Грім серед ясного неба. У Сухорабівці закривають школу — всі «за» та «проти»

Днями стало відомо, що у Сухорабівці Решетилівської громади, закривають загальноосвітню школу. Це наслідок так званої оптимізації сільських шкіл, яку зараз проводять Україні. Для цього закривають малі сільські школи, які нерентабельно утримувати, а учнів та вчителів переводять у більші заклади.

Про це написав на сторінці «Решетилівка Info» мешканець Сухорабівки та випускник вище обговорюваної школи Анатолій Циган.

Кореспондентка «Полтавської Хвилі» поспілкувалася з директоркою школи, вчителем та головою Решетилівської громади, аби дізнатися деталі про причини такого рішення.

«Повідомила мені про закриття нашої школи начальник відділу освіти Решетилівської міськради Алла Григорівна. На початку квітня вона викликала мене на приватну розмову. Обіцяли, що більшість вчителів будуть працевлаштовані, але тепер, судячи з розмов, роботу знайшла лише половина. Наприклад, мені обіцяють лише 9 годин, мене це не влаштовує. А ще тривожить те, що у нас школа у дуже екологічному місці – в лісі, у центрі села. До неї зручно добиратися, прямо біля неї немає автівок, проїжджих частин. Сама будівля тепла та має довгу історію – існує з 1932 року. Капітальний великий ремонт провели у 2002 році», – повідомила директорка Сухорабівської школи Марина Марченко.

За її словами, сьогодні у школі працює 14 вчителів (одна із них в декреті) та 4 працівники. Дітей – 39.

Причина закриття, як вказує Марина Анатоліївна, це мала кількість дітей та велике фінансування на одного учня.

Як повідомляє один із колишніх вчителів цієї школи Анатолій Циган, закриття школи – це трагедія для сухорабівців. За його словами це рішення прийняли «за спинами у мешканців села».

«У нас дуже велика школа, яка може вмістити навіть 200 учнів. Тому я і запитую: чому не лишити саме її і не підвозити учнів до нас? Школа, у яку хочуть перевести дітей, розкидана на три приміщення – молодші, середні та старші класи. Між ними є і проїжджа частина. Тоді як Сухорабівська ЗОШ у лісі, де чисте повітря. Також наша школа має довгу історію, їй майже 100 років. Окрім цього, років десять тому провели капітальний ремонт, у минулому році у спортзалі замінили вікна на метало-пластикові. Тому закриття школи – як грім серед ясного неба», – розповів Анатолій Циган.

За словами голови Решетилівської громади Оксани Дядюнової, перед визначенням закладу, який залишиться і стане «основною школою», спецкомісія вивчала:

• наповнюваність закладів по проектній потужності,
• середню наповнюваність класів по учням,
• видатки на одного учня по фінансуванню
• наскільки забезпечені заклади фахівцями.

«Цьогоріч ми закриваємо 8 закладів загальної освіти. І це ті малокомплектні школи, у яких є класи, які не відповідають нормам закону (кількість учнів менша за 6), або взагалі немає класів. Якщо ми говоримо конкретно про Сухорабівську школу, то там взагалі немає чотирьох класів на сьогодні: 10, 11, 1 і 8 класів. Учнів усього 39, повних класів лише два. У інших може бути по 3-4 учні», — розповіла Оксана Анатоліївна.

Вона повідомила, що є величезна проблема у тому, що у сільських малокомплектних школах не вистачає фахових педагогічних працівників. І цими годинами довантажують неспеціалістів.

«Ми зобов’язані давати якісну освіту нашим дітям, тому і маємо забезпечити необхідну кількість профільних учителів. Наприклад, у Сухорабівці не було вчителів історії і правознавства, географії, інформатики, музичного і образотворчого мистецтва», — розповіла голова громади.

Ще одна проблема – через недостатнє фінансування малокомплектних шкіл, повністю відсутня варіативна складова навчання. Тобто дітям доступні лише обов’язкові дисципліни. А годин на додаткові курси чи на підсилення обов’язкових – немає. Гуртки також відсутні через брак коштів та малі класи.

«Для того, аби у дітей із сільської місцевості був доступ і до якісної освіти, і до можливостей розвиватися, ми мали піти на такі кроки з реорганізації», — зауважила Оксана Анатоліївна.

Довідково: За результатами аналізу мережі закладів загальної середньої освіти 2020 року було неефективно використано понад 1,5 млрд грн бюджетних коштів. Таким чином, надлишково утримувалося понад 4 тисячі класів. Більшість з них — у сільських школах.