що громадяни можуть залишати звернення про аварійні дерева. Потім його перевірить відповідна комісія, яка ухвалить рішення згідно з яким надасть доручення «Декоративним культурам». Хоча депутатка Городчаніна стверджує, що більшість запитів на спилювання дерев надсилає саме КП:

«Потім виїжджала комісія у складі заявника — "Декоративних культур", розпорядника коштів — УЖКГ та еколога. Ці три людини підписують акти по стану дерев. На їх підставі здійснюється випилювання».

Зрізати дерева потрібно, але...

Дендрологиня Ольга Іващенко пояснила, що існує кілька факторів, які викликають необхідність спилювати дерева:

• вік;
• заважають інфраструктурі;
• поганий стан.

«Якщо розглядати той факт, що старі дерева випилюють, то поганого нічого немає. Але місто не можна розглядати як ізольований кейс, адже багато речей, які впливають».

Одним із таких чинників є коефіцієнт зеленого міста: позитивний або від'ємний. От саме від'ємний зростає, коли кількість видалених дерев більша, ніж висаджених нових. Хоча потрібно враховувати, що в більшості міст дерева доживають свого експлуатаційного віку.

«Місто — це не ліс і деревам важко перебувати у таких умовах. Адже це не природні, екстримальні умови дефіциту вологи, чистого повітря чи змінені біоритми через вуличне освітлення й купу інших урбаністичних факторів, які впливають. Якщо липа в лісі може жити до 100 років, то в місті максимум 40-50 років. Зараз настав той момент, коли минуло 40-50 років та не було ніякої заміни».

Відтак фахівчиня пропонує мати розроблений план поступового замінення зелених насаджень:

«У Полтави мала б бути система зміни зелених насаджень, яка мала запрацювати, коли цей план був затверджений. Але коли в нас звертають увагу більше на популістичні речі, ніж на системні, то маємо таку ситуацію наразі».

Окрім цього міська влада має контролювати, які саме дерева висаджують у місті. Ольга Іващенко говорить, що задача головного архітектора — дотримуватися просторового планування міста, контролювати благоустрій та зовнішній вигляд.

Нагадаємо, що у Полтаві комунальники зрізали аварійні дерева.